Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/35496/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/35496/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 19 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" звернулося до суду з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2023 року №UA101000/2023/000167/2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач відзначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування дійсних обставин у справі, що призвело до прийняття помилкового рішення. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дельтатрейд Україна" та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03 липня 2024 року. В зв`язку з надходженням 03 липня 2024 року до початку судового засідання клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було визнано судом обгрунтованим та підставним, розгляд справи було відкладено на 14 серпня 2024 року. На визначену дату позивач явку уповноважених представників не забезпечив, жодних заяв, клопотань чи пояснень на адресу суду не надіслав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для розгляду справи, а також відсутність клопотань від усіх учасників справи про здійснення апеляційного розгляду справи за їх обов`язкової участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставини справи. 30.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна", відповідно до договору (зовнішньоекономічного контракту) з компанією AUTOWINI INC від 22.03.2023 року через уповноважену особу з метою проведення митного оформлення придбаного товару (транспортного засобу) Житомирській митниці було надано вантажно-митну декларацію №23UA101020023858U5. Заявлена митна вартість товару в поданій декларації становила 4575 доларів США. До вказаної митної декларації декларантом було додано відповідні документи, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) № РІА-2303012544 від 22.03.2023 року; - декларація про походження товару № РІА-2303012544 від 22.03.2023 року; - інвойс № РІА-2303012544 від 22.03.2023 року; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 30.06.2023 року; - висновок про технічні характеристики колісного транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України №30/06/2023-2V від 30.06.2023 року; - договір про надання послуг митного брокера №27/03/2023-1 від 27.03.2023 року. Такий перелік поданих документів відображено в графі 40 дослідженої судом копії митної декларації №23UA101020023858U5 від 30.06.2023 року. Додатково на вимогу митного органу позивачем в особі декларанта було надано звіт експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 30.06.2023 року. Інші запитувані документи на запит митного органу позивачем в особі декларанта не були надані, що підтверджується копією листа декларанта ОСОБА_1 від 30.06.2023 року. Після вивчення поданих документів, уповноваженою особою відповідача були винесені картка відмови у митному оформленні (виписку) товарів №UA101020/2023/000917 від 30.06.2023 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000167/2 від 30.06.2023, яким було визначено іншу загальну вартість товару - 9529,18 USD замість 4575 USD згідно договору. Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2023 року №UA101000/2023/000167/2 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надавши оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості зазначеного товару, Житомирська митниця діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб, визначний чинним законодавством. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов наступних висновків. Згідно ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Статтею ст.53 МК України встановлено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, тощо. Під час вивчення поданих декларантом документів уповноваженою особою митного органу було встановлено розбіжності в поданих документах. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту № РІА-2303012544 від 22.03.2023 року такий контракт від імені покупця, ТОВ "Дельтатрейд Україна", укладався його директором ОСОБА_2 , але вказаний контракт не містить інформації щодо представника продавця, компанії AUTOWINI . Згідно з даними граф 18, 21, 25, 26 МД №23UA101020023858U5 Товар переміщувався на митну територію України іншим транспортним засобом, але всупереч вимогам ч.1 ст.335 Митного кодексу України до митного оформлення не було долучено транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні). Окрім того, відповідно до ч.1 ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Як засвідчується матеріалами справи, всупереч вказаним вимогам надані декларантом документи, зокрема копія документу із цифровим номером 2023385721861 (03.04.2023), який на припущення відповідача може бути експортною декларацією із відповідним номером, виконаний на іноземній мові, а переклад на українську мову митному органу не був наданий. Окрім того, судом першої інстанції встановлено, що в п.2 контракту № РІА-2303012544 від 22.03.2023 року, загальна його вартість становить 90000,00 Євро, а вартість кожного товару визначається в інвойсах. Одночасно в контракті зазначено банківські рахунки сторін. Відповідно до копії комерційного інвойсу вартість товару (автомобіля марки Volkswagen Tiguan, VIN-код НОМЕР_2 ) становить 4575,00USD, а відповідно до копії платіжної інструкції №13 від 23.03.2023 року оплата вартості за таким інвойсом становить 5223,00 USD. При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції був встановлений факт наявності розбіжностей номерів банківських рахунків продавця за контрактом і отримувача коштів за платіжною інструкцією №13 від 23.03.2023 року. Також, судом першої інстанції було достеменно встановлена обґрунтованість доводів представників відповідача про розбіжності щодо ідентифікаційного номеру транспортного засобу (VIN-коду), які зазначені у платіжній інструкції №13 від 23.03.2023 року та в митній декларації №23UA101020023858U5 від 30.06.2023 року. При цьому, саме вказані документи та бажання