Ухвала КЦС ВС № 184/1956/23

Ухвала 27 серпня 2024 року м. Київ справа № 184/1956/23 провадження № 61-11927ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільної сумісної власності подружжя в розмірі 406 870,00 грн, з яких: 1/2 частина вартості транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Tiguan» - 295 120,00 грн та 1/2 частина вартості однокімнатної квартири АДРЕСА_1 - 111 750,00 грн. Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 08 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовив. Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Пугач С. В., задовольнив частково. Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року в частині відмови з задоволені позовних вимог про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», 2016 року випуску, об`єм двигуна 2.0 см. куб, колір темно-синій, скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», 2016 року випуску, об`єм двигуна 2.0 см. куб, колір темно-синій, в розмірі 295 120,00 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду залишив без змін. 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн. Ціна позову у цій справі становить 406 870,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного оскарження не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов