LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС241/201/15-к

від 27.08.2024 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2024 року м. Київ справа № 241/201/15-к провадження № 51-7368 ск 18 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року щодо нього із клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження цих рішень, установив: Вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 липня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 23 грудня 2014 року більш суворим, визначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року за результатами розгляду апеляційних скарг прокурора та засудженого ОСОБА_4 , вирок залишено без зміни. У клопотанні засуджений ОСОБА_4 порушує питання про поновлення строку касаційного оскарження вказаних судових рішень. Перевіривши клопотання засудженого, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що воно є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Згідно із положеннями ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. З матеріалів провадження наявного у суді касаційної інстанції вбачається, що засуджений неодноразово звертався до касаційного суду із скаргами на вказані судові рішення, які постановленні щодо нього ще в 2015 році, порушуючи питання про поновлення строку касаційного оскарження. За результатами розгляду попередніх його клопотань, Касаційний кримінальний суд постановляв ухвали від 13 липня 2018 року, 02 квітня 2020 року та 12 травня 2021 року про відмову засудженому у поновленні строку касаційного оскарження вироку Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 липня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року та повертав йому подані касаційні скарги. Звертаючись вчетверте до касаційного суду, поза межами строку касаційного оскарження, засуджений посилається на ті самі причини, які вже були оцінені судом касаційної інстанції як такі, що не є поважними. Враховуючи зазначене суд касаційної інстанції не знаходить підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення цього строку не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку касаційного оскарження вироку Приморського районного суду м. Маріуполя від 28 липня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року щодо нього та касаційну скаргу повернути йому разом з усіма доданими до неї матеріалами Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»