Ухвала КАС ВС № 520/15186/23

УХВАЛА 12 серпня 2024 року м. Київ справа №520/15186/23 адміністративне провадження №К/990/28660/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає в ненарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення з січня 2021 року по вересень 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та його невиплаті ОСОБА_1 ; -зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з січня 2021 року по вересень 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши перераховану суму (з урахуванням отриманих коштів) ОСОБА_1 ; -зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_2 нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з січня 2022 року по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплативши ОСОБА_1 відповідні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року задоволено позов частково. Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо непроведення з ОСОБА_2 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні ОСОБА_2 грошового забезпечення з 21 січня 2021 року по 10 вересня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та його невиплаті ОСОБА_1 . Зобов`язано НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 з 21 січня 2021 року по 10 вересня 2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України від 15 грудня 2020 року №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виплативши перераховану суму (з урахуванням отриманих коштів) ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято постанову, якою закрито провадження у цій справі. 23 липня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у цій справі. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, Суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з підстави несплати судового збору. Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. З касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2023 році, заявив, зокрема, позовну вимогу майнового характеру, а саме просив суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Великою Палатою Верховного Суду було зокрема, наголошено, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється, у зв`язку з чим можна констатувати, що за подання позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплата судового збору. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривні. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, в позові була відсутня інформація щодо суми нарахувань середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тому ставка за таку вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, ціна позову за оскаржувану вимогу майнового характеру складає 1 073,60? грн (2684, 00 грн * 0,4). Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 200% від 1 073,60= 2 147,2?0 грн. Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 717,76 грн (2 147,2?0 грн *0,8). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху й встановити скаржникові строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур В.М. Соколов