Постанова Волинський апеляційний суд № 168/317/24

Справа № 168/317/24 Головуючий у 1 інстанції: Малюта А. В. Провадження № 22-ц/802/679/24 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 серпня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2024 року В С Т А Н О В И В: Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») у березні 2024 року подано в суд позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовано тим, що 11 січня 2023 року між Товариством з ообмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «ФК «1 БАНК») та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 72195517 на суму 5500 грн. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 18 768,75 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки кредитора не здійснила. Відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за даною угодою в розмірі 18 768,75 грн, з яких 5500 грн заборгованісті за основною сумою, 13 268,75 грн заборгованість за відсотками. 18 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі ТОВ «Аванс Кредит») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00355-12/2022. 01 червня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестум Грум» (діл - ТОВ «Інвеструм Груп») укладено договір факторингу. Відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «Інвеструм Груп» приймає. 27 грудня 2012 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу. Відповідно до умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідачав сумі 9207,80 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки кредитора не здійснила. Відповідач ОСОБА_1 за цією угодою має заборгованість в розмірі 9207,80 грн., яких 2800 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 6407,80 грн заборгованість за відсотками. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» (далі ТОВ «ФК «Авіра Груп») та відповідачем ОСОБА_1 08 жовтня 2022 року було укладено кредитний договір № 73442. 01 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 6900 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки кредитора не здійснила. Відповідач ОСОБА_1 за цією угодою має заборгованість в розмірі 6900 грн, з яких 2000 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4900 грн заборгованість за відсотками. 10 грудня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6172384. 24 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу. Відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідачки в сумі 5721,55 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки кредитора не здійснила. Відповідач ОСОБА_1 за цією угодою має заборгованість в розмірі 5721,55 грн, з яких 2050,00 грн заборгованість за основною сумою, 3671,55 грн заборгованість за відсотками. Просив стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості: за Договором позики № 72195517 в розмірі 18 768,75 грн, з яких 5500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 268,75 грн сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 00355-12/2022 в розмірі 9207,80 грн, з яких 2800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6407,80 грн сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 73442 в розмірі 6900 грн, з яких 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4900 грн сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором № 617472384 в розмірі 5721,55 грн, з яких 2050 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3671,55 грн сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованість у загальному розмірі 40 598,10 грн та судові витрати. Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2024 року позов задоволено задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість в розмірі 40 598,10 грн: -за договором позики № 72195517 від 11 січня 2023 року в розмірі 18 768,75 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 268,75 грн сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 00355-12/2022 від 18 грудня 2022 року в розмірі 9207,80 грн, з яких 2 800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6407,80 грн сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 73442 від 08 жовтня 2022 року в розмірі 6 900 грн, з яких 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4900 грн сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 6172384 від 10 грудня 2022 року в розмірі 5721,55 грн, з яких 2050 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 3671,55 грн сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати в розмірі 3028 грн. Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду. Вважає, що суд першої інстанції не з`ясував та не перевірив усіх обставин справи та пов`язаних із ними доказів, не надав правової оцінки її аргументам та доводам, не навів мотивів їх відхилення. Рішення містить лише вказівки на доводи та аргументи позивача; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, такими, що не відповідають обставинам справи та є передчасними; судом порушено право на належний, неупереджений суд, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду. Позивач не довів обставину переходу права вимоги за кредитними договорами: від 11 січня 2023 року № 72165517 від ТОВ «ФК «1 БАНК» до ТОВ «ЄАПБ», від 18 грудня 2022 року № 00355-12/2022 від ТОВ «Інвеструм Груп» до ТОВ «ФК «ЄАПБ»; від 08 жовтня 2022 року № 73442 від ТОВ «ФК «Авіагруп» до ТОВ «ФК «ЄАПБ»; від 10 грудня 2022 року № 6172384 від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що в укладених договорах факторингу та актах приймання-передачі Реєстрів боржників загальна сума права вимоги була прихована позивачем при виготовленні фотокопій, проте суд визнав такі докази належними, допустимими та достовірними. Копії платіжних інструкцій, відповідно до яких відповідач сплатив за відступлення права вимоги за вищевказаними договорами факторингу, то вони не можуть бути належними доказами сплати повної вартості за договорами факторингу, оскільки позивач не надав доказів визначення ціни придбання фактором у клієнта права грошової вимоги, та можуть свідчити лише про часткову оплату за договорами фактоингу. В матеріалах справи відсутні платіжні доручення на підтвердження тих обставин, що первісні кредитори перераховували їй на платіжну картку (тощо) кредитні кошти згідно договорів від 11 січня 2023 року, від 18 грудня 2022 року, від 10 грудня 2022 року. Суд не навів мотиви відхилення наведеної нею судової практики в такій категорії справ. Залишено поза увагою заперечення в частині нарахування процентів після визначення договорами строку кредитування за кредитними договорами від 11 січня 2023 року, від 18 грудня 2022 року, від 08 жовтня 2022 року, від 10 грудня 2022 року. Просила скасувати рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними. Надані первісними кредиторами додаткові докази були долучені до відповіді на відзив та знаходяться в матеріалах справи. Предметом спору у цій справі є захист порушеного права ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке полягає у невиконанні відповідачем зобов`язань за відповідними договорами шляхом стягнення заборгованості за ними, а не визнання цих договорів недійсними чи розірвання відповідних договорів на підставі істотного порушення їхніх умов. Посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів отримання нею кредитних коштів від первісних кредиторів, є безпідставним, оскільки такий факт підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про перерахування коштів та вищевказаними договорами, які є дійсними в силу презумпції правомірності правочину. Зазначені правочини підтверджують факт наявності відвідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання у позику чи кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі. Відповідач, маючи доступ до свого рахунку, не надала доказів відсутності надходження коштів від кредиторів. Доказом переходу прав за зобов`язаннями до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні, а не документи, що засвідчують права, які передаються. Розрахунок заборгованості за кредитними договорами дійснено правильно. Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, справа розглянута з повним з`ясуванням фактичних обставин справи. Просив залишити апеляційну скагру без задоволення, рішення суду без змін. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. За змістом ч. ч. 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено, що 11 січня 2023 року між ТОВ «ФК «1 БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 72195517 на суму 5500 грн. Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 БАНК» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 18768,75 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки кредитора не здійснила. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 за цією угодою має заборгованість перед позивачем в розмірі 18 768,75 грн. З яких 5500 грн сума заборгованості за основним боргом, 13 268,75 грн заборгованість за відсотками. 18 грудня 2022 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00355-12/2022. Договір відповідач підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 01 червня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Інвеструм Груп» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «Інвеструм Груп» приймає. 27 грудня 2012 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого, ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 9207,80 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 за цією угодою має заборгованість перед позивачем в розмірі 9207,80 грн. З яких 2800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6407,80 грн заборгованість за відсотками. Між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 08 жовтня 2022 року було укладено кредитний договір № 73442. Договір відповідач підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 01 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу. Відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 6900 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала, тому за цим договором має заборгованість перед позивачем в розмірі 6900 грн, з яких 2000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4900 грн заборгованість за відсотками. 10 грудня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6172384. Договір підписано відповідачем електронним підписом та відтворено шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно умов договору відповідач отримала кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжку картку. 24 листопада 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає. Згідно з реєстром боржників позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 5721,55 грн. Відповідач свого зобов`язання не виконала, тому за цією угодою має заборгованість перед позивачем в розмірі 5721,55 грн. З яких 2050 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3671,55 грн заборгованість за відсотками. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно з п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшли права вимоги за договором позики № 72195517 від 11 січня 2023 року (первісний кредитор ТОВ «1 БАНК») за договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (реєстр боржників № 8 від 26 липня 2023 року); за кредитним договором № 00355-12/2022 від 18 грудня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «Аванс Кредит») за договором факторингу № 27122023-1 від 27 грудня 2023 року; за кредитним договором № 73442 від 08 жовтня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «ФК «Авіра Груп») за договором факторингу № 05012024 від 05 січня 2024 року; за кредитним договором № 6172384 від 10 грудня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна») за договором факторингу № 24112023 від 24 листопада 2023 року. Заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо висновків суду в цій частині судового рішення колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Так, згідно з п. 1. 