Постанова Волинський апеляційний суд № 154/1644/24

Справа № 154/1644/24 Провадження №33/802/573/24 Головуючий у 1 інстанції:Каліщук А. А. Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Омелянюка М.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Омелянюка Миколи Володимировича на постанову судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 04 червня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та з конфіскацією транспортного засобу марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , який є у приватній власності ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 27.04.2024 року о 14 год. 01 хв. по вул. Луцька в м. Володимир, Волинської області, керував автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із таким рішення суду ОСОБА_1 та його захисник Омелянюк М.В. подали апеляційну скаргу, в якій вважають його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на їх думку незаконного рішення. Вказують, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , оскільки про розгляд справи, який відбувся 04 червня 2024 року, останній не знав та про її розгляд належним чином повідомлений не був. Крім того, зазначають, що ОСОБА_1 27.04.2024 року о 14 год. 01 хв. по вул. Луцька в м. Володимир, Волинської області, не керував автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , а був пасажиром, тобто останній не був водієм. З огляду на вищевикладене просять скасувати оскаржуване судове рішення про накладення адміністративного стягнення в даній справі за ч.3 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а справу закрити. Крім цього, в поданій апеляційній скарзі апелянти просить поновити строк на апеляційне оскарження, так як вважають його пропущеним з поважних на те причин. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Омелянюка М.В., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу до наступного висновку. Перш за все, враховуючи доводи апелянтів та матеріали справи, вважаю, що їм слід поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення від 04.06.2024 року, оскільки він пропущений з поважних на те причин. Водночас, посилання ОСОБА_1 та його захисника Омелянюка М.В. в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , заслуговують на увагу з огляду на наступне. Згідно вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно із ч.1 ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Судові повістки направляються судом за місцем проживання особи, згідно відомостей, що містяться в матеріалах справи. З оскаржуваної постанови встановлено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції проводився без участі ОСОБА_1 . При цьому суд вважав, що ОСОБА_1 про нього повідомлявся належним чином. Проте з такими висновками суду неможна погодитися. Суд, у відповідності з вимогами ст.7 КУпАП, повинен здійснювати судочинство в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року, №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу суддів на неухильне виконання вимог ст.268 КУпАП та неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності. Матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 судової повістки про виклик до суду на 11 годину 00 хвилин 04 червня 2024 року. Вищенаведене свідчить про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була належним чином, у спосіб визначений діючим законодавством, повідомлена про день та час розгляду справи. За таких обставин, враховуючи те, що справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КУпАП, суддя приходить до висновку про необхідність скасування постанови судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 04 червня 2024 року та прийняття нової постанови, як це передбачено п.3 ч.8 ст.294 КУпАП. Апелянти вказують про те, що матеріали справи не містять доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Проте, такі доводи на увагу суду не заслуговують з врахуванням наступного. Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого відповідно до диспозицій цієї норм закону характеризується: - ст.130 КУпАП, - серед іншого, полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом (водія) від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. При цьому, за ч.3 цієї статті, правопорушення має бути вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 061722 від 27 квітня 2024 року, з якого вбачається ОСОБА_1 27.04.2024 року о 14 год. 01 хв. по вул. Луцька в м. Володимир, Волинської області, керував автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження у встановленому порядку огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Від підпису в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів також відмовився (а.с.5); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.04.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був направлений до КП «Володимирське ТМО» у зв`язку із виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, проте останній проходити такий огляд в медичному закладі відмовився (а.с.6); - копіями постанов Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 17 та 23 липня 2023 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було двічі протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП (а.с.8-11). Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться і відеозаписами представленими працівниками поліції, з яких окрім іншого вбачається, що ОСОБА_1 27.04.2024 року о 14 год. 01 хв. по вул. Луцька в м. Володимир, Волинської області, керував автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , а також те, що працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки в працівника поліції були підстави вважати, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснивши його порядок та процедуру, однак на місці зупинки (події) транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Після цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. Враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою та відтворюють картину вчиненого правопорушення, суддя знаходить доводи апелянтів, безпідставними. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 27.04.2024 року о 14 год. 01 хв. по вул. Луцька в м. Володимир, Волинської області, не керував автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , а був пасажиром, тобто останній не був водієм, є необґрунтованими, оскільки повністю спростовуються відеозаписами наданими працівниками поліції, відносно подій, які викладені в протоколі серії ААД № 061722 від 27.04.2024 року. Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного судового рішення судом першої інстанції накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу без належної перевірки обставин щодо підтвердження права власності ОСОБА_1 на транспортний засіб марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 . Так, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено конфіскацію транспортного засобу, якщо він перебуває у власності порушника. Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з долученого апелянтами до апеляційної скарги свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , не знаходиться у власності ОСОБА_1 , а його власником значиться ОСОБА_2 , який 28.03.2007 року зареєстрував вищевказаний транспортний засіб, а тому не підлягає конфіскації. При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, а тому приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 за ч.3 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу. Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір. На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 268, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захиснику Омелянюку Миколі Володимировичу строк апеляційного оскарження постанови судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 04 червня 2024 року в даній справі. Апеляційну скаргу особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Омелянюка Миколи Володимировича задовольнити частково. Постанову судді Володимир - Волинського міського суду Волинської області від 04 червня 2024 року, щодо ОСОБА_1 скасувати, прийняти у справі нову постанову. Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу. Рахунок для сплати штрафу: отримувач коштів УК у м. Луцьку /Луцька отг/21081100, код отримувача (код за ЄДРІІОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA428999980313010106000003550, призначення платежу сплата штрафу за рішенням суду (Постанова Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року) про накладення штрафу в справі №154/1644/24, провадження №33/802/573/24. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/22030101, код отримувача (код за ЄДРІІОУ) 38009371, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA938999980313121206080003550, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу сплата судового збору за рішенням суду (Постанова Волинського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року) про накладення штрафу в справі №154/1644/24, провадження №33/802/573/24. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Копію постанови, у відповідності до ст. 295 КУпАП, протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк