Постанова Харківський апеляційний суд № 953/5183/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/5183/24 Головуючий суддя І інстанції Кононенко Т. О. Провадження № 33/818/1216/24 Суддя доповідач Шабельніков С.К. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2024 року м. Харків Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Гуржія І.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кутепова І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кутепова І.О. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова, - визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАПта на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Постановою встановлено, що 02.06.2024 року о 23:12 год у м. Харкові по вул. Сумська, 60 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «АУДІ», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», що підтверджується тестом № 2256 від 02.06.2024 року, результати огляду становлять 0,23 проміле, чим порушено п. 2.9а ПДР. В своїй апеляційній скарзі захисник Кутепов І.О. просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити, посилаючись на те, що судом першої інстанції проігноровано пояснення та твердження захисника, надана оцінка доказам є суб`єктивною, упередженою та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи. Вважав, що у газоаналізаторі, який використовувався працівниками поліції була похибка, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Кутепова І.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.9А. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості протоколу про адміністративне правопорушення, результаті огляду з використанням газоаналізатору Драгер, а також на відомості відеозапису бодікамери працівників поліції. Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер, результати огляду становлять 0,243 проміле. Аналізуючи зміст цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис та власноручні пояснення щодо ознайомлення зі змістом цього протоколу. Факт ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом також підтверджується відомостями відеозапису, який наявний в матеріалах справи, з якого вбачається, що останній особисто та добровільно підписав цей протокол та отримав його копію. Поряд з цим, відповідно о вимог ст. 267 КУпАП, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом огляд на стан алкогольного сп`яніння може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання проведення службової перевірки, не зверталися до суду в порядку КАС України із скаргами на дії чи бездіяльність працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції. Тобто вбачається, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій працівників поліції під час проведення огляду та під час складення протоколу стосовно нього. Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 та його захисника щодо дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу, а також відсутність будь-яких рішень уповноважених органів щодо неправомірності дії працівників поліції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та можуть бути враховані у якості доказу. Крім того, відповідно до результату проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням газоаналізатору «Драгер» (арк. 4) вбачається, що 02.06.2024 року об 23:12 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння з вмістом алкоголю у видихаємому повітрі 0,23 проміле. З такими відомостями огляду ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис в цій роздруківці газоаналізатору «Драгер». Поряд з цим в матеріалах справи міститься акт огляду ОСОБА_1 (арк. 6) з відомостей якого вбачається, що останній був згоден з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що міститься його власноручні пояснення у графі: «… з результатами: згоден». Поряд з цим, в матеріалах справи міститься відеозапис подій, які відбувались 02.06.2024 року за участю ОСОБА_1 які були зафіксовані на бодікамеру працівників поліції (акр. 2). Відповідно до відомостей цього відеозапису вбачається, що працівники поліції, зупинили автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 . В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, що вочевидь свідчить про те, що саме він був водієм. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під час дії комендантської години, що вочевидь свідчить про законність такої зупинки. Поряд з цим, з відеозапису вбачається, що працівники поліції під час спілкування з ОСОБА_1 виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився, однак просив залучити свідків, проте працівники поліції повідомили, що під час дії комендантської години залучити свідків не виявляється можливим, оскільки поряд не було осіб, а також роз`яснили ОСОБА_1 , що їх спілкування фіксується на бодікамеру, тобто ведеться безперервний відеозапис, а тому, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, залучення свідків необов`язково. Після цього ОСОБА_1 погодився пройти огляд з використанням газоаналізатору Драгер. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 обрати мундштук, оглянути його на предмет цілісності, а потім встановили його у газоаналізатор та зробили контрольний забір повітря, який показав негативні результати. Після цього працівник поліції роз`яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням алкотестеру Драгер, результат виявився позитивним, а саме 0,23 проміле. Працівники поліції питали у ОСОБА_1 чи згоден він із вказаним результатом, з чим ОСОБА_1 погодився та відмовився від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Також вбачається, що працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Також належить врахувати, що з відеозапису вбачається, що працівники поліції після отримання позитивного результату огляду, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Отже, ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці його зупинки, а тому працівники поліції не доставили його на огляд до закладу охорони здоров`я. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції відсторонили ОСОБА_1 від керування. Поряд з цим, відповідно д відомостей зобов`язання (арк. 7) вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язався не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезіння та зникнення ознак сп`яніння. Тобто відомості цього зобов`язання підтверджують тне, що ОСОБА_1 погодився, що він перебуває у стані сп`яніння та до повного витверезіння не сяде за кермо. Крім того, відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 8) вбачається, що патрулюючи м. Харків за адресою вул. Сумська, 60 о 23:12 за порушення комендантської години було зупинено транспортний засіб «Ауді» під керуванням ОСОБА_1 в ході спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат огляду становив 0,23 проміле. Водія було відсторонено від керування автомобілем. Враховуючи відсутність будь-яких скарг на дії працівників поліції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості рапорту працівника поліції відповідають дійсності та заслуговують на увагу. Поряд з цим, твердження апелянта щодо порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не знайшло свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Аналізуючи дії працівників поліції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх відповідність вимогам ст. 266 КУпАП, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими. Крім того, апелянт вважав, що під час проведення огляду газоаналізатор показав результат, який містив похибку. Однак, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник пояснював, що відомості про можливість існування похибки стосуються взагалі газоаналізаторів марки «Драгер 6820». Проте, ці відомості не свідчать про те, що саме газоаналізатор, з використанням якого проводили огляд ОСОБА_1 мав таку похибку. Також належить врахувати, що відомості про похибку газоаналізатору, які додані до апеляційної скарги, свідчать про те, що вона може як збільшувати результат огляду, так і зменшувати. Однак захисник посилався лише на відомості, які свідчать про те, що газоаналізатор завищив показання результату огляду, проте будь-яких фактичних відомостей саме такої похибки приладу не навів. Поряд з цим належить врахувати, що прилад «Драгер 6820» проходив калібрування 06.12.2023 року, тобто у допустимий строк, що свідчить про те, що він був у робочому стані. Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту. Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9А Правил дорожнього руху та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Кутепова І.О. залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.К. Шабельніков