Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3789/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3789/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Черпака Ю.К., суддів Маринчак Н.Є., Штульман І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Мандрика Владислава Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: 13 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач/ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 70 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: 08 грудня 2022 року, з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, з 31 грудня 2022 року по 01 січня 2023 року, з 01 січня 2023 року по 07 січня 2023 року, з 10 січня 2023 року по 17 січня 2023 року, з 21 січня 2023 року по 28 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 70 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: 08 грудня 2022 року, з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, з 31 грудня 2022 року по 01 січня 2023 року, з 01 січня 2023 року по 07 січня 2023 року, з 10 січня 2023 року по 17 січня 2023 року, з 21 січня 2023 року по 28 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що протягом спірного періоду він приймав участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у зв`язку з чим набув право на виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №

168. Однак, всупереч вимог чинного законодавства України, відповідач додаткову винагороду йому не виплатив. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мандрик В.В. просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Окрім того, апелянт зазначив, що не нарахування та не виплата додаткової винагороди є порушенням фундаментальних, конституційних принципів. При цьому, судом першої інстанції не було належним чином досліджено витяги з журналу службово-бойових дій та журналу бойових дій, які підтверджують участь позивача у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. На його думку, скаржник в апеляційній скарзі не навів жодних підстав для скасування рішення суду. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 19 січня 2024 року № 23 за грудень 2022 року позивачу виплачено грошову винагороду у розмірі 63 225,81 грн, пропорційно участі у заходах за період з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року та з 17 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року, на підставі наказу начальника в/ч НОМЕР_1 від 11 січня 2023 року № 23-ОС. При цьому, доказів, які б свідчили про безпосередню участь позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом іншого спірного періоду матеріали справи не містять. Зауважив, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) у спірний періоди під час дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі 70 000 гривень. Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів. Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 проходить військову службу у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). У період 08 грудня 2022 року, з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, з 31 грудня 2022 року по 01 січня 2023 року, з 01 січня 2023 року по 07 січня 2023 року, з 10 січня 2023 року по 17 січня 2023 року, з 21 січня 2023 року по 28 січня 2023 року ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у Чернігівській області, Новгород-Сіверському районі, зокрема, АДРЕСА_1 , про що зазначено в довідці військової частини НОМЕР_1 від 31 травня 2023 року № 12/463 (т. 1, а.с. 13). 11 січня 2024 року адвокатом Мандриком В.В. в інтересах ОСОБА_1 подану до військової частини НОМЕР_1 заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 з наступними вимогами:

1. Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному розмірі за періоди: 08 грудня 2022 року, з 20 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року, з 31 грудня 2022 року по 01 січня 2023 року, з 01 січня 2023 року по 07 січня 2023 року, з 10 січня 2023 року по 17 січня 2023 року, з 21 січня 2023 року по 28 січня 2023 року включно щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. Виготовити та направити довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за увесь період служби.