декларанта здійснити митне оформлення товару за шостим (резервним) методом свідчили про розбіжності в поданих декларантом документах, а також призвели до виникнення у митного органу сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару та сумніву про здійснення такої оплати саме відповідно до вказаного контракту. Відзначені обставини в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України дали право уповноваженій особі митниці запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи, а саме: а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особам про поставку товару, в якому містилася б вартість товару, рахунки по здійсненню платежів третіми особами на користь продавця для підтвердження вартості товару, висновок про вартостні та якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною комісією та копію митної декларації країни відправлення. Зазначена правова норма ч.3 ст.53 Митного кодексу України одночасно зобов`язує декларанта або уповноважену ним особу на письмову вимогу органу доходів і зборів надати запитувані додаткові документи протягом 10 календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу митного органу позивачем в особі декларанта було надано звіт експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 30.06.2023 року. Інші запитувані документи на запит митного органу позивачем в особі декларанта не були надані, що підтверджується копією листа декларанта ОСОБА_1 від 30.06.2023 року. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що звіт експертного авто-транспортного дослідження автомобіля від 27.06.2023 зроблено самим декларантом, тобто ОСОБА_1 , що і викликало обґрунтований сумнів в його об`єктивності. В даному випадку ФОП ОСОБА_1 є декларантом і оцінювачем. Неподання декларантом всіх витребуваних митним органом документів та наявні розбіжності в поданих документах щодо ціни товару правомірно слугували підставою для прийняття відповідачем картки відмови в митному оформленні товару за поданою декларантом МД №UA101020/2023/000917 від 30.06.2023 і за заявленою в ній митній вартості товару. Вказане рішення відповідача позивачем не оскаржено і не оскаржується в межах даної справи, а тому є чинним і таким, що підтверджує відсутність підстав для митного оформлення товару за заявленою митною вартістю. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні розбіжності в поданих декларантом документах правомірно призвели до виникнення у митного органу сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару та про здійснення такої оплати саме відповідно до вказаного контракту. Ненадання декларантом на вимогу митного органу додаткових документів правомірно слугувало підставою для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості Товару та її коригування. Алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України. Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Як вірно встановлено судом першої інстанції, за наданими декларантом документами та ненадання додаткових документів встановити дійсну ціну товару, заявлену у вантажно-митній декларації №23UA101020023858U5 та її відповідність ціні договору (контракту) було неможливо по причині розбіжності в поданих декларантом документах. Тобто, митна вартість зазначеного товару не могла бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу за ціною, зазначеною в контракті, так як використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не були підтверджені документально. В зв`язку із цим, між декларантом та митним органом була проведена процедура консультації, що підтверджується підписом декларанта на ВМД та рішенні про коригування митної вартості. Як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на зазначений товар, методи 2а та 2б не могли бути застосовані у зв`язку із відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. При цьому, всупереч ч.7 ст.57 Митного кодексу України жодних клопотань від позивача чи його декларанта про застосування методів на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) до митного органу не надходило. Отже відповідно до ст.ст.57 і 64 Митного кодексу України відповідачем при коригуванні митної вартості на вказаний товар був застосований резервний метод, в основу якого було покладено раніше визнану митним органом митну вартість (МД №23UA500080002159U2 від 11.04.202), тобто скориговану митну вартість ввезеного раніше ідентичного товару (легковий автомобіль, б/в, модельний рік 2015 марка Volkswagen Tiguan, двигун дизельний, робочий об`єм двигуна -1968.. Загальний розмір скоригованих митних платежів становить 9529,18USD, а розрахунок скоригованих платежів наведено в графі 27 МД 23UA101020024031U8. Жодних доводів (документів) щодо відсутності підстав для врахування відповідачем саме вказаної митної вартості за (МД №23UA500080002159U2 від 11.04.2023 року) декларантом до митного органу не було подано. Доводи позивача про те, що на митну вартість товару могли вплинути різні фактори, в тому числі різні умови контракту не підтверджуються жодними доказами та розцінюється виключно як припущення позивача. Стосовно доводів позивача про протиправність витребування додаткових документів митним органом слід зазначити, що відповідач наділений повноваженнями витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. При цьому відповідач надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів. Наведені скаржником обґрунтування апеляційної скарги ідентичні тим, що були викладені у позові та яким надавалася правова оцінка в суді першої інстанції. Інших доводів, які б підтверджували правомірність заявлених у позові вимог позивачем не наведено. При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що позивачем не оскаржено рішення щодо відмови в митному оформленні товару за поданою декларантом МД №23UA101020023858U5 від 30.06.2023 року і за заявленою в ній митною вартістю товару (4575,00 USD). Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельтатрейд Україна" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.