Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/24459/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/24459/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 20 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07 травня 2024 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Відповідно до наказу тимчасово виконуючого командира в/ч НОМЕР_1 №22-РС від 28.02.2020 позивача прийнято в добровільному порядку на військову службу за контрактом зарахований на усі види грошового забезпечення. У період з 23.02.2022 до 13.06.2022 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях, однак отримавши поранення з 14.06.2022 вибув на лікування до ІНФОРМАЦІЯ_1 (наказ командира в/ч НОМЕР_1 №166 від 13.06.2022). Як свідчать матеріали справи позивач з 14.06.2022 до 18.06.2022, з 19.06.2022 до 28.06.2022, з 28.06.2022 до 02.08.2022, з 04.10.2022 до 21.10.2022, з 29.11.2022 (кінцева дата не значиться) з 24.01.2023 до 31.01.2023, з 04.07.2023 до 07.07.2023 та з 08.08.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, про що свідчать відповідні медичні виписки, які містяться в матеріалах справи та з 03.08.2022 до 01.09.2022, 02.09.2022 до 01.10.2022 та з 22.10.2022 до 20.11.2022, з 02.09.2022 до 01.10.2022, з 21.10.2022 до 20.11.2022, з 01.02.2023 до 02.03.2023, та з 08.07.2023 до 06.08.2023 перебував у відпустці за станом здоров`я, що підтверджується довідками військово-лікарської комісії. Позивач вважаючи, що додаткову винагороду, передбачену Постановою №16, у спірні періоди отримував не у повному обсязі, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, тому колегія суддів надає оцінку доводам апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 в частині задоволених позовних вимог. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року. Постанова №168 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачала у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів військовослужбовцями права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил передбачала отримання додаткової винагороду в розмірі 30 000,00 гривень. У контексті наведеного відслідковується, що сам факт виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. За таких обставин, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях є достатньою підставою для нарахування такому військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260). Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Так, на момент виникнення спірних правовідносин, було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України №248/1298 від 25.03.2022 абзацом 8 пункту 10 якого передбачені підстави, наявність яких позбавляє права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди передбаченої Постановою №168 в розмірі 100 000 грн чи 30 000 грн. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Абзацом 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. З матеріалів справи встановлено, що позивач брав участь у бойових діях з 23.02.2022 до 13.06.2022. Під час розгляду справи встановлено, що позивачу нарахована передбачена Постановою №168 додаткова винагорода: - за липень 2022 року у розмірі 100 000 грн (за період 01.07.2022 по 31.07.2022 з розрахунку 100 000 грн); - за серпень 2022 року у розмірі 100 000 грн (за період з 01.08.2022 до 31.08.2022 з розрахунку 100 000,00 грн); - за вересень 2022 року 100 000,00 грн (за період з 01.09.2022 до 30.09.2022 з розрахунку 100 000,00 грн); - за жовтень 2022 року 95 483,87 грн (за 01.10.2022, за період з 04.10.2022 до 31.10.2022 з розрахунку 100 000,00 грн та за період з 02.10.2022 по 03.10.2022 з розрахунку 30 000, 00 грн); - за листопад 2022 року 72 000 грн (за період з 01.11.2022 до 18.11.2022 з розрахунку 100 000,00 грн та за період з 19.11.2022 по 30.11.2022 з розрахунку 30 000, 00 грн); - за грудень 2022 року 30 000,00 грн (за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 з розрахунку 30 000,00 грн); - за січень 2023 року 48 064,52 грн (за період з 01.01.2023 по 23.01.2023 з розрахунку 30 000,00 грн та за період з 24.01.2023 по 31.01.2023 з розрахунку 100 000,00 грн); - за лютий 2023 року 100 000,00 грн (за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 з розрахунку 100 000,00 грн); - за березень 2023 року 3225,81 грн (за 01.03.2023 з розрахунку 100 000,00 грн); - за липень 2023 року 90 322,58 грн (за період з 04.07.2023 по 31.07.2023 з розрахунку 100 000,00 грн); - за серпень 2023 року (за період з 01.08.2023 по 05.08.2023 з розрахунку 100 000,00 грн). Натомість за інформацією викладеною у відомості зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо), яка наявна в матеріалах, справи ОСОБА_1 здійснено виплату такої винагороди у значно меншому розмірі: - за липень 2022 року (виплачено у серпні 2022 року 29 550,00 грн, 18 796,44 грн, 17 746,43 грн); - за серпень 2022 року (виплачено у вересні 2022 року 19 009,00 грн та 29 550,00 грн); - за вересень 2022 року (виплачено в жовтні 2022 року 17 740,09 грн та 29 550,00 грн); - за жовтень 2022 року (виплачено в листопаді 2022 року 17 740,09 грн та 29 550,00 грн); - за листопад 2022 року (виплачено в грудні 2022 року 17 740,09 грн, 29 550,00 грн, 16 478,42 грн); - за грудень 2022 року (виплачено в січні 2023 року 18 068,04 грн, 29 550,00 грн); - за січень 2023 року (виплачено лютому 2023 року 16 478,42 грн та 29 550,00 грн); - за лютий 2023 року (виплачено в березні 2023 року 24 975,82 грн та 241 547 грн); - за березень 2023 року (виплачено в квітні 2023 року , 25 283,82 грн); - за липень 2023 року (виплачено в серпні 2023 року 24 759,72 грн та 24 759,72 грн); - за серпень 2023 року (виплачено у вересні 2023 року 24 759,72). Разом з тим, у вказаний період позивач мав право і на грошове забезпечення. Отже, проаналізувавши вищевикладену інформацію, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахована відповідачем додаткова винагороди (відповідно до довідки №133/10126 від 04.11.2023) виплачена позивачу не у повному обсязі, з огляду на що, позовні вимоги в частині зобов`язання в/ч НОМЕР_1 провести фактичну виплату йому нарахованої додаткової винагороди, вказаної у довідці від 04.11.2023 №133/10126 підлягають до задоволення. Колегія суддів звертає увагу, що позивачу з квітня по червень 2023 року додаткова винагорода відповідачем не нарахована. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.