2 договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 БАНК» погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається у момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржниів згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги; підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Сторони цього договору 26 липня 2023 року уклали додаткову угоду № 9 до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, у якій погодили ціну продажу прав вимоги згідно реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року. Цього ж дня ними було підписано акт прийому передачі реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року. Надання позивачем витягу з реєстру боржників № 8 від 26 липня 2023 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року виключно в частині договору позики № 72195517 від 11 січня 2023 року, укладеного між первісним кредитором та відповідачем ОСОБА_1 , в сукупності з копіями такого договору факторингу, додаткової угоди, акту прийому-передачі, є достатніми доказами набуття позивачем прав вимоги за цим кредитним договором. Ціна продажу прав вимоги за реєстром № 8 погоджена додатковою угодою від 26 липня 2023 року, копія платіжної інструкції приєднана позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву, однак самостійно не впливає на факт набуття позивачем прав вимоги за спірним кредитним договором, оскільки перехід таких прав відбувся 26 липня 2023 року відповідно до вимог п. 1. 2 договору факторингу від 14 червня 2021 року у момент підписання акту прийому-передачі реєстру. Вищевказаний договір факторингу ні в цілому, а ні в будь-якій із його частин, не оспорювався та не визнаний недійсним. Аналогічного правильного висновку суд першої інстанції дійшов і щодо набуття позивачем прав вимоги за кредитними договорами № 00355-12/2022 від 18 грудня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «Аванс Кредит»), № 73442 від 08 жовтня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «ФК «Авіра Груп»), № 6172384 від 10 грудня 2022 року (первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна»), оскільки надані позивачем платіжні інструкції в сукупності із договорами факторингу, актами прийому передачі та втягами з реєстрів прав вимог є достатніми доказами набуття прав вимог до відповідача за спірними договорами. Твердження відповідача про ймовірну часткову оплату позивачем набутих ним прав вимог є суб`єктивним і не обґрунтованим трактуванням відповідача наданих позивачем доказів. Договори факторингу не оспорені та не визнані недійсними. Будь-яких доказів на спростування достатності обсягу набутих позивачем прав вимоги за кредитними договорами до відповідача ні суду першої інстанції, а ні апеляційному суду не надано. Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача колегія суддів зазначає наступне. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі (постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц). На виконання умов п. 1.1 договору про надання фінансового кредиту № 73442 від 08 жовтня 2022 року на рахунок, вказаний відповідачем самостійно, 08 жовтня 2022 року здійснено транзакцію з видачі кредиту у розмірі 2000 грн, що підтверджується інформаційною довідкю вих. № 307/04 від 10 квітня 2024 року. Крім того, у подальшому 11 січня 2023 року відповідач ОСОБА_1 подала до первісного кредитора ТОВ « ФК «Авіра Груп» заявку на продовження строку дії договору, у якій стверджувала, що 11 січня 2023 року оплатила всі платежі згідно графіу розрахунків у договорі та надала згоду на пролонгацію кредиту терміном 10 днів, що свідчить про обізнаність останньої про існування в неї кредитних зобов`язань перед первісним кредитором. 10 грудня 2022 року на виконання умов п.п. 1.1 1.3, 2.1 договору про надання споживчого кредиту від 10 грудня 2022 року відповідачу ОСОБА_2 на вказаний нею самостійно аналогічний картковий рахунок здійснено транзакцію із зарахування 2050 грн, що підтверджується довідкою № 20231129-2 від 29 листопада 2023 року. Факт одержання відповідачем ОСОБА_1 кредтних коштів за договором про надання споживчого кредиту № 00355-12/2022 від 18 грудня 2022 року підтверджується поданою нею заявою від 11 січня 2023 року на відстрочення виконання зобов`язання за договором, у якій остання вказала, що станом на 11 січня 2023 року оплатила суму в розмірі 840 грн необхідну для відстрочення виконання зобов`язання та надала згоду на відстрочення виконання нею зобов`язання на 10 календарних днів. Вказуючи на відсутність доказів про зарахування відповідачу на зазначений нею картковий рахунок кредитних коштів у розмірі 5500 грн на виконання вимог договору позики № 72195517 від 11 січня 2023 року, відповідач не надає доказів не отримання цієї суми, а саме виписку з карткового рахунку. Сторонами підписаний кредитний договір, додаток до договору і відповідач не ставила питання про невиконання умов цього договору. Позивачем поданий розрахунок заборгованості за договором від 11 січня 2023 року, який не спростований відповідачем. Відповідач заперечуючи щодо нарахування процентів за кредитами, зазначила, що вони були нараховані позивачем після спливу визначених договорами строків кредитування. Вказала, що суд першої інстанції не зазначив у рішенні висновків в цій частині її заперечень. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 березня 2018 року №444/9515/12, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Колегія судів зауважує, що суд першої інстанції проаналізував нараховані позивачем проценти за вищевказаними кредитними договорами та дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Висновок суду про застосування до вказаних правовідносин позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1412цс16 не суперечить висновкам, висловленим Великою Палатою Верховного суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12. Заперечуючи щодо розрахунку заборгованості за процентами, відповідач не наводить альтернативного розрахунку на спростування доводів позовної заяви, висновків суду в цій частині та розрахунків позивача. Судом першої інстанції враховано заперечення, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив. Рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задовлення. Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 30 квітня 2024 року в цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий - суддя Судді