Постанова Київський апеляційний суд № 757/43302/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/11965/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 757/43302/23-ц 14 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Музичко С.Г. - Болотова Є.В. при секретарі - Кіпрік Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційноюскаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року, ухваленого під головуванням судді Остапчук О.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов'язання вчинити дії,- в с т а н о в и в: У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до відповідача АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області про зобов`язання вчинити дії, у якому просив: - визнати дії АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» протиправними та такими, що призвели до порушення прав ОСОБА_1 , як споживача банківських послуг. - визнати нечинними трансакції від 22.06.2023 року, а саме переказ коштів через UKR KYIV MOBILE BANKING 57261830010001 в сумі - 300 грн., з комісією - 8 грн. на загальну суму 308 грн. з пенсійної картки № НОМЕР_1 з відкритим рахунком № НОМЕР_2 та транзакцій по кредитній картці № НОМЕР_3 з відкритим рахунком № НОМЕР_4 , а саме переказ через UKR KYIV MOBILE BANKING 61664230010001, грошових коштів на суму 29 000 грн., комісією 295 грн., на загальну суму 29 295 грн. і переказ через UKR KYIV MOBILE BANKING 61664330010001 грошових коштів на суму 20 500 грн., з комісією 210 грн, на загальну суму 20 710 грн.; - зобов`язати АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київські області АТ «Державний ощадний банк України» зарахувати ОСОБА_1 грошові кошти на загальну суму 308 грн., шляхом відновлення їх на пенсійній картці № НОМЕР_5 з відкритим рахунком № НОМЕР_2 та на загальну суму 50 005 грн., шляхом відновлення їх на кредитній картці № НОМЕР_6 з відкритим рахунком № НОМЕР_4 ; - зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» скасувати нараховані ОСОБА_1 проценти, пеню та інші штрафні санкції за користування використаним кредитним лімітом, що утворилися внаслідок проведення операції (трансакції) 22.06.2023 року. На обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що між ним та АТ «Ощадбанк» в особі філії - Головного управління по м.Києва та Київській області АТ «Ощадбанк» було підписано заяву про встановлення кредитної лінії кредиту на рахунок № НОМЕР_4 з максимальним розміром кредиту 250 000 грн., фіксованою процентною ставкою по кредиту - 38 відсотків річних, процентною ставкою за користування коштами - 0,001 процентів річних, розмір комісійної винагороди за зняття готівкою коштів - 2,99 відсотків від суми таких коштів зі строком кредитування до закінчення строку дії платіжної карти НОМЕР_11. Крім того, в 2015 році позивач відкрив у АТ «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 для отримання пенсійних виплат на картку № НОМЕР_1 . 22 червня 2023 року близько 13 години 53 хвилин на телефон позивача НОМЕР_12 надійшов телефонний виклик з номера НОМЕР_7 , на який він відповів. Особа, яка телефонувала представилась співробітником служби безпеки АТ «Ощадбанк» та зазначила повну інформацію про позивача, інформацію по кредитному та пенсійному рахунках. Крім того, особа яка телефонувала зазначила про останні розрахунки в магазинах. А тому у позивача не будо жодних сумнівів щодо того, що телефонує саме представник АТ «Ощадбанк», а також особа повідомила, що необхідно звірити дані по карткам. Позивачу на мобільний телефон надійшло смс-повідомлення від АТ «Ощадбанк» з зазначенням цифр, які позивач повідомив. Після цього одразу з пенсійної картки № НОМЕР_1 було знято 300 грн., комісія 8 грн., а з кредитної картки № НОМЕР_3 - 49 500 грн., комісія 505 грн. Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 несанкціоноване зняття коштів (з одночасним зняттям комісії) відбулось наступними платіжними операціями: - 13:52 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 6166423001001 у сумі 29 000,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 295,00 грн. - 13:53 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 61664330010001 у сумі 20 500,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 210,00. Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 несанкціоноване зняття коштів (з одночасним зняттям комісії) відбулось наступними платіжними операціями: - 13:53 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 5726183001001 у сумі 300,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 8,00грн. 01 липня 2023 року позивач звернувся до Дарницького управління юстиції Головного управління Національної поліції у м.Києва з заявою про вчинення шахрайських дій, про що було внесено відомості до ЄРДР за №12023100020002548 за ознаками кримінального порушення за ч.3 ст. 190КК України. 11 серпня 2023 р. позивач звернувся з заявою до філії Головного управління у м.Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» про повернення незаконно перерахованих грошових коштів з карткових рахунків позивача, на якуГоловне управління у м.Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» повідомило, що співробітники банки не надсилають смс-повідомлення. Крім того, жодного реагування на повідомлення про факт вчинення шахрайських дій від відповідача не надійшло. Позивач вказував, що не ініціював платіжні операції 22 червня 2023 року у період з 13:52 по 13:53 год. внаслідок яких з його рахунку несанкціоновано невідомими особами було суму кредитних коштів, а саме: 50005,00 грн та пенсійних коштів , а саме: 303,00 грн; не повідомляв нікому коди доступу, які надходили в смс-повідомленнях; не допустив використання картки будь-якою іншою особою; зберігав у таємниці ПІН-коди, паролі та іншу інформацію чітко дотримуючись інструкцій банку, тобто не вчинив жодних дій чи бездіяльності, які б могли сприяти втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; при виявленні несанкціонованого зняття коштів негайно повідомив про це відповідача, зателефонувавши на«гарячу лінію» Ощадбанку; негайно звернувся до Національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення й досудове розслідування за фактом шахрайських дій з його банківськими рахунками в АТ «Державний ощадний банк України» триває; з метою досудового вирішення спору неодноразово звертався до відповідача із заявами про відновлення балансу на його рахунках, який був до вчинення з ними шахрайських дій, а також про зупинення нарахування відсотків та пені за користування кредитними коштами, якими він насправді не користувався, однак відповідач жодних дій для відновлення його законних прав не вжив. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання вчинити дії - задоволено. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банкУкраїни» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 , грошові кошти в розмірі 50005 грн. 00 коп. та 308 грн. 00 коп. Стягнуто з АТ «Державний ощадний банк» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в розмірі 4 294 грн 40 коп. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач АТ «Державний ощадний банкУкраїни» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України»звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обгрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що за фактом повідомлення про шахрайські дії з грошовими коштами, АТ «Ощадбанк» здійснило перевірку, за результатами якої встановлено, що 22 червня 2023 року операції по переказу коштів позивача було здійснено через мобільний додаток «Ощад 24/7». Вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7» можливий лише з підтвердженням біометрії та/або коду доступу, що надходить на фінансовий номер телефону Клієнта. Вхід у мобільний додаток «Ощад 24/7» відбувся коректно з підтвердженням коду доступу, що надійшов на фінансовий номер позивача, якай вказаний у заяві про приєднання до ДКБО. Проведені операції по переказу коштів позивача в мобільному додатку «Ощад 24/7» також були підтверджені кодами доступу, які надходили на фінансовий номер телефону позивача у вигляді смс-повідомлень та повідомлень у месенджер «Вайбер». З огляду на зазначене, відповідач вважає, що є очевидним той факт, що позивач своїми діями сприяв шахраям ініціювати платіжні операції з його карток, оскільки спілкуючись по телефону з невідомою особою, позивач не поставив під сумнів що інформація, яка надійшла від Банку у вигляді смс-повідомлень не може надаватися іншим особам та здійснюватися перевірка останніх 4-х цифр його банківської картки, можливого ризику технічого перехоплення інформації, направленої на його номер телефону, а навпаки продовжував телефонну розмову, підтвердив останні 4 цифри своєї банківської карти, та отримавши на мобільний телефон у вигляді смс-повідомлення (ОТР-повідомлення) від АТ «Ощадбанк» повідомив шахраям чотири цифри, та слідував інструкціям, які надавали шахраї щодо проведення перевірки даних по карткам. Вказував, що позивачем не надано доказів, які б свідчили, що саме з вини відповідача або його неправомірних дій було знято кошти з банківських рахунків позивача, а твердження, що це не він перераховував кошти, а інша особа шляхом таємного викрадення, не є підтвердженими доказами. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Бурдужа А.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що кошти списані саме з вини банка, а отже підлягають поверненню позивачу. В судовому засіданні представник відповідача АТ «Державний ощадний банкУкраїни» в особі філії - Головне управління по м.Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України»- Нарапович С.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 адвокат Бурдужа А.В. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила її залишити без задоволення. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України» відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) згідно заяви про приєднання № 2315194 від 12.05.2015 року на підставі чого йому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_8 в гривні України, на умовах тарифного пакету «Соціальний», із відповідними тарифами за користування платіжною карткою. 01.07.2020 року позивачем було підписано заяву про встановлення кредитної лінії кредиту на рахунок № НОМЕР_4 з максимальним розміром кредиту 250000 грн, фіксованою процентною ставкою по кредиту- 38 відсотків річних, процентною ставкою за користування коштами - 0,001 процентів річних, розмір комісійної винагороди за зняття готівкою коштів - 2,99 відсотків від суми таких коштів зі строком кредитування до закінчення строку дії платіжної карти № НОМЕР_3 . Крім того, в 2015 році позивач відкрив у АТ «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 для отримання пенсійних виплат на картку № НОМЕР_1 . 22 червня 2022 року приблизно о 13:52 годин на телефон позивача НОМЕР_12 надійшов телефонний виклик з номера НОМЕР_7 , на який він відповів. Особа, яка телефонувала назвалася співробітником АТ «Ощадбанк» та повідомила повне ім`я позивача, інформацію по кредитному та пенсійному рахунках, останні розрахунки позивача за три місяці. Після чого особа, яка телефонувала сказала, що для того, щоб звірити данні, необхідно назвати цифри з смс-повідомлення. Номер кредитної картки «Ощадбанка» позивача НОМЕР_3, номер пенсійної картки позивач НОМЕР_1 . 22.06.2023 р. у період з 13:52 по 15:53 год. з картки позивача несанкціоновано невідомими особами було знято значну суму кредитних коштів, а саме: 50005,00 грн, а з пенсійного рахунку 308,00 грн. Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 несанкціоноване зняття коштів 22.06.2023 р. (з одночасним зняттям комісії) відбулось наступними платіжними операціями: - 13:52 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 6166423001001 у сумі 29000,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 295,00 грн. - 13:53 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 61664330010001 у сумі 20500,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 210,00. Як вбачається з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 несанкціоноване зняття коштів 22.06.2023 р. (з одночасним зняттям комісії) відбулось наступними платіжними операціями: - 13:53 - переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING 5726183001001 у сумі 300,00 грн. Комісія за отримання готівки за рахунок кредитних коштів у сумі 8,00грн. Позивач одразу після списання грошових коштів зателефонував до АТ «Ощадбанк» та заблокував картки. 01.07.2023 р. позивач звернувся до Дарницького управління юстиції Головного управління Національної поліції у м.Києва з заявою про вчинення шахрайських дій, про що було внесено відомості до ЄРДР за №12023100020002548 за ознаками кримінального порушення за ч.3 ст. 190КК України. 11.08.2023 р. позивач звернувся з заявою до філії Головного управління у м.Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» про повернення незаконно перерахованих грошових коштів з карткових рахунків позивача. На що Головне управління у м.Києві та Київській області АТ «Ощадбанк» відповіло, що співробітники банки не надсилають смс-повідомлення. Крім того, жодного реагування на повідомлення про факт вчинення шахрайських дій від відповідача не надійшло. Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача грошові кошти, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів факту та обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за допомогою банкової системи. Натомість позивач вчинив всі необхідні дії, які входять в коло обов`язків клієнта банку при виникненні ситуації з безпідставно списаними коштами з її рахунку, а саме негайно зателефонував на гарячу лінію «Ощадбанку» та повідомив про несанкціоновані дії з його карткою, надав вимогу про блокування рахунку та надав всю відому йому інформацію про те, що трапилося. У зв`язку з цим і відсутні підстави для покладення цивільно-правової відповідальності на позивача. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Частиною 3 статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові к; що знаходяться на банківському рахунку. Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України визначено, що договір банківського рахунку| укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах погоджених сторонами. Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного і розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно з п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року №1591-ІХ платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Положеннями ч. 6 ст. 64 вказаного Закону порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку. Пункт 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачає обов'язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. Згідно з п. 146 розділу VII вказаного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України» відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) згідно заяви про приєднання № 2315194 від 12.05.2015 року на підставі чого йому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_8 в гривні України, на умовах тарифного пакету «Соціальний», із відповідними тарифами за користування платіжною карткою. 01.07.2020 року позивачем було підписано заяву про встановлення кредитної лінії кредиту на рахунок № НОМЕР_4 з максимальним розміром кредиту 250000 грн, фіксованою процентною ставкою по кредиту- 38 відсотків річних, процентною ставкою за користування коштами - 0,001 процентів річних, розмір комісійної винагороди за зняття готівкою коштів - 2,99 відсотків від суми таких коштів зі строком кредитування до закінчення строку дії платіжної карти № НОМЕР_3 . Крім того, в 2015 році позивач відкрив у АТ «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 для отримання пенсійних виплат на картку № НОМЕР_1 . Згідно з п.2.1 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання платіжних карток. Відповідно до п.2.2 Правил, якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код, CVV 2/СЧС 2 та інші реквізити картки стали відомі сторонній особі. Клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт - центр АТ «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи банку. Клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо він передав платіжну картку сторонній особі або не повідомив банк про те, що її загублено. Згідно Умов і правил надання банківських послуг, а саме п. 17.4.1 ДКБО, клієнт зобов'язаний забезпечити належний рівень захисту свого Облікового запису в системі дистанційного банківського обслуговування (Системі ДБО), зокрема: нікому не передавати управління своїм обліковим записом в Системі ДБО; нікому не передавати в будь-якій формі свої логін та пароль облікового запису в Системі ДБО: забезпечити захист свого мобільного телефону та SІМ-картки, на номер якої Система ДБО надсилає коди підтвердження операцій; негайно змінити пароль в Системі ДБО у випадку якщо Пароль, або його частина стала відома іншій особі. Отже, вищезазначеними положеннями передбачений обов'язок клієнта надійно зберігати та не передавати стороннім особам електронний платіжний засіб та інші персональні дані, які дозволять ініціювати та/або санкціонувати платіжну операцію; клієнт відповідає за всі суми по операціях з платіжною карткою, якщо її передано сторонній особі або вчасно не повідомлено банк про використання картки сторонніми особами. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що 22 червня 2023 року йому зателефонував абонент, який назвався працівником АТ «Ощадбанк», який назвав його номер телефону, прізвище, ім`я та по батькові, інформацію по кредитному рахунку та пенсійному рахунку, зазначивши адреси магазинів, де проводилися списання коштів, погашення кредиту, та сказав, що необхідно звірити дані по карткам. Зазначав, що йому на телефон надійшло СМС із зазначенням цифр, які він назвав невідомій особі. Відразу з його пенсійної картки та кредитної картки були зняті кошти. З викладеного вбачається, що позивачем оспорються операції зі списання коштів з його рахунку, які були здійснені 22 червня 2023 рокуо 13 год. 53 хв. на суму 300 грн., з комісією 8 грн., о 13 год 52 хв. на суму 29 000 грн. З комісією 295 грн., о 13 год. 53 хв. на суму 20 500 грн. з комісією 210 грн. Перевіркою події АТ «Ощадбанк» встановлено, що 22 червня 2023 року за допомогою мобільного додатку «Ощад 24/7» невстановленими особами було здійснено ряд переказів із карток позивача, зокрема на картку Конкорд Банк НОМЕР_9 (021056). З пояснень наданих сторонами встановлено, що позивач підтвердив повідомлення ним даних у телефонній розмові третім особам. Вхід клієнта до мобільного банкінгу та проведення вищезазначених операцій підтверджувались смс/Viber повідомленнями на фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_10 . Процес підключення до системи дистанційного банківського обслуговування потребує обов`язкової ідентифікації клієнта, яка здійснюється в першу чергу за допомогою логіну та паролю для входу в систему, які клієнт самостійно встановлює на відповідному захищеному ресурсі. Також здійснення фінансової транзакції в системі можливе з обов`язковим введенням одноразового цифрового паролю, який відправляється на вказаний Клієнтом номер мобіль­ного телефону. Отже, використання одноразового паролю, що клієнт отримує на зазначений ним номер мобільного телефону (фінансовий номер) є аналогом власноручного підпису і будь-яка прове­дена банківська операція з використанням SMS-коду є операцією, що проведена за власним розпорядженням клієнта, за його прямим волевиявленням. Важливим є незворотність повернення/зупинення операцій, що були проведені із дотри­манням усіх правил міжнародної платіжної системи, та відсутність юридичної чи практичної можливості AT «Ощадбанк» повернути кошти на рахунок клієнта після проведення такої ус­пішної операції. Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що оспорювані операції з використанням системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» були проведені банком коректно, за наявності необхідних реквізитів платіжної картки банку та правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на його фінансовий номер мобільного телефону та останнім розголошені стороннім особам. У позовній заяві, позивач вказав, що на його мобільний номер надійшло смс-повідомлення із зазначенням цифр, які він повідомив особі, яка телефонувала. Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що позивачем було розголошено третім особам в телефонній розмові інформацію, що надала змогу ініціювати платіжні операції. Отже, відповідачем доведено, що позивач своїми діями сприяв електронній ідентифікації платіжного засобу та його користувача, відповівши на дзвінок та назвавши інформацію, що дала змогу стороннім особам ініціювати переказ коштів. Таким чином, відповідачем були правомірно проведені операції від 22 червня 2023 року по переказу коштів. А відтак, не вбачається, що з вини відповідача були неправомірно чи помилково зняті кошти з рахунку позивача та не вбачається підстав, які б свідчили, що відповідач має їх повернути. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позову. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, а в задоволенні позову слід відмовити. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, слід компенсувати за рахунок держави на користь АТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 441,60 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов'язання вчинити дії - відмовити. Компенсувати за рахунок держави на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 441,60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 серпня 2024 року. Головуючий: Судді: