Постанова 4856 № 240/30949/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/30949/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 15 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, В С Т А Н О В И В : Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-29-003203-c). Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступні обставин справи. Так, в період з січня по лютий 2021 року Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" проводилась публічна закупівля послуги (ідентифікатор закупівлі в електронній системі закупівель UA-2021-01-29-003203-c) - Послуги з охорони складу ракетно-артилерійського озброєння (будівля №3/470) та вартового приміщення (будівля 3/78) військової частини НОМЕР_1 (як один пост) (ДК 021:2015: код 79710000-4 Охоронні послуги). Згідно протоколу засідання тендерного комітету від 17.02.2021, за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій, переможцем по вказаній закупівлі (UA-2021-01-29-003203-c) визнано Управління поліції охорони в Житомирській області. На підставі частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області був виданий наказ від 03.09.2021 №509 "Про початок моніторингу закупівель", відповідно до якого відповідачем був проведений моніторинг процедури закупівлі за предметом "Послуги з охорони складу ракетно-артилерійського озброєння (будівля №3/470) та вартового приміщення (будівля 3/78) військової частини НОМЕР_1 (як один пост) (ДК 021:2015: код 79710000-4 Охоронні послуги)», здійсненої військовою частиною НОМЕР_1 . Предметом здійсненого під час моніторингу аналізу були питання щодо: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, повнота відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", розгляд тендерних пропозицій, своєчасність надання інформації та документів у випадках, передбачених законодавством, своєчасність укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідність умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області були проаналізовані: річний план закупівель Військової частини НОМЕР_1 на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація, тендерна пропозиція учасника-переможця Управління поліції охорони в Житомирській області, протокол засідання тендерного комітету від 17.02.2021 №4, повідомлення про намір укласти договір від 17.02.2021, договір про закупівлю товарів від 01.03.2021 №6. За результатами проведеного моніторингу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області склало висновок від 17.07.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-01-29-003203-c та відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднило його в електронній системі закупівель. Зі змісту висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 17.07.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c вбачається, що за результатами моніторингу відповідності тендерної документації замовника вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" відповідач встановив, що в порушення вимог пункту 19 частини 2 статті 22 та абзацу 1 частини 3 статті 22 цього Закону, визначений замовником в розділі V тендерної документації перелік формальних помилок, не відповідає переліку, затвердженому наказом Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710. При цьому, висновок про вказане порушення був зроблений у зв`язку з тим, що до формальних помилок замовник відніс відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, наявного у складі тендерної пропозиції. З огляду на виявлене під час моніторингу порушення законодавства у сфері закупівель, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», у висновку від 17.07.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c зобов`язало військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів по недопущенню їх в подальшому, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач, вважаючи вказаний висновок відповдача від 17.07.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c протиправним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірний висновок від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (Закон № 2939-XII). Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Згідно з приписами ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Частиною 1 ст. 2 Закону № 2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Відповідно до частин 2 та 3 ст. 2 Закону № 2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (Положення). Відповідно до п. 1 Положення Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг. Підпунктом 3 п. 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь. За приписами п. 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи. Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (Порядок № 550). Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Відповідно до п. 4 Порядку № 550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону № 2939-12 та цього Порядку. Згідно п. 5 Порядку № 550 Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом. Щодо висновку управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 17.07.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-01-29-003203-c та обставин, котрі слугували підставою для його винесення, колегія суддів зазначає наступне. