Постанова Житомирський апеляційний суд № 296/4432/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №296/4432/24 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В. Категорія 57 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/4432/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Петровської М.В., ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності ОСОБА_2 , як посадової особи Житомирської міської ради, при розгляді її звернень, яким порушено цивільні права позивачки. Також просила відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в розмірі 110000 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 12 червня 2023 року вона звернулася до міського голови зі зверненням, в якому просила надати копію проекту рішення органу місцевого самоврядування про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництва, транспортування та постачання, в частині витрат на опалення місць загального користування. Окрім того, у вказаному зверненні вона просила надати копію протоколу сесії міської ради від 8 жовтня 2021 року в частині витрат на опалення місць загального користування. Однак відповідач своїм листом від 15 червня 2023 року відмовив у наданні вказаного проекту рішення. Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що у зазначеному листі міститься незаконний виклад висновків при розгляді її звернення. Також вказує, що 19 червня 2023 року звернулася до відповідача із запитом про надання інформації стосовно тарифів на опалення місць загального користування. Однак, відповідач незаконно відмовив у наданні вказаної інформації й не здійснив правовий аналіз нарахувань за спожиті послуги з опалення. Окрім того, міський голова не надав інформацію щодо здійснення розрахунку за послуги з опалення. Стверджує, що відповідач при розгляді її звернень допустив 11 випадків порушення вимог законодавства й безпідставно відмовив їй мати не заборонені цивільні права. Внаслідок таких дій їй спричинено моральну шкоду у розмірі 110 000 грн. Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, зазначає, що суд незаконно відмовив у розгляді вимог позовної заяви за правилами цивільного судочинства, не надав правової оцінки порушенням, допущеним відповідачем, не вірно застосував норми процесуального права та не врахував обставини, на які вона посилалася у позовній заяві, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а також незаконній відмові у доступі до правосуддя. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Зміст позовної заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що при розгляді її запитів відповідач порушив вимоги законодавства. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у вказаній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з таким висновком. Так, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За правилами п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 ч.1 ст. 4 КАС України). Згідно з ч.5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Водночас, визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між позивачкою та відповідачем, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, й під час розгляду заяв ОСОБА_1 виконував владні управлінські функції, покладені на нього відповідно до вимог законодавства. Таким чином, між сторонами речові приватноправові відносини не виникли. При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. З огляду на викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства. Отже, відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням вимог процесуального права. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 травня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: