Постанова 4850 № 200/937/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 року справа №200/937/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 200/937/24 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057150012498 від 06.02.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 30.01.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до загального трудового стажу періоди роботи: з 25.06.1991 по 30.08.1991 "Азовмаш" токарем 2 розряду, з 01.07.2000 по 31.12.2004 та з 01.04.2022 по 31.12.2023 у ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА, зарахувавши до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Список № 1) періоди з 25.06.1991 по 30.08.1991 "Азовмаш" токарем 2 розряду; з 16.01.1997 по 15.01.2003 ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА"; з 01.07.2000 по 31.12.2004 ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА; з 16.01.2003 по 02.08.2016 ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА; з 03.08.2016 по 15.06.2022 ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА; з 01.04.2022 по 31.12.2023 ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА". В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем протиправно не враховані спірні періоди до його пільгового стажу за Списком № 1, з врахуванням яких у позивача наявне право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057150012498 від 06.02.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 25.06.1991 по 30.08.1991 у виробничому об`єднанні "Азовмаш" токарем 2 розряду, з 01.07.2000 по 31.12.2004 та з 01.04.2022 по 15.06.2022 у ПРАТ "ММК ім. Ілліча", зарахувавши до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 16.01.1997 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 30.06.2014, з 29.11.2015 по 30.11.2015, з 23.01.2021 по 31.01.2021, з 25.02.2021 по 28.02.2021, з 20.03.2021 по 31.03.2021, з 21.12.2021 по 31.12.2021, з 01.03.2022 по 15.06.2022 у ПРАТ "ММК ім. Ілліча". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. За результатами розгляду заяви позивача від 30.01.2024 рішенням від 06.02.2024 відмовлено позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 в зв`язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу роботи. Страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці, пільговий стаж - лише 07 років 06 місяців, що не дає право на призначення пенсії. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 25.06.1991 по 30.08.1991, оскільки наявна розбіжність між датою звільнення (30.08.1991) та датою наказу про звільнення (24.04.1992); з 01.07.2000 по 31.12.2004 та з 01.04.2022 по 31.12.2023, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 16.01.1997 по 15.01.2003 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 89, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ постанови; період роботи з 16.01.2003 по 02.08.2016 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 90, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 за період з 16.01.2003 по 31.12.2004 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ постанови; період роботи з 03.08.2016 по 15.06.2022 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 91, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 за період з 01.04.2022 по 15.06.2022 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ та пункт постанов. Позивачем рішення суду не оскаржується. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП "Діловодство спеціалізованого суду". Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему "Електронний суд" матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі "Електронний суд". Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.01.2024 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону № 1058. За принципом екстериторіальності розгляд документів здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057150012498 від 06.02.2024 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. В рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 30 років 4 місяці. Пільговий стаж - 07 років 6 місяців. До страхового стажу не зараховано: - період роботи з 25.06.1991 по 30.08.1991, оскільки наявна розбіжність між датою звільнення (30.08.1991) та датою наказу про звільнення (24.04.1992); - період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2004 та з 01.04.2022 по 31.12.2023, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5. До пільгового стажу не зараховано: - період роботи з 16.01.1997 по 15.01.2003 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 89, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ постанови; - період роботи з 16.01.2003 по 02.08.2016 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 90,оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 за період з 16.01.2003 по 31.12.2004 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ постанови; - період роботи з 03.08.2016 по 15.06.2022 згідно довідки ПРАТ "ММК ІМ.ІЛЛІЧА" від 23.01.2024 № 91,оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 за період з 01.04.2022 по 15.06.2022 та довідка не відповідає вимогам Додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 - не зазначено підрозділ та пункт постанови. Пільговий стаж зараховано згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. В зв`язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу 10 років відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Записи трудової книжки НОМЕР_1 позивача свідчать, що він з 25.06.1991 по 30.08.1991 працював у виробничому об`єднанні "Азовмаш" токарем 2 розряду; з 16.01.1997 працює дозувальником гарячого повертання у ПрАТ "ММК ім. Ілліча". За довідкою ПрАТ "ММК ім. Ілліча" від 23.01.2024 № 89 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював повний робочий день з 16.01.1997 по 15.01.2003 на посаді дозувальника гарячого повернення, що передбачено списком №

1. Накази про атестацію робочих місць: № 137 від 10.05.1994, № 127 від 07.05.1999, № 192 від 30.06.2000. За довідкою ПрАТ "ММК ім. Ілліча" від 23.01.2024 № 90 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював повний робочий день з 16.01.2003 по 02.08.2016 на посаді дозувальника гарячого повернення, що передбачено списком №

1. Накази про атестацію робочих місць: № 192 від 30.06.2000, № 224 від 07.05.2004, № 98 від 07.05.2009, № 330 від 07.05.2014, № 459 від 25.05.2016. За довідкою ПрАТ "ММК ім. Ілліча" від 23.01.2024 № 91 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач працював повний робочий день з 03.08.2016 по 15.06.2022 - фактично відпрацьованих на посаді дозувальника гарячого повернення, що передбачено списком №1. Накази про атестацію робочих місць: № 459 від 25.05.2016, № 400 від 07.05.2019. Додаткові відомості: накази № 1 від 24.02.2022 "про простій", № 8 від 01.04.2022 "Про зміну істотних умов праці", № 15 від 15.06.2022 "При призупинення дій трудових договорів працівників ПрАТ "ММКІ". Відповідно до витягу форми РС-право ППВП ПФУ від 06.02.2024 позивачу до пільгового стажу за списком № 1 зараховано періоди з 01.07.2014 по 28.11.2015, з 01.12.2015 по 30.12.2015, з 01.01.2016 по 22.01.2021, з 01.02.2021 по 24.02.2021, з 01.03.2021 по 19.03.2021, з 01.04.2021 по 20.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що записами в трудовій книжці, уточнюючими довідками підтверджено пільговий характер роботи позивача у спірні періоди, при цьому працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу спірного періоду. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах (…). Згідно з абзацом 15 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу (…) з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків (…) На підставі статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Як визначено пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, які складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17. Як свідчать записи трудової книжки позивача, він у період з 25.06.1991 по 30.08.1991 працював у виробничому об`єднанні "Азовмаш" токарем 2 розряду; з 16.01.1997 працює дозувальником гарячого повертання у ПрАТ "ММК ім. Ілліча". Пенсійним орган не зарахував зазначений період до страхового стажу позивача, оскільки наявна розбіжність між датою звільнення (30.08.1991) та датою наказу про звільнення (24.04.1992). На час внесення вищезазначених записів про роботу позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затверджена 20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 (далі - Інструкція № 162). Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Згідно з пунктом 2.1 Інструкції № 162 заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР. На підставі пункту 2.3. Інструкції № 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів. Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Згідно з пунктом 2.8 Інструкції № 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів. На підставі пункту 2.9 Інструкції № 162 у розділі Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі. При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за № таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців", яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність. Таким чином, законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку. Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено. Отже, позивач, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для обмеження належного соціального захисту громадянина. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17, від 21.02.2018 у справі № 687/975/17. Таким чином відповідач зобов`язаний зарахувати періоди роботи з 25.06.1991 по 30.08.1991 до страхового стажу позивача. Щодо доводів пенсійного органу про відсутність інформації про сплату страхових внесків суд зазначає таке. Абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок. Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Механізм обов`язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав. Так, зокрема, статтею 113 Закону № 1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо. З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини другої статті 17 Закону № 1058) незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 20 Закону № 1058). Частиною десятою статті 20 Закону № 1058 встановлено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Таким чином, обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за їх несвоєчасну або не в повному обсязі сплату законом покладено на страхувальника. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування періодів роботи позивача до страхового (01.07.2000 - 31.12.2004, з 01.04.2022 по 15.06.2022) та частково до пільгового стажу (16.01.1997-15.01.2003, 16.01.2003-02.08.2016, 03.08.2016-15.06.2022) при визначенні його права на пенсію. Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періодів роботи з 16.01.1997 по 15.01.2003, 16.01.2003 по 02.08.2016, 03.08.2016 по 15.06.2022. Як свідчить трудова книжка позивача він у зазначені періоди працював на посаді дозувальника гарячого повертання. Трудова книжка в частині цих періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в ній містяться відомості про роботу позивача дозувальника гарячого повертання, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо характеру виконуваної роботи, зайнятості повний робочий день для поширення пільг пенсійного забезпечення. Позивачем надано довідки, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, № 89, 90, 91, що видані ПрАТ "ММК ім. Ілліча". Професії (посади), на яких позивач працював у спірний період, передбачені: Списком № 1 затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, код професії 1020100а-11863 "дозувальник гарячