Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/7567/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/7567/23 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М. Номер провадження №33/4805/709/24 Категорія ч.5 ст.126 КУпАП, ч.2 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2024 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисників особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Туровського Віталія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, - встановив: Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення від 01.10.2023 року за ч.1 ст.122-2 КУпАП закрито відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за фактом вчинення правопорушення від 03.12.2023 року за ч.2 ст.130 КУпАП закрито за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за фактами вчинення від 01.10.2023, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та від 03.12.2023 року, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 01.10.2023 о 00 год. 25 хв. на вул. Гетьмана Сагайдачного, 27, м.Звягель Житомирської області, ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутий до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, керував автомобілем Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови та координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Також, 03.12.2023 о 16 год. 25 хв. на вул.Юрія Глухова, 15-Б в м.Звягель Житомирської області ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Туровський В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень від 01.10.2023 за ч.2 ст.130 КУпАП та від 03.12.2023 за ч.5 ст.126 КУпАП скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення. Послався на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та неодноразово висловлював про своє бажання пройти такий огляд, а наявний у справі відеозапис подій за 01.10.2023 є фрагментарним, який не відтворює усіх обставин, а тому не є належним та допустимим доказом. Також, вказав, що в матеріалах справи відсутні докази керування 03.12.2023 ОСОБА_1 транспортним засобом. Перебування автомобіля у нерухомому стані не є складом будь-якого правопорушення, яке ставиться у провину його підзахисному. Обставини зафіксовані на відео не відповідають обставинам, викладеним у протоколі та не спростовують доводів про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував. Також, послався на не відсторонення особи від керування транспортним засобом та неправильну оцінку судом показів свідків ОСОБА_4 . На думку захисника, з боку поліцейських мала місце провокація та фальсифікація доказів вини ОСОБА_1 , а тому такі дії є наслідком недопустимості зібраних у справі доказів. При цьому, суд всі сумніви використав на користь сторони обвинувачення, проігнорувавши принцип презумпції невинуватості. Окрім того, вказав, що постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не набрали законної сили, а тому він не є суб`єктом складу ч. 5 ст. 126 КУпАП і не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за даною нормою закону. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що вимоги постанови Житомирського апеляційного суду від 28.02.2024 про повернення скарги ним виконанні, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення захисників Туровського В.В., Вознюка А.С., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. За змістом ч.2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті. Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Частиною першою ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена, як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 2 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.2 ст.130 КУпАП, у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.5 ст.126 КУпАП, за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №169029 від 01.10.2023 та серії ААД №270451 від 03.12.2023 (а.с.2,19); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» Звягельської міської ради від 01.10.2023 (а.с.20); розписками про роз?яснення прав та обов?язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.3, 21); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД №564511 від 01.10.2023 (а.с.23); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД №564513 від 01.10.2023 (а.с.22); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД №949652 від 03.12.2023 (а.с.13); адмінпрактикою та довідкою про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що на ОСОБА_1 , відповідно до постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.04.2023 року, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, (а.с.5,28, 29); рапортами капрала поліції СРПП Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області Ларенюка С. від 01.10.2023 та 03.12.2023 (а.с.4, 24); відеозаписами обставин події (а.с.15, 30). Суддя місцевого суду дав належну оцінку зазначеним доказам, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП. Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, та ст.266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання недійсним огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , працівниками поліції не допущено. Протоколи про адміністративні правопорушення складені за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані та об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 та ч.5 ст. 126 КУпАП у діях ОСОБА_1 . З відеозаписів вбачається, що 01.10.2023 на неодноразові пропозиції поліцейських проїхати до медичного закладу для огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 беззаперечно відмовився, тобто порушив вимоги п. 2.5. ПДР. 03.12.2023 ОСОБА_1 працівниками поліції повідомлено про порушення ним вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», тобто порушення водієм ПДР, яке сталося саме внаслідок керування транспортним засобом. За вказане порушення ПДР ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності і винесено працівниками поліції постанову, яка є чинною, що спростовує доводи захисту про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Також працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права і був притягнутий протягом року до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення. Неприйнятними є доводи апеляційної скарги стосовно тієї обставини, що постанова про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 01.10.2023 не набрала законної сили відповідно до вимог ст. 291 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього такої постанови, його належним чином ознайомили із суттю вчиненого правопорушення та з правами і обов`язками. Однак, ОСОБА_1 відмовився від її отримання, що також належним чином підтверджено доказами, а тому факт вручення постанови слід вважати доведеним. Зазначена обставина була предметом розгляду суду першої інстанції і апеляційний суд погоджується з висновком суду в цій частині. Подальше оскарження постанови особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зупиняє її чинності. Слід також зазначити, що ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, про що свідчить постанова Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.05.2023 у справі №285/2504/23 про притягнення останнього до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, навмисно продовжує порушувати закон та керує транспортним засобом, ігноруючи заборони. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та не впливають на висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінуємих йому правопорушень. Усі ці обставини були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суд постановив: Клопотання адвоката Туровського Віталія Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Туровського Віталія Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич