Постанова 4813 № 522/2098/23

Номер провадження: 22-з/813/330/24 Справа № 522/2098/23 Головуючий у першій інстанції Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА Іменем України 12.08.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Лозко Ю.П., Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Ніц Анатолій Сергійович , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 22 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовив. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. Одеський апеляційний суд постановою від 01.07.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року залишив без змін. До апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Ніц Анатолій Сергійович , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн. Одеський апеляційний суд ухвалою від 05.08.2024 року заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Ніц Анатолій Сергійович , про ухвалення додаткового рішення призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримав в особистому кабінеті Електронного суду 07.08.2024 року, що підтверджується довідкою. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України. Представник ОСОБА_2 - адвокат Ніц А.С. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, судову повістку отримав в особистому кабінеті Електронного суду 07.08.2024 року, що підтверджується довідкою. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Колегія суддів, дослідивши заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Ніц Анатолій Сергійович , про ухвалення додаткового рішення вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21-ц (провадження № 12-14гс22) зазначено, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. З аналізу норми статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру, - погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат. У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 369/7551/21 зазначено, що виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів. Одеським апеляційним судом постанова у справі ухвалена 01 липня 2024 року. Заява про ухвалення додаткового рішення подана 06 липня 2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС "Електронний суд" після винесення Одеським апеляційним судом постанови. Враховуючи, що постанова винесена Одеським апеляційним судом 01.07.2024 року, то останній день подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, з урахуванням положень ст. 124 ЦПК України, припадає на 08.07.2024 року. Представником відповідача до судових дебатів в суді апеляційної інстанції зазначалося, що докази витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, будуть надані протягом п`яти здіяв з дня ухвалення судового рішення. На підтвердження понесення витрат заявником надано витяг з договору про надання правової допомоги від 21.08.2023 року, акт наданих послуг № 1 від 05.07.2024 року до договору про надання правової допомоги від 21.08.2023 року. Пунктом 1 договору про надання правової допомоги від 21.08.2023 року, укладеного між адвокатом Ніц Анатолієм Сергійовичем та ОСОБА_2 передбачено, що предметом договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту в Одеському апеляційному суді у справі № 522/2098/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Отже, 21.08.2023 року між адвокатом Ніц Анатолієм Сергійовичем та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги в Одеському апеляційному суді, на підставі якого видано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1277496. З акту наданих послуг № 1 від 05.07.2024 року до договору про надання правової допомоги від 21.08.2023 року вбачається, що відповідно до умов договору адвокатом надані, а клієнтом прийняті наступні роботи та послуги: представництво адвокатом клієнта у судовому засіданні 19.02.2024 року (2500 грн за 1 засідання); представництво адвокатом клієнта у судовому засіданні 25.03.2024 року (2500 грн за 1 засідання); представництво адвокатом клієнта у судовому засіданні 27.05.2024 року (2500 грн за 1 засідання); представництво адвокатом клієнта у судовому засіданні 01.07.2024 року (2500 грн за 1 засідання), всього 10000 грн. Із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача - адвокат Ніц А.С. представляв інтереси ОСОБА_2 шляхом участі у судових засіданнях в Одеському апеляційному суді призначених на 19.02.2024 року та 01.07.2024 року. Згідно пункту 3 договору про надання правової допомоги розмір гонорару адвоката визначається сторонами у розмірі 10000 грн, які адвокат отримав від клієнта перед підписанням договору. Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). До заяви про розподіл судових витрат заявник долучив квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС № 1334495, відповідно до якої 06.07.2024 о 01:02 до електронного кабінету ОСОБА_1 доставлено заяву про ухвалення додаткового рішення, витяг та акт. Окрім зазначеного, заява представника відповідача про стягнення судових витрат з доданими документами отримана ОСОБА_1 в особистому кабінеті Електронного суду, 08.07.2024 року о 12:55:34 годині, що підтверджується довідкою. Проте, від позивача як заперечень на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, так і клопотання про не співмірність заявлених до стягнення витрат не надходило. Також колегія суддів враховує, що судові засідання, призначені на 25.02.2024 року та 27.05.2024 року не проводилися, у зв`язку з перебуванням судді - члена колегії у відпустці. Отже, зважаючи на те, що постановою Одеського апеляційного суду від 01.07.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2023 року залишено без змін, вказаною постановою питання про стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалось, разом з тим, відповідачем подана заява про розподіл судових витрат та докази їх понесення, які надані з дотриманням вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, позивачем не зазначено про зменшення витрат, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи у розмірі 5000 грн. Керуючись, ст. 133, 141, 246, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Заяву ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Ніц Анатолій Сергійович , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді Ю.П. Лозко Н.В. Стахова