Постанова 4803 № 216/755/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7346/24 Справа № 216/755/24 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І., секретар судового засідання Юрченко Г.О. сторони справи позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргоювідповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Вовк Михайло Вадимович на рішення Центрально-Міського районного суду містаКривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року, ухваленого суддею Кузнецовим Р.О. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), УСТАНОВИВ У січні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. В обґрунтування позову зазначило, що 30.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2758051. Згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала свого обов`язку, надані їй кредитні кошти не повернула. 19.07.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором в сумі 92 419,99 грн, з яких: 19 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 72 420,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №19072023 в розмірі 92 419,99 грн. Окрім цього, 30.12.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74532365. Згідно з умовами договору Позичальник зобов`язується вчасно повернути надані в користування грошові кошти (позику) та сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим Договором. Всупереч умовам договору позики відповідач не виконала свого обов`язку та надані їй грошові кошти не повернула. 14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 та 27.10.2023 між цими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №10 до договору факторингу №14/06/21. Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до позивача перейшло право вимоги за вказаним договором позики в сумі 16280,35 грн, з яких: 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5280,35 грн - сума заборгованості за відсотками. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №74532365 в розмірі 16 280,35 грн. Вказану суму заборгованості за кредитними договорами та судові витрати позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку. Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травні 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2758051 від 30.12.2021, станом на 31.12.2023 в розмірі 92 419,99 грн (дев`яносто дві тисячі чотириста дев`ятнадцять гривень, 99 копійок), з яких: 19 999,99 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень, 99 копійок) - сума заборгованості за основною сумою боргу; 72 420,00 грн (сімдесят дві тисячі чотириста двадцять гривень) - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №74532365 від 30.12.2021, станом на 31.12.2023 в розмірі 16 280,35 грн (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят гривень, 35 копійок), з яких: 11 000,00 грн (одинадцять тисяч гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 280,35 грн (п`ять тисяч двісті вісімдесят гривень, 35 копійок) - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по справі, у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень). Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судом рішенням, через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 . Стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн. та 7 000 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій. У разі неявки відповідача і його представника в судове засідання просили суд апеляційної інстанції розглянути справу за їх відсутності. При цьому, представник відповідача ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції, встановивши відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують фактичне отримання відповідачем грошових коштів на підставі укладених кредитних договорів, зокрема довідки про зарахування коштів на рахунок відповідача, платіжні доручення про перерахування коштів, виписки з особових рахунків, тощо, прийшов до висновків, що незважаючи на це, позивачем надано належні та допустимі докази отримання відповідачем кредитних грошових коштів. Вказує, що такі висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо відступлення прав вимоги за певними кредитними договорами, тоді як об`єктивних і переконливих доказів на підтвердження факту перерахування позичальнику грошових коштів та отримання їх ним, тобто будь-яких первинних фінансових документів позивачем суду не надано. Представник відповідача вважає, що позивачем не доведено документальними доказами існуванняя суми заборгованості за кредитними договорами, а саме виписками з особового рахунку клієнта, іншою первинною бухгалтерською документаціє, тощо, які того ж повинні бути оформлені згідно з нормами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». У відзиві на апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 , позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ», просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судове засідання провести за відсутності представника позивача. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2758051. За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у сумі 20 000,00 грн, строком користування 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,99% в день в межах строку кредитування та 0,6% в день на умовах, визначених у п.1.4.1 кредитного договору. 19.07.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №2758051. Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.12.2023 становить 92419,99 грн, з яких: 19 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 72 420,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Окрім цього, 30.12.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74532365. За умовами договору позики відповідач отримала у користування грошові кошти у сумі 11 000,00 грн, шляхом їх перерахування на власний банківський рахунок, строк договору позики становить 10 днів, також договором передбачено процентну ставку 1,99% в день в межах строку кредитування. 14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 та 27.10.2023 між цими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №10 до договору факторингу №14/06/21. Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до позивача перейшло право вимоги за вказаним договором позики. Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним договором позики станом на 31.12.2023 становить 16280,35 грн, з яких: 11 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5280,35 грн - сума заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі досліджених та оцінених судом доказів виходив з їх обґрунтованості та доведеності, оскільки судом було встановлено, що між попередніми кредиторами та ОСОБА_1 були укладені електронні кредитні договори відповідно до вимог чинного законодавства, за якими остання отримала грошові кошти та право вимоги за якими на підставі договорів факторингу перейшло до позивача. Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду перешої інстанції та не може погодитись з доводами представника відповідача про недоведеність отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором та договором позики, оскільки вони були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено в судовому рішенні. Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України). Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Разом з цим, за приписами ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Так судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2758051. За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у сумі 20000,00 грн, строком користування 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1,99% в день в межах строку кредитування та 0,6% в день на умовах, визначених у п. 1.4.1 кредитного договору. 19.07.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №2758051. Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31.12.2023 становить 92419,99 грн, з яких: 19 999,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 72420,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Також суд встановив, що 30.12.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74532365. За умовами якого відповідач отримала у користування грошові кошти у сумі 11000,00 грн, шляхом їх перерахування на власний банківський рахунок, строк договору позики становить 10 днів, також договором передбачено процентну ставку 1,99% в день в межах строку кредитування. 14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 та 27.10.2023 між цими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №10 до договору факторингу №14/06/21. Відповідно до реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до позивача перейшло право вимоги за вказаним договором позики. Згідно з розрахунком заборгованість відповідача за вказаним договором позики станом на 31.12.2023 становить 16280,35 грн, з яких: 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5280,35 грн - сума заборгованості за відсотками. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами позивач надав до суду такі письмові докази: договір №27580051 від 30.12.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту; додаток №1 до договору №27580051 від 30.12.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (таблиця обчислення загальної вартості кредиту); паспорт споживчого кредиту до договору №27580051 від 30.12.2021; договір факторингу №19072023 від 19.07.2023; акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №19072023 від 19.07.2023, Витяг з реєстру боржників; розрахунок заборгованості за договором №27580051 від 30.12.2021; договір позики №74532365 від 30.12.2021; додаток №1 до договору №74532365 від 30.12.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (таблиця обчислення загальної вартості кредиту); договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та додаткові угоди до нього №1 та №12; акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №19072023 від 19.07.2023, Витяг з реєстру боржників. Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору). Відповідно до ст.ст.3,4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Таким чином, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення між попередніми кредиторами та відповідачем кредитного договору та договору позики та отриманням нею грошових коштів. Відповідно до норм ч.1 ст.76 УПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Так, судом встановлено, що, укладаючи кредитні договори відповідач та кредитори (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала кредитні договори шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, суд встановив, що за умовами обох кредитних договорів кредит надавався шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок відповідача (платіжну картку, зазначену позичальником № НОМЕР_1 ). Суд встановив, що зазначена платіжна карка обслуговується не кредиторами, а іншою фінансовою установою, тому первинні фінансові документи, згідно з нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» перебувають у володінні фінансової установи, яка випустила належну відповідачу кредитну картку, а не у позивача, внаслідок чого, не були долучені позивачем до позовної заяви в якості письмових доказів. Клопотання про витребування доказів суду не заявлялося. Таким чином доводи представника відповідача про недоведеність позивачем факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором та договором позики, колегія суддів вважає необґрунтованими та їх відхиляє. Відповідно до ч.1. ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на те, що рішення суду першої інстанції залишено без змін, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат, понесені відповідачем судові ввитрати під час апеляційного перегляду справи залишаються за ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Вовк Михайло Вадимович залишити без задоволення. Рішення Центрально-Міського районного суду містаКривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 14 серпня 2024 року. Головуючий: Судді: