LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд556/510/24

від 13.08.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 серпня 2024 року м. Рівне Справа № 556/510/24 Провадження № 22-ц/4815/799/24 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Боймиструка С. В., Хилевича С. В. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач - ОСОБА_1 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Андрія Ренатовича на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2024 року у складі судді Зейкан Н.М., постановлене в смт. Зарічне Рівненської області, в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що о 17.08.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0774-6908. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5000, 00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена відсоткова ставка - 2,00 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день. Зазначений кредитний договір між сторонами був укладений у відповідності до норм ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, ознайомлено з правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів, котрі в подальшому були підписані ОСОБА_1 .. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв`язку з чим виникла заборгованість, розмір якої станом на 18.10.2023 складає 31 550,00 грн та включає у себе: прострочену заборгованість за кредитом 5 000,00 грн, прострочену заборгованістьі за нарахованими відсотками 26 550,00 грн.. Просив суд стягнути з позичальника заборгованість за кредитним договором в сумі 31550 гривень, а також судові витрати у розмірі 2147,20 грн.. Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2024 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №0774-6908 від 17.08.2021 року у розмірі 31 550,00 гривень, а також судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 147 гривень 20 копійок. Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов`язок відповідачем як позичальником дотриманий не був. Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Андрій Ренатович оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не заперечує факт отримання кредиту, однак повинен був повернути позивачу ту суму грошових коштів, яку отримав у якості кредиту, і заперечує та не повинен сплачувати визначену у позові кількість відсотків за користування кредитом, адже ті нараховані всупереч діючому законодавству. Звертає увагу, що до позову позивачем долучений розрахунок із сумами заборгованості за кредитним договором у сумі - 5 000 грн. основного боргу за кредитом, та у сумі 26 550 грн. простроченої заборгованості процентів за користування кредитом, (у т.ч. 91 день з денною процентною ставкою у розмірі 2%, та 149 днів з денною процентною ставкою у розмірі 3%, загальний розмір боргу та процентів - 31 550,00 гривень). Зазначає, що згідно п.2.7 укладеного між сторонами кредитного договору реальна річна процентна ставка - 1 139 966%. Покликається на положення Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно дог ч. 4 ст. 8 цього Закону, не може перевищувати 1%. Наголошує, що на момент подання позову до суду Договір про відкриття кредитної лінії № 0774-6908 є чинним. Вважає, що розмір заборгованості відповідача мав би становити 17 000 грн. (5 000 грн. основного боргу за кредитом, та у сумі 12 000 грн. простроченої заборгованості процентів за користування кредитом (з денною процентною ставкою у розмірі 1%,), а не 31 550,00 гривень, які вимагає стягнути позивач. Зазначає про процесуальні порушення, допущені місцевим судом, які виявилися у тому, що копію позову та матеріали, що додаються до нього, відповідачу судом не направлені, він з ними не ознайомлений, що унеможливило направлення до суду відзиву на позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в порядку ст. 178 ЦПК України та вирішення ставлення про погодження або заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. З наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 0774-6908 в загальній сумі 17 000,00 грн.. В подальшому, 12 червня 2024 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Кузьмін Андрій Ренатович подав до суду клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги, яке апеляційним судом відхиляється як таке, що подане поза межами строку апеляційного оскарження (ч. 1 ст. 364 ЦПК України). У поданому на апеляційну скаргу відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 17.08.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 0774-6908, котрий разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Позичальнику у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», було надано одноразовий ідентифікатор А750 для підписання кредитного договору №0774-6908 від 17.08.2021 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. За умовами вказаного електронного договору, ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5000,00 грн, строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена відсоткова ставка - 2,00 % в день; стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день. Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позивача для укладення такого договору шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач видав ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і чого останній не заперечує, в тому числі й у апеляційній скарзі. Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду. Згідно інформації за укладеним договору, ОСОБА_1 станом на 18.10.2023 року має заборгованість в розмірі 31 550,00 грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 5 000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками - 26 550 ,00 грн. Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19. Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Апелянтом не заперечується факт укладення договору між ним та позивачем, однак в апеляційній скарзі він доводить, що позивачем проведено неправильний розрахунок заборгованості в частині нарахованих відсотків. Відповідно до умов Кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5000.00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 2 % в день; стандартна % ставка - 3 % в день. Відповідно до п.2.5. Договору, заявлений строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня отримання Кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього Договору строк користування Кредитом, протягом якого може бути використано право користування Кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Відповідно до п 7.6. Кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. Згідно п.2.4. Кредитного договору, розмір процентів за користування кредитом: 3% від непогашеної суми Кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування Кредитом нараховуються з першого дня перерахування. Позичальнику Кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний у цьому Договорі. У випадках, визначених цим Договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом. Пункт 3.2. Договору, передбачає, що позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий кредит, тобто до закінчення строку кредитування у будь-який момент. У такому випадку позичальник сплачує проценти за фактичний строк користування Кредитом за ставкою визначеною умовами даного договору, тобто за строк з моменту отримання кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. При цьому, якщо позичальник достроково поверне частину Кредиту, зобов`язання позичальника підлягають відповідному коригуванню. Згідно п.3.3 Договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за кожен календарний день користування Кредитом за ставкою, визначеною у п. 2.4. цього Договору. Проценти нараховуються на неповернену суму кредиту за кожен календарний день користування кредитом у строк кредитування. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Частиною 2 ст. 9 вказаного Закону до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до п. 3 ч. 9 зазначеного Закону інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості, зокрема, про тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України. Відповідно до п. 3 ч. 9 зазначеного Закону інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості, зокрема, про тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України. В п. 7.1 кредитного договору зазначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. В розділі 7 кредитного договору зазначено, що Позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 7.2.1); Договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов`язковими для Позичальника (п. 7.2.2). Відповідно до Паспорта споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 194-П від 11.08.2021 р., який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що стандартна ставка - 3% в день; Знижена ставка - 2,0% в день. Також зазначено тип процентної ставки - фіксована. Крім того, зазначено строк кредитування - 300 календарних днів. Таким чином, у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування. Вищевказане підписано 17.08.2021 року ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором A750. З огляду на наведене, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України, а тому відповідні доводи апеляційної скарги є неспроможними. Покликання апелянта на те, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1% відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», апеляційний суд в даному випадку оцінює критично. Зазначений Закон України прийнятий від 22.11.2023 р. та набрав чинності 24.12.2023 р. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17) , тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Також, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» частиною 2 розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Частиною 2 статті 10561 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Кредитний договір № 0774-6908 укладений сторонами 17.08.2021 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а також строк дії вищезазначеного Договору закінчився 12.06.2022 року відповідно до п. 7.6. Кредитного договору, та продовження строку кредитування, тобто строку кредитного договору, не відбувалось. Отже, відсоткова ставка встановлена відповідно до умов чинного законодавства. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузьміна Андрія Ренатовича залишити без задоволення. Рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2024 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 серпня 2024 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Хилевич С. В. Боймиструк С. В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»