LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/1719/24

від 27.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/1719/24 Провадження № 33/801/724/2024 Категорія: 143 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області 12 лютого 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтями 122-4, 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік шість місяців, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що 04 грудня 2023 року о 07:44 год у м. Вінниці по вул. Князів Коріатовичів, 168, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 під час перестроювання не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, 04 грудня 2023 року о 07:44 год у м. Вінниці, по вул. Князів Коріатовичів, 168, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до ДТП залишив місце події, чим порушив п. 2.10.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бездітна Т. В. 05 серпня 2024 року подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати а провадження у справі закрити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , не повідомивши його належним чином про розгляд справи, чим порушив право ОСОБА_1 на захист. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що не потрапляв в ДТП. Жодних обставин за яких він би здійснював наїзд на інший автомобіль та залишав місця пригоди він не пам`ятає. Дорога по вулиці Коріатовичів в напрямку центрального мосту не містить розділової полоси, і логічно машини б мали рухатися в одній полосі одна за одною. Дана інформація також вбачається із пояснень потерпілого, що машини рухалися в одному напрямку. Враховуючи описані ушкодження по матеріалам справи для машин, які рухаються в одному напрямку без розділової полоси одна за одною більше вірогіднішим є, що саме автомобіль потерпілого ОСОБА_2 пошкодив автомобіль ОСОБА_1 . У матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що саме автомобіль ОСОБА_1 спричинив ДТП. Відеодокази у справі відсутні. Із схеми ДТП також не вбачається де саме перебував автомобіль ОСОБА_1 і яким чином відбулося зіткнення. Також із матеріалів справи вбачається що автомобіль ОСОБА_1 щось об`їжджав, але які саме при русі в одному напрямі у автомобіля були перешкоди із матеріалів справи не видно. Отже, на підставі яких даних суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 не зрозуміло. Ні в матеріалах справи ні в самій постанові ці докази не вказані. Таким чином, окрім порушення норм процесуального права суд допустив також порушення норм матеріального права. Крім того, в апеляційній скарзі порушується питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бездітна Т. В. апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені у ній підстави. Потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Пинзар І. В. в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували. Заслухавши доводи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілого та його представника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Оскаржувана постанова винесена 12 лютого 2024 року. Зі змісту постанови видно, що ОСОБА_1 та його захисник не були присутні у судовому засіданні. Відомостей про вручення ОСОБА_1 копії постанови матеріали справи не містять. Адвокат Бездітна Т. В. копію постанови отримала 26 липня 2024 року (а. с. 57), після чого 05 серпня 2024 року подала апеляційну скаргу. Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що з метою недопущення позбавлення ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, строк на подання апеляційної скарги можливо поновити. Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із такого. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколів від 10 січня 2024 року серії ААД №383476, ААД №383475, 04 грудня 2023 року о 07:44 год у м. Вінниці по вул. Князів Коріатовичів, 168, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 під час перестроювання не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, 04 грудня 2023 року о 07:44 год у м. Вінниці, по вул. Князів Коріатовичів, 168, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_2 та будучи причетним до ДТП залишив місце події, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 122-4 КУпАП (а. с .1, 22). Як видно із пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції 04 грудня 2023 року, що він рухався на автомобілі «Renault Scenic» д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Коріатовичів у напрямку центрального мосту. Автомобіль «Nissan» зачепив його автомобіль, а саме переднє ліве крило, ліву частину бампера та ліву передню дверку. Після чого даний автомобіль поїхав в напрямку центрального мосту, номерний знак ОСОБА_2 не запам`ятав, після чого на місце викликав поліцію (а. с. 27). На схемі ДТП зображено розташування автомобіля «Renault Megan Scenic» д.н.з. НОМЕР_2 відносно будинку № 168 по вул. Князів Коріатовичів, електроопори, тротуарів. Позначено місце удару. Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 18 грудня 2023 року на автомобілі «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 були виявлені пошкодження задньої правої частини (а. с. 8). Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Положеннями ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі (п. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395). Якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов`язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців. При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин ДТП та фотофіксація (п. 8 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395). Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч. 1 ст. 277-2 КУпАП). Як видно із матеріалів справи, суд першої інстанції викликав ОСОБА_1 у судові засідання двічі за допомогою надсилання смс-повідомлень на номер телефону НОМЕР_3 , однак жодних достеменних відомостей про те, що вказаний номер телефону дійсно належить ОСОБА_1 у суду немає. Окрім того, у справі відсутня заява ОСОБА_1 про отримання ним судових викликів у електронному вигляді. На відомі поштові адреси ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) судові повістки не надсилалися. Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд неналежним чином здійснював повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, що у сукупності із тим, що адміністративні матеріали були також складені працівниками поліції без участі ОСОБА_1 , є суттєвим порушенням його права на захист, надання власних пояснень та заперечень, і що відповідно є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови. Водночас, згідно із ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Як встановлено, зазначені у протоколах події мали місце 04 грудня 2023 року, відтак, на момент перегляду справи апеляційним судом строк накладення стягнення минув. Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП. Отже, КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань. Після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Так, Верховний Суд у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а зробив правовий висновок, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Стаття 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини або невинуватості особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Отже, оскільки з дня вчинення даного адміністративного правопорушення минули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю, при цьому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки в скарзі наведено прохання про закриття провадження з інших підстав. Керуючись ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області 12 лютого 2024 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бездітної Тетяни Вячеславівни задовольнити частково. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області 12 лютого 2024 року скасувати та постановити нову. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124, 122-4 КУпАП закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених частиною другою статті 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»