Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/6523/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6389/24 Справа № 201/6523/23 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськавід 08 квітня 2024 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 07.06.2023 позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилалась не те, що 31.01.2023 у м. Дніпрі по вул. Конотопській, 31 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Renault Kangoo», д/н НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2023 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку № АК007-23 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_1 , складає 262 240,01 грн. та 4 000,00 грн. вартість послуг оцінки матеріального збитку. Крім того збитки пов`язані з транспортуванням вказаного автомобілю склали 1 900,00 грн. У зв`язку із викладеним позивач просять стягнути з відповідача вказану суму матеріального збитку, витрати на послуги оцінки матеріального збитку та збитки пов`язані з транспортуванням вказаного автомобілю. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськавід 08 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 262 240 (двісті шістдесят дві тисячі двісті сорок) грн. 01 коп., вартість дослідження матеріального збитку КТЗ у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., збитки пов`язані з транспортуванням автомобілю у розмірі 1 900 (тисячу дев`ятсот) грн. 00 коп., а разом 268 140 (двісті шістдесят вісім тисяч сто сорок) грн. 01 коп. Стягнуто із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисячі) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн. 40 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та просить ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом було порушено вимоги процесуального законодавства, що призвело до ухвалення незаконного у справі рішення по суті та порушено вимоги матеріального права щодо відшкодування реального розміру спричиненої шкоди, а саме 4.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реально вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, безпідставно стягнувши з відповідача на користь позивача недійсну (нереальну) суму відшкодування. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 24.06.2024 року до Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення суду залишити без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. 31.01.2023 у м. Дніпрі по вул. Конотопській, 31 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Renault Kangoo», д/н НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2023 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. № 9-11). Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а тому фактичні обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10.05.2023 є преюдиційними і доведенню не підлягають. Цивільно-правова відповідальність відповідача не була забезпечена страховим полісом на час скоєння ДТП. Як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (а.с. 8). Установлено також, що згідно звіту № АК007-23 про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ, складеного ТОВ «Аварком Консалтинг» 19.02.2023 вартість матеріального збитку, нанесеного власнику «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 262 240,01 грн. (а.с.12-14). Вартість дослідження складає 4 000,00 грн. (а.с. № 29). Крім того збитки пов`язані з транспортуванням вказаного автомобілю склали 1 900,00 грн. (а.с. № 30-31). Суд критично оцінює Рецензію на звіт № АК007-23, оскільки наведене у звіті спростовується свідченнями ОСОБА_4 , допитаного під час судового розгляду та дослідженими нормативно-правовими актами щодо проведення оцінки та розміру заподіяної шкоди. Разом з цим суд приймає звіт № АК007-23, як належний доказ у справі оскільки суб`єктом оціночної діяльності за вказаним договором є ТОВ «Аварком Консалтінг», яке має відповідний сертифікат, а не особисто ОСОБА_4 , крім того відповідачем на спростування доказів наданих позивачем та на підтвердження своїх заперечень не заявлено клопотань про призначення судової експертизи, а надано лише рецензію на звіт № АК007-23. Таким чином, неправомірними діями відповідача пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи. Ураховуючи право позивача на відшкодування шкоди від її заподіювача, а також приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи було встановлено судом та доведено позивачем спричинення шкоди саме ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про стягнення із останнього як заподіювача шкоди матеріальну шкоди, визначену звітом № АК007-23 про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ, у розмірі 262 240,01 грн., а також вартість дослідження, яка складає 4 000,00 грн. та збитки пов`язані з транспортуванням вказаного автомобілю у розмірі 1 900,00 грн. Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу у розмірі 11 000,00 грн., суд першої інстанції прийшов до наступного. З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання правової допомоги та докази виконання вказаної у договорі роботи, а також виходячи з принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Приписами ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки звіт № АК007-23 є належним доказом у даній справі на підствердження розміру збитку, завданого внаслідок ДТП відповідачем. Окрім цього, відповідачем на спростування доказів наданих позивачем та на підтвердження своїх заперечень не заявлено клопотань про призначення судової експертизи, а надано лише рецензію на звіт № АК007-23. Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськавід 08 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: