Постанова 4815 № 759/3902/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 серпня 2024 року м. Рівне Справа № 759/3902/24 Провадження № 22-ц/4815/855/24 Головуючий у Здолбунівському районному суді Рівненської області: суддя Шуляк А.С. Рішення суду першої інстанції (вступна і резолютивна частини) проголошено о 13 год. 56 хв. 21 травня 2024 року у м. Здолбунів Рівненської області Повний текст рішення складено: 27 травня 2024 року Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючий: Хилевич С.В. судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 травня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в с т а н о в и в: У лютому 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Мотивуючи свої вимоги, зазначав, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року в справі № 755/405/22 з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 24 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Щомісяця, починаючи з серпня 2022 року (до звернення відповідача до суду з позовною заявою про стягнення аліментіва), уповноважена особа відповідно до вказівки позивача здійснювала перерахування грошових коштів у розмірі 3 000 гривень на картковий рахунок ОСОБА_2 на утримання доньки. Окрім сплати аліментів на утримання, на користь дочки щомісяця здійснює оплату за навчання інших його дітей на загальну суму 11 705 гривень. Також тривалий час здійснює витрати на оренду житла у розмірі 10 000 гривень. Зазначає, що у лютому 2024 року в нього істотно погіршився стан здоров`я і під час медичного обстеження, крім інших захворювань, про наявність яких було відомо, йому діагностували цукровий діабет другого типу, середнього стану важкості, що є захворюванням стійкого, хронічного ґенезу, і лікування не може носити короткостроковий характер. Вартість курсу терапії один раз у шість місяців складає 5 207 гривен 26 копійок. Він завжди розраховував на власні сили і як міг підтримував своїх дітей, але оскільки давно вийшов із працездатного віку, в нього є вікові захворювання, шукати нове місце роботи з більшою заробітною платою або якимось чином спробувати поліпшити своє матеріальне становище марно. Тобто погіршення стану здоров`я та необхідність постійно приймати ліки і бути на контролі у лікаря суттєво похитнуло його матеріальне становище. Стверджує, що він має намір брати участь у розвитку своїх дітей і робитиме це, поки є така можливість, проте стан його здоров`я вже не дає такої можливості у повній мірі. З наведених мотивів просив зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 травня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено. На рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, оскільки він вважає його незаконним та необґрунтованим. На її обґрунтування зазначав про неврахування судом того, що погіршення стану здоров`я є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, яка не залежить від зміни матеріального чи сімейного становища платника аліментів. Також судом не взято до уваги, що він сплачує кошти за навчання інших його п`яти дітей. Вважає, що встановлений судом розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 є непосильним тягарем, враховуючи погіршення стану його здоров`я. Крім того, при визначенні розміру аліментів суд має брати до уваги можливість надання матеріальної допомоги дитині другим із батьків та те, що стягнення аліментів на одну дитину не повинно погіршувати становище інших дітей. З викладених підстав просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зменшивши розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини заробітку (доходу) до 1/8 частини заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, хоча про таке право було роз'яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 24 червня 2024 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги. Як встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2023 року в справі № 755/405/22, що набрало законної сили, з позивача стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 24 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 95-101). З довідок про доходи ОСОБА_1 , виданих приватним закладом вищої освіти "Київський міжнародний університет", видно, що у даному закладі освіти він обіймає посаду "Президент". Так, з довідки №КИ00-000018 від 08 лютого 2024 року вбачається, що за період з 01 січня по 31 грудня 2022 року загальний дохід позивача становив 263 392 гривні 67 копійок, а після вирахування податків та зборів 212 031 гривня 11 копійок (а.с. 8). Довідкою №КИ00-000021 від 13 лютого 2024 року встановлено, що за період з 01 січня по 31 грудня 2023 року загальний дохід позивача становив 316 186 гривень 81 копійка, а після вирахування податків та зборів 254 530 гривень 38 копійок (а.с. 9). Відповідно до довідки про доходи №1900279610797916 від 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) в м. Києві та отримує пенсію за віком. З цього письмового доказу вбачається, що за період з січня по грудень 2022 року позивач отримав пенсію у розмірі 160 647 гривень 69 копійок. За період з січня по грудень 2023 року він отримав пенсію у розмірі 180 536 гривень 64 копійки (а.с. 7). Проаналізувавши зазначену інформацію про доходи позивача, встановлено, що середньомісячний дохід ОСОБА_1 після вирахування податків і зборів, враховуючи заробітну плату і пенсію, у 2022 році становив 31 056 гривень 56 копійок. За 2023 рік його середньомісячний дохід становив 36 255 гривень 58 копійок. Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 19 лютого 2024 року у ОСОБА_1 встановлено діагноз "Цукровий діабет другого типу, середнього ст. важкості, ст. медикаментозної компенсації. Вузловий зоб І ст. Еутиреоз. Гіперпаратиреоз, гіперкальцемія помірна" (а.с. 61). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України). Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України). Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. За правилами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( ч. 2 ст. 182 СК України). За змістом ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути змінений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та за наявності правових підстав. При цьому право застосування норми закону належить суду. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 76, ч. ч. 1, 6 ст. 81, ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Надавши належну оцінку доказам у їх сукупності, враховуючи розмір заробітної плати та пенсії позивача, які він отримував у 2023 році, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання майнового стану ОСОБА_1 таким, що погіршився та унеможливлює сплату ним аліментів на утримання неповнолітньої дочки. На переконання апеляційного суду, визначений судовим рішенням розмір аліментів, а саме 1/4 частина заробітку (доходу) позивача, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивача, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне матеріальне забезпечення доньки ОСОБА_3 . Крім того, продовження навчання інших дітей позивача у вищих навчальних закладах не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки батьки не зобов`язані компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №365/2017/19. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України). Також суд першої інстанції обгрунтовано не врахував покликання позивача про погіршення його матеріального стану у зв`язку з тим, що він несе витрати на оплату навчання інших дітей та витрати на оренду житла, адже дані витрати були наявні у нього і до часу стягнення з нього аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 . Тому суд першої інстанції, застосувавши положення ст. ст. 181, 192 СК України та встановивши, що у відповідності до вимог ст. ст. 76-78, 80 ЦПК України позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів погіршення його майнового стану у зв`язку з продовженням навчання інших його повнолітніх дітей та зміною стану здоров`я, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з абзацом другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові порушення, що призвели б до помилкового розв`язання цивільно-правового спору, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було. Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21 травня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: С.О. Гордійчук Н.М. Ковальчук