Постанова Херсонський апеляційний суд № 650/948/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 22-ц/819/243/24 Єдиний унікальний номер справи: 650/948/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2024 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л. А., суддів: Бездрабко В. О., Пузанової Л. В., секретар Олійник К.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Високопільська селищна військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 квітня 2024 року у складі головуючого судді Хомик І.І., ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 . Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 квітня 2024 року провадження у справі закрито. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що є таке, що набрало законної сили, рішення у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав, визначених пунктом 1 частини 3 статті 255 ЦПК України, для закриття провадження у справі, оскільки предмет та підстави цього позову відрізняються від раніше поданого нею позову. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Високопільська селищна військова адміністрація Бериславського району Херсонської області не скористалася. Представник ОСОБА_1 , адвокат Богуненко С.Г., приймаючи участь у розгляді справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, апеляційну скаргу підтримав за обставинами викладеними в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Інший учасник справи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, який не з`явився в судове засідання та не повідомив причини своєї неявки. Заслухавши доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону ухвала суду не відповідає. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в жовтні 2023 року звернулася до суду з позовом до військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно за законом, посилаючись на неможливість оформлення нею, як спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину, свого права на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутності державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем. Рішенням Великоолександрівського районного суду від 30 січня 2024 року (справа № 650/2613/23), яке набрало законної сили, у задоволені зазначених вище позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права. При цьому суд вказав на те, що позивач має звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , посилаючись на пропуск нею строку для прийняття спадщини з поважних причин. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що є таке, що набрало законної сили рішення у справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зазначений висновок судів є помилковим та свідчить про порушення судом норм процесуального права. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Такий висновок висловлений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу постанові від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, провадження № 61-48585св18. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом з проханням визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на пропуск нею строку для прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин, а у справі № 650/2613/23, позивач просила визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері, у зв`язку із неможливістю оформлення нею, як спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину, права на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутності державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем. Предмет та підстави позову у цивільній справі № 650/2613/23 та у цій справі не є ідентичними, оскільки спір між сторонами у справах виник відносно різних предметів позову (різні матеріально-правові вимоги позивача до відповідача) та з різних підстав, тому висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі є помилковими. Оскільки порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до постановлення незаконного судового рішення, воно відповідно до статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції Керуючись статтями 367,379,381 суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонського області від 17 квітня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 23 серпня 2024 року. Головуючий Л. А. Приходько Судді: В.О. Бездрабко Л. В. Пузанова