Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/1468/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2024 року справа №360/1468/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 360/1468/23 (головуючий І інстанції О.М. Качанок) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01 листопада 2023 року щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та неврахуванні доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в період з 01.07.2021 по 31.10.2023 під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 360/223/23; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити з 01 листопада 2023 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000,00 грн, врахувати щомісячні доплати в сумі 2000,00 грн, в період з 01.07.2021 по 31.10.2023 під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 360/223/23 та здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку, на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 360/223/23 з 01.12.2019 з обмеженням максимального розміру, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.07.2021, з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022, з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.12.2019. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року задоволено позов, а саме суд: Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 листопада 2023 року. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити з 01 листопада 2023 року виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, при її перерахунку з 01.12.2019 на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 360/223/23. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 в повному обсязі без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії проведеної з 01.03.2022 згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 № 118 та з 01.03.2023 згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 № 168 та з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1717,76 грн (одна тисяча сімсот сімнадцять гривень 76 коп.). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову. В обґрунтування вимог скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова №713) визначено, що з 01 липня 2021 року доплата у розмірі 2000 гривень встановлюється до основного розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 розміри пенсій підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. З 01.03.2022 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень. З 01.03.2023 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у розмірі визначеному пунктом 10 цієї постанови (розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500 гривень). Отже, пенсію позивача проіндексовано з 01.03.2022 та з 01.03.2023 з чітким дотриманням норм чинного законодавства України. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №360/223/23, яке набрало законної сили з 09.10.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки від 13.02.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум. В жовтні 2023 року на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі 360/223/23 Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років. В результаті основний її розмір збільшився на суму, що перевищує 2000 гривень. З огляду на викладене, з урахуванням абзацу 3 пункту 1 Постанови 713, підстав для виплати щомісячної доплати в сумі 2000 гривень після збільшення основного розміру пенсії в результаті її перерахунку на виконання судового рішення немає. Виплату згідно із Постановою 713 позивач отримував у період з 01.07.2021 по 31.10.2023. Також, законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної систем» від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до статті 43 Закону №2262- ХІІ, а саме: визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір розрахованої пенсії після виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23 (без урахування обмежень) складає: з 01.12.2019 - 19667,60 грн; з 01.03.2022 - 22421,06 грн; з 01.03.2023 - 23921,06 гривень. Уряд визначив провести індексування військових пенсій за такими критеріями: особам, яким пенсія була призначена до 31.12.2021; виплату здійснювати у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Отже, розмір пенсійної виплати було встановлено позивачу з дотриманням норм чинного законодавства України. Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне. ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років. З наданих до матеріалів справи протоколів перерахунку пенсії за пенсійною справою ОСОБА_1 судом встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, з 01.07.2021 проведено перерахунок пенсії позивача та встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, відповідно до положень вказаної постанови, основний розмір пенсії позивача склав 9061,99 грн. З 01.03.2022 ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 10050,67 грн, що підтверджується відповідним протоколом перерахунку за пенсійною справою позивача № 1203000650 - МВС та письмовими поясненнями відповідача у відзиві на позовну заяву. З 01.03.2023 ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 11550,67 грн, що підтверджується відповідним протоколом перерахунку за пенсійною справою позивача № 1203000650 - МВС та письмовими поясненнями відповідача у відзиві на позовну заяву. При цьому до всіх вказаних перерахунків пенсії було включено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. Крім того встановлено, що під час перерахунку пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023 розмір пенсії позивача не обмежувався максимальним розміром, оскільки її розмір складав менше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" від 13.02.2023 № ЛК-0019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" від 13.02.2023 № ЛК-0019 про розмір грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.11.2023, що підтверджується відповідним протоколом перерахунку пенсії за пенсійною справою позивача. Згідно з вказаним протоколом, обчислення розміру пенсії з 01.11.2023 проведено таким чином: сума грошового забезпечення для обчислення пенсії склала 33334,91 грн; основний розмір пенсії 59% грошового забезпечення у розмірі 19667,90 грн; індексація базового ОСНП 2022 (19667,74*0,140) - 2753,46 грн; індексація базового ОСНП 2023 (22421,06*0,197) - 1500,00 грн. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 23921,06 грн. При цьому, пенсію було обмежено максимальним розміром, тому розмір пенсії позивача з урахуванням обмеження склав 20930,00 грн. Також з наведеного вбачається, що при проведенні вказаного перерахунку, щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 було виключено з розрахунку пенсії. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 31.10.2023 № 6547-6741/Ц-02/8-1200/23 повідомлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23 відповідачем у жовтні 2023 року здійснено перерахунок пенсії позивача за вислугу років, на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" від 13.02.2023 № ЛК-0019 про розмір грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням раніше виплачених сум. Після проведення перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати, нарахований на основну відомість листопада 2023 року склав 20930,00 гривень, з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у сумі 464062,87 гривень обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Виплата коштів на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23 буде здійснюватись в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05.12.2023 № 7361-7474/Ц-02/8-1200/23 повідомлено, що з липня 2021 року автоматизованим способом позивачу був проведений перерахунок пенсії згідно з постановою КМУ "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14.07.2021 та до основного розміру пенсії встановлено щомісячну доплату у розмірі, визначеному даним нормативно-правовим актом. За даними електронної пенсійної справи позивача визначено, що після проведення перерахунку пенсії в жовтні 2023 року на виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23, основний її розмір збільшився на суму, що перевищує 2000 гривень. З огляду на викладене, з урахуванням абзацу 3 пункту 1 постанови КМУ "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", підстав для виплати щомісячної доплати в сумі 2000 гривень після збільшення основного розміру пенсії в результаті її перерахунку на виконання судового рішення немає. Виплату згідно з постановою № 713, позивач отримувала з 01.07.2021 по 31.10.2023. Пенсію позивачу проіндексовано з 01.03.2022 та з 01.03.2023 з чітким дотриманням норм чинного законодавства України. Також в цьому листі зазначено, що розмір розрахованої пенсії після виконання рішення суду від 10.05.2023 у справі № 360/223/23 (без урахування обмежень) складає: з 01.12.2019 - 19667,60 грн; з 01.03.2022 - 22421,06 грн, з 01.03.2023 - 23921,06 грн. При цьому, з розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача № 1203000650, що наданий відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що розрахований розмір пенсії позивача, який підлягає виплаті, після вищевказаного перерахунку на підставі рішення суду з 01.12.2019, визначено з урахуванням її обмеження максимальним розміром. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Так, частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за Законом № 2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ). Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10. При цьому пунктом 7 постанови № 988 доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання. Такий порядок було затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та який набрав чинності 27.05.2016. Тобто, у встановлений постановою №988 двотижневий строк уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України не було затверджено порядку і умов грошового забезпечення поліцейських. Таким чином, у січня 2016 року поліцейські фактично не отримували доплат, додаткових видів грошового забезпечення через неприйняття уповноваженими особами Міністерства внутрішніх справ України відповідного нормативно-правового акта. У подальшому, відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018, абзацом першим пункту 3 якої встановив, перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови №

988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Зміст наведеної норми пункту 3 постанови № 103 свідчить про те, що нормотворець пов`язав перерахунок пенсій відповідній категорії осіб, які отримують пенсію за Законом № 2262-ХІІ з 01.01.2016 із складовими грошового забезпечення поліцейського, у тому числі щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавками, доплатами, підвищеннями), які фактично виплачувались поліцейським у січні 2016 року, оскільки пов`язав їх із сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування саме за січень 2016 року. Проте, такі обставини не можуть ставитись у залежність з правом на належаний розмір пенсійного забезпечення з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначених у статті 43 Закону № 2262-ХІІ. При цьому пунктом 2 вказаного вище наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» визначено, що він застосовується з дня набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто, з 07.11.2015. Так, пунктом 3 розділу І Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Зокрема, розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11). У свою чергу рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, в адміністративній справі № 826/12704/18, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови №

103. Таким чином, законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII. До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України. Частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Вказане свідчить про суперечність положень пункту 3 постанови № 103 нормам Закону № 2262-ХІІ, про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/12704/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови №103. Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України правила, суди у період чинності пункту 3 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови №

988. З урахуванням наведеного, оскільки зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, визначеного у Законі № 2262-ХІІ та в повному розмірі. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову №

713. Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2 000,00 грн. - 2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021 особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн., виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року по справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 08 серпня 2023 року у справі №580/245/22, від 12 вересня 2023 року у справі №580/5107/22. У зв`язку із чим колегія суддів не може погодитись із відповідачем про те, що проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення. З урахуванням вище встановлених обставин, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Управлінням на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року. За таких обставин, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у поновленні виплати щомісячної доплати в розмірі 2000 грн є протиправною. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно, підлягають задоволенню в цій частині. Щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", Про Кабінет Міністрів України", Про дипломатичну службу", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Про пенсійне забезпечення", Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII(в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Згідно із пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII. Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів дійшла висновку, що вони суперечать одна одній. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. При цьому, розвиваючи зазначені юридичні позиції викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, Конституційний Суд України (Другий сенат) у Рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 вказав, що зі змісту частин першої, другої, п`ятої статті 17 Конституції України у їх взаємозв`язку з частиною першою статті 46, частиною першою статті 65 Основного Закону України випливає конституційний обов`язок держави надати спеціальний юридичний статус громадянам України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, членам їхніх сімей, а також особам, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у лютому 2014 року, із забезпеченням відповідно до цього статусу соціальних гарантій високого рівня. Встановлений частиною 5 статті 17 Основного Закону України обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї. Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, „юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачности ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов`язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття „виправданого (леґітимного) очікування"]" [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією „За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що „органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань" [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії „Мірило правовладдя", CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61]. Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачну стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні. За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішень Конституційного Суду України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19,від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 20 липня 2022 року у справі № 340/2476/21. Згодом відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом №1774-VІІІ до частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17 та від 21.12.2021 №120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі №569/2950/17, від 08 листопада 2022 року у справі №580/6636/21, від 06 березня 2023 року у справі № 1340/6235/18. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним. Викладене свідчить про протиправність дій відповідача щодо обмеження позивачу пенсії максимальним розміром, після перерахунку пенсії на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За змістом ч.2 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з п.2 Постанови Кабміну України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16 лютого 2022 року №118 з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (в розмірі 1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Відповідно до п.2 Постанови Кабміну України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 р. № 168, з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Як зазначалось, частина 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016. Тобто, внесені до ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Таким чином, як вже зазначалось вище, розмір пенсії позивача не обмежується максимальним розміром. Відповідно, у даному випадку позивач відповідно до Постанови №118 та № 168 має право на індексацію пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023, розраховану виходячи з відсоткового значення розміру пенсії сум грошового забезпечення без її обмеження максимальним розміром. Тобто, виплата пенсії позивача повинна здійснюватися без обмежень максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 118 та №

168. За таких обставин, дії відповідача щодо невиплати нарахованої позивачу пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, та з 01.03.2023 з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168, є протиправною, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються встановленими у справі обставинами. Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2024 року справа №160/17347/22, від 25 січня 2024 року справа № 300/2754/23. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно, підлягають задоволенню в цій частині. У зв`язку з викладеним, позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру призначеної пенсії. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються встановленими у справі обставинами. Отже, висновок суду першої інстанції ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Керуючись статями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 360/1468/23 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 360/1468/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 14 серпня 2024 року. Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: Т.Г. Гаврищук А.В. Гайдар