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України від 25.12.2015 №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII). Відповідно до пункту 31 частини 1 статті 1 Закон №922-VIII тендерна документація - це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які повинні бути вказані в тендерній документації, визначені в частині 2 статті 22 Закону №922-VIII, згідно з пунктом 19 якої, у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відтак, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, обов`язково повинні бути зазначені в тендерній документації. Приписами абзацу 20 пункту 11 частини 1 статті 9 Закону №922-VIII визначено, що розроблення та затвердження переліку формальних помилок є однією з функцій уповноваженого органу - центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель. Наказом Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №710 затверджено Перелік формальних помилок (далі - Перелік №710). Як було достеменно встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, в пункті 5.3.3 тендерної документації для процедури закупівлі "Послуги з охорони складу ракетно-артилерійського озброєння (будівля №3/470) та вартового приміщення (будівля 3/78) позивачем (як один пост) (ДК 021:2015: код 79710000-4 Охоронні послуги)» зазначено, що: "Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наприклад: орфографічні помилки та технічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які надані учасником; зазначення назви документу, необхідність у наданні якого передбачені цією документацією, у спосіб, що відрізняється від вказаного в цій документації, та який підготований безпосередньо учасником, у разі якщо такий документ за своїм змістом відповідає вимогам цієї документації, відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції, тощо, описки в тексті документа та/або орфографічні помилки в словах" (а.с.27). В свою чергу, за висновками відповідача перелік формальних помилок, зазначений позивачем у тендерній документації не відповідає Переліку формальних помилок, затвердженому наказом Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, оскільки в ньому відповідачем було вказано, що формальною помилкою є відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, наявного у складі тендерної пропозиції, що не передбачено вказаним Переліком №710. Надаючи правову оцінку такому висновку відповідача суд першої інстанції вірно відзначив, що частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII не визначено прямої вказівки на обов`язковість включення до тендерної документації усього точного Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №710. В даному випадку, зазначення в тендерній документації такої формальної помилки, як відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно тендерної документації, за умови наявності такої інформації в повному об`ємі у змісті іншого документу, відповідає суті поняття "формальної (несуттєвої) помилки", визначеного в частині 3 статті 22 Закону №922-VIII, відповідно до якої формальною помилкою є помилка не пов`язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, зазначений позивачем у складі тендерної документації, не суперечить переліку, затвердженому наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №710, та не містить прикладів формальних помилок, які б давали можливість учаснику або замовнику маніпулювати під час процедур закупівлі. Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також беручи до уваги відсутність в Законі №922-VІІІ імперативної норми щодо того, що приклади формальних (несуттєвих) помилок у тендерній документації мають повністю відповідати (дублювати) приписам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про безпідставність та необгрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем вимог пункту 19 частини 2 статті 22 та абзацу 1 частини 3 статті 22 цього Закону, зазначений в оскаржуваному висновку від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c. Протилежного апелянтом в ході апеляційного розгляду справи не доведено. Стосовно обраного відповідачем способу усунення порушення вимог закону, то судова колегія звертає увагу на наступне. Так, відповідачем в оскаржуваному висновку від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало Військову частину НОМЕР_1 здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом вжиття заходів по недопущенню їх в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. В даному випадку, обраний відповідачем шлях усунення виявленого порушення не узгоджується із нормами діючого законодавства. За своїм змістом спірний висновок відповідача є індивідуально-правовим актом, який породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, яка є однією з обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень. При цьому, уповноваженій особі не достатньо вказати у змісті акту на факт відповідного правопорушення, оскільки необхідним є наведення опису порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого (их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням, в тому числі зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) з визначенням відповідного та конкретного способу. Як вбачається зі змісту спірного висновку, в його констатуючій частині відповідач зазначив, що на позивача покладається обов`язок здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом вжиття заходів по недопущенню їх в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Судом першої інстанції доцільно відзначено, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/9513/18, від 05.03.2020 року у справі № 640/467/19, від 23.04.2020 року у справі № 160/5735/19, від 11.06.2020 року у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 року у справі № 160/11304/19. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово констатував, що зазначення Держаудитслужбою у висновку про необхідність "усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель" без конкретизації яких саме заходів має вжити замовник та без визначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень свідчить про його нечіткість та невизначеність, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. В даному випадку, відповідач, зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, про що вірно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції. При цьому, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету. Однак, у оспорюваному у межах даної справи висновку від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний висновок від 17.09.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-01-29-003203-c не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.