Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/215/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/215/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА Іменем України 09 серпня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФЧ60242 від 05.07.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; - зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФЧ60242 від 05.07.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 у задоволенні позову відмовлено. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач має право на спірний перерахунок пенсії. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Уповноваженим органом складено та направлено відповідачу довідку від 05.07.2021 №ФЧ60243 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними станом на 05.03.2019 (а.с. 9). Позивач через представника звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 01.04.2019 (а.с. 10). Листом від 06.11.2023 відповідач повідомив представнику позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі поданої довідки за період, що вказаний у заяві (а.с. 11). Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що спірна довідка може бути підставою для перерахунку пенсії позивача лише з 01.04.2019 та не може бути підставою для перерахунку з 01.01.2018. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно частини четвертої статті 63 Закон № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). Пунктом 2 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Згідно пунктів 3, 4 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналіз викладеного свідчить, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, здійснюється у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які отримують пенсію згідно згаданого закону. Реалізації права на перерахунок пенсії передує визначена Кабінетом Міністрів України процедура, яка здійснюється автоматично органами державної влади без участі пенсіонера та спрямована на отримання органами Пенсійного фонду України інформації щодо підвищеного розміру грошового забезпечення, необхідного для здійснення перерахунку пенсії. Така інформація отримується із довідок уповноважених органів, які складаються та направляються органам Пенсійного фонду України. Тобто, безпосередньою та необхідною підставою для здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є довідка про розмір грошового забезпечення, складена уповноваженим на це органом. У свою чергу, надходження такої довідки є підставою для вчинення пенсійним органом дій, спрямованих на перерахунок пенсії особи. У справі, що розглядається, позивач наполягає на тому, що у нього виникло право на перерахунок пенсії, однак відповідного перерахунку відповідачем здійснено не було. При цьому, позивач наголошує на тому, що такий перерахунок мав бути здійснений з 01.01.2018 на підставі довідки, яка визначає розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Так, 05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 вказала, що з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. У свою чергу, Верховний Суд у зразковій справі № 160/8324/19 вказав про те, що з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ. Колегія суддів наголошує на тому, що у справі, що розглядається, позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2018. Однак, будь-яких доказів того, що відповідачу було надано довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2018 матеріали справи не містять. У свою чергу довідка, на яку посилається позивач у своїх вимогах та якою визначений розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, може слугувати підставою для перерахунку пенсії виключно з 01.04.2019, та не є підставою для здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 як того просить позивач. Відтак, не заперечуючи права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 чи з 01.04.2019, колегія суддів констатує, що довідка про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, не може бути підставою для перерахунку пенсії з 01.01.2018 та для її обчислення до 31.03.2019. Відомостей же про відмову у перерахунку пенсії позивача за довідкою, яка б визначала розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018 матеріали справи не містять. Суд першої інстанції вірно відхилив посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22, оскільки у згаданій постанові лише відтворено зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, без врахування вищевказаних фактичних обставин цього спору та нормативно-правового регулювання. У цій справі №380/103/22 відсутній висновок колегії суддів Верховного Суду про необхідність відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, справа №380/103/22 не передавалась на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду. Верховний Суд у справі № 380/103/22, не враховуючи при цьому результат вирішення спору, не формулював правових висновків щодо застосування норм права, які б у побідних правовідносинах, дозволяли здійснювати перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи із розміру грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019. Таким чином, результат вирішення Верховним Судом спору у справі № 380/103/22, не є підставою для задоволення позову у справі, що розглядається. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Н.М. Єгорова