Постанова Харківський апеляційний суд № 643/12843/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/12843/23 Головуючий суддя І інстанції Семенова Я. Ю. Провадження № 33/818/1046/24 Суддя доповідач Грошева О.Ю. Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2024 року м.Харків суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., за участі захисника Апазіді К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Апазіді К.Ю. на постанову судді Московського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , - у с т а н о в и в: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 - визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік Постановою встановлено, що 25 листопада 2023 року о 01 годині 16 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Академіка Павлова, 88 в м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest, результат огляду 0,72% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно з якими: забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції В своїй апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_1 в судовому засіданні участі не приймав, повістки не отримував. При цьому ОСОБА_1 перебував в зоні бойових дій, є військовослужбовцем Вказує, що факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 не підтверджується доказами, на відео автомобіль стояв з ввімкненими фарами, автомобіль ніхто не зупиняв. Знаходження в автомобілі за кермом, яке не є в стані руху, в нетверезому стані не доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Про мету та підстави проведення огляду попереджений не був, а тому ОСОБА_1 як законослухняний громадянин пройшов огляд, сприймаючи це як звичайну перевірку громадян у комендантську годину. Також наголошує на тому, що працівники поліції не показали ОСОБА_1 , що прилад був обнулений. Тест проводився згідно чеку о 1 годині 24 хвилині 13 секунді, а з відео вбачається час 1 година 25 хвилина. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки апелянт довів поважність пропуску строку. Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися. Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним. В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що 25 листопада 2023 року о 01 годині 16 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Академіка Павлова, 88 в м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest, результат огляду 0,72% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, згідно з якими: забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції. Таким чином, водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, результат позитивний, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису вбачаються події, які відбувалися 25 листопада 2023 року, патрульні поліцейські в складі екіпажу на службовому автомобілі патрулювали місто Харків. Під час комендантської години помітили транспортний засіб Opel Zafira, , який стояв із ввімкненим двигуном, ввімкненими фарами та аварійними сигналами. Працівники поліції під`їхали до транспортного засобу, після чого водій вийшов з автомобіля, водієм виявився ОСОБА_1 . На запитання поліцейського куди водій прямує та звідки, ОСОБА_1 повідомив, що дійсно керував транспортним засобом та розповів напрям руху. При цьому на відео чітко зафіксовано обставини, згідно яких ОСОБА_1 був за кермом та визнав те, що він керував транспортним засобом, жодних заперечень водій не висловлював, відповідно в подальшому водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння. Йому були чітко роз`яснені його права та відповідно наслідки відмови, на що водій повідомив що буде проходити огляд. Також водій повідомив, що вживав алкоголь. Працівником поліції було здійснено контрольний замір а потім проведено огляд водія, результат позитивний. Водій з результатом погодився. У протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що з протоколом згоден. Відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735 - «водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я» Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та провівши огляд водія на стан сп`яніння, поліцейським було складено протокол. Велася безперервна відеозйомка, свідки не залучались. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів. За вказаних обставин, апеляційний суд відкидає доводи захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки зібрані докази, а саме відеозапис повністю спростовує такі твердження. При цьому відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим. Крім того, апеляційний суд відкидає і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 проходив огляд як звичайний громадянин, оскільки думав що в комендантську годину поліція може перевіряти громадян на стан сп`яніння. Вказані твердження захисника не знайшли свого підтвердження, оскільки на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 повністю розумів що відбувається, поліцейський роз`яснив водієві його права, ОСОБА_1 надав пояснення. За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підставі для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні. Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії патрульного до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась. Що стосується розгляду адміністративної справи за відсутності ОСОБА_1 в районному суді, дійсно з матеріалів справи вбачається, що районний суд провів судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , проте судовий розгляд відкладався 4 рази і кожен раз суд здійснював заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання шляхом направлення повістки та на Вайбер. При цьому у постанові про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поставив свій підпис про те, що він ознайомлений з місцем розгляду його справи Московський районний суд міста Харкова. Поряд з цим, апеляційний суд враховує доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і він не мав можливості з`явитись до районного суду. Апеляційний суд наголошує, що на суд покладений обов`язок дотримання розумних строків судового розгляду і в разі, якщо особа, у відношенні якої здійснюється судовий розгляд не цікавиться справою, не подає клопотання про особисту участь або про відкладення справи, не залучає представника, суд позбавлений можливості діяти в інший спосіб аніж проведення судового рогляду за відсутності сторін. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 представляв професійний адвокат і всі доводи були детально досліджені. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає порушень прав ОСОБА_1 в частині доступу до правосуддя та відповідно можливості приймати участь у розгляді справи. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25). В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено. Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Клопотання захисника Апазіді К.Ю. про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити, поновивши строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Апазіді К.Ю. залишити без задоволення. Постанову судді Московського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2024 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.Ю. Грошева