Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/32389/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2024 р.Справа № 520/32389/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд", Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/32389/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 року по справі № 520/32389/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00264930705 від 25.08.2023 pоку, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 208 109 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" (код ЄДРПОУ 40913776) сплачений судовий збір у розмірі 3121,64 (три тисячі сто двадцять одна гривня 64 копійок). Товариство з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" подало до Харківського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просило суд винести додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" витрати на правничу допомогу в сумі 15000 гривень. Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подало клопотання, в якому зазначило, що у даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданих послуг); час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) взагалі не зазначений. Враховуючи вказане, контролюючий орган стверджував, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підтверджена належними аргументами, є недоведеною з боку позивача, а сума витрат на правничу допомогу значно перебільшена та проглядається неспіврозмірність витрат на правову допомогу. Та просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень). У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено. Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 скасувати в частині залишення без задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" про ухвалення додаткового рішення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що наведений в рішенні суду першої інстанції висновок не містить належного правового обґрунтування. Зазначає, що справа не є справою незначної складності, розглядалась у загальному позовному провадженні з викликом сторін, відбулось два судових засідання. Крім того, не враховано ціну позову та те, що справа має декілька томів. Вказало, що в даному випадку суд першої інстанції вирішив стягнути 2000 грн, що, з урахуванням обсягу позовної заяви, зібраних додатків, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та у порівнянні з реальною вартість послуг на ринку не забезпечує дотримання принципу компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення суду. ГУ ДПС в Харківській області, не погодившись із додатковим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку не доведено фактичність і неминучість та розмір витрат на правничу допомогу, який є вочевидь завищеним. Також зазначає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт. Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Харківській області. Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд". Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Так, за визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України). Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч.5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи . Згідно з ч.6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № б/н, за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське Об?єднання приймає на себе зобов?язання з надання правничої допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Згідно з п.4.1-4.4 розділу 4 Договору визначено, ціна договору складається з загальної вартості послуг наданих за цим договором. Вартість окремих послуг визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг. 4.2. Вид, обсяг та вартість наданої правничої допомоги за цим Договором вказується в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги. Клієнт здійснює оплату наданої Адвокатським об`єднанням правничої допомоги у гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об?єднання у строк, що визначається за домовленістю сторін у додаткових угодах до цього договору. Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги вважається погодженим та підписаним клієнтом, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнт не надав Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт. 28.02.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 28.09.2023, відповідно до якого надано послуги по справі № 520/32389/23:

1. Первинна консультація з аналізом первинних та інших документів та аналізом судової практики (3000 грн.);

2. Складання та подання до суду позовної заяви (7000 грн.);

3. Підготування та подання до суду письмових пояснень, заяв або клопотань (3000 грн.);

4. Моніторинг стану розгляду справи та поточні консультації клієнта щодо ходу розгляду справи (2000 грн.). Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 28.09.2023, наданий до матеріалів справи, містить в собі опис наданих послуг та їх фіксовану вартість. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року по справі №580/3324/19. Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 08 березня 2023 року у справі №873/52/22 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Разом з тим ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Також слід зазначити, що суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, у розумінні наведених положень КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц, Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 521/15516/19, від 21.06.2022 у справі № 826/11302/18, від 12.07.2023 у справі № 340/9016/21. Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС в Харківській області в клопотанні від 11.04.2024 зазначило про не співмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позову та складністю справи. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальний розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 15000,00 грн є не співмірним із складністю справи, з урахуванням виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом. Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000 грн. Доводи апеляційних скарг вказаних висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при його прийнятті, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" та Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 по справі № 520/32389/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 14.08.2024 року