3. Надати витяги із наказів начальника Військової частини НОМЕР_1 про вибуття (прибуття) ОСОБА_1 за увесь період служби (з) відрядження у зазначені періоди, вказані у заяві. У відповіді на заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) листом від 25 січня 2024 року №02.1.1/649-24 повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн за вказані у заяві періоди, оскільки, така виплата передбачена лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі перебування безпосередньо цих об`єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами. Однак, документи, які б підтверджували участь позивача у зазначених подіях відсутні. Окрім того, відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02 лютого 2023 року № 26 Чернігівська область, де територіально ОСОБА_1 проходив військову службу, виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. До зазначеної відповіді додано довідку про грошове забезпечення, що нараховано ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2022 року по 31 грудня 2023 року, відповідно до якої додаткова винагорода, визначена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, у розмірі 30 000, 00 грн та у збільшеному розмірі до 70 000, 00 грн виплачувалась позивачу до грудня 2022 року (включено), а починаючи з січня 2023 року виплата такої винагороди відбувалась лише у розмірі до 30 000, 00 грн. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо виплати повного розміру додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у загальному розмірі 100 000, 00 грн, звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача в спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. При цьому, обов`язковість дотримання таких вимог для отримання відповідної виплати чітко регламентована чинним законодавством. Окрім того, саме лише перебування позивача на території Новгород-Сіверського району Чернігівської області не є підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 70 000, 00 грн розмірі, оскільки Чернігівську область, зокрема, Новгород-Сіверський район виключено з переліку територій проведення бойових дій. Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-XІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частинами другою-третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України і який діє дотепер. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності. Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року № 661-IV (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду цієї справи, що відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 здійснює передбачені Законом № 389-VIII заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій. Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. На виконання Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64 та «Про загальну мобілізацію» 24 лютого 2022 року № 69 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168). Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції постанов Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 168» від 08 жовтня 2022 року № 1146, яка застосовувалась у спірний період) установлено: - на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший); - нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий); - виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій). Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць виплачується зокрема військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 07 липня 2022 року № 793) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. З метою виконання вимог Постанови № 168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ (далі - Наказ №392-АГ), пунктом 1 якого передбачено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв`язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Згідно із пунктом 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу № 392-АГ). Отже, у військовослужбовців Державної прикордонної служби України, які приймають безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в таких районах у період здійснення зазначених заходів, є право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний перелік документів. У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає, що протягом спірного періоду приймав участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, тому має право на виплату додаткової винагороди в збільшеному розмірі. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки від 19 січня 2024 року № 23 у грудні 2022 року позивачу виплачено додаткову грошову винагороду у розмірі 63 225, 81 грн, пропорційно участі у заходах за період з 01 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року та з 17 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Виплата проведена наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 січня 2023 року № 23-ОС на підставі, зокрема, бойового розпорядження ОУВ «Сіверськ» від 02 березня 2022 року № 12/дск, наказу командувача ОУВ «Сіверськ» від 12 квітня 2022 року № 38, рапортів начальників (командирів) підрозділів, (т.1, а.с. 17, 35-36), що свідчить про відсутність протиправних дій відповідача у грудні 2022 року, а у січні 2023 року позивач отримував додаткову винагороду у розмірі до 30 000,00 грн. Доказів, які б свідчили про безпосередню участь позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії протягом січня 2023 року матеріали справи не містять. Щодо довідки військової частини НОМЕР_1 від 31 травня 2023 року № 12/463, виданої позивачу, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про невідповідність такої вимогам наказу № 392-АГ, оскільки з її змісту не вбачається наявності трьох підстав (сукупність документів), які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а саме: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журнал ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, поза термінового) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. У графі «Підстава» зазначено лише журнали бойових дій (службово-бойових дій). При цьому, документи які саме і підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження) та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу у довідці не зазначені. Зі змісту цієї довідки вбачається, що ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що не підпадає під визначення «безпосередня участь у бойових діях» або «забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» станом на січень 2023 року. Суд звертає увагу, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Окрім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Новгород-Сіверська міська територіальна громада віднесена до території можливих бойових дій. Активні бойові на території Чернігівської області велись в період з 24 лютого 2022 року по 03 квітня 2022 року. В свою чергу, наказом Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 02 лютого 2023 року № 26 визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 31 січня 2023 року. За змістом наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 № 26 (із змінами, внесеними наказом від 14 лютого 2023 року № 35), з 01 по 31 січня 2023 року Чернігівська область не визначена районом ведення воєнних (бойових) дій. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» від 01 березня 2023 року №52 визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 по 25 лютого 2023 року, але Новгород-Сіверський район Чернігівської області не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій. Вказані вище накази Головнокомандувача Збройних Сил України є чинними та визначають райони ведення воєнних (бойових) дій. Отже, однією із основних умов отримання військовослужбовцями всіх військових формувань збільшеного до 100 000 грн розміру додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є факт/умова - перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій. В той самий час з 01 січня 2023 року до вказаних районів (районів ведення бойових дій) не входить Новгород-Сіверський район Чернігівської області. Як правильно вказав суд першої інстанції, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року. Райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються щомісячно наказом Головнокомандувача Збройних Сил України та по 31 грудня 2022 року Чернігівська область входила до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій. Однак, починаючи з 01 січня 2023 року Чернігівська область виключена з переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, що свідчить про правильність нарахування позивачу додаткової винагороди, визначеної Постановою №

168. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що накази Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628-АГ не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, так як вони не проходили державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, оскільки вони не оскаржені та не скасовані, а нереєстрація таких наказів не тягне за собою автоматичного визнання їх протиправними. Окрім того, зазначені накази за своєю суттю дублюють положення постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №

168. Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Мандрика Владислава Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: Черпак Ю.К. Судді: Маринчак Н.Є. Штульман І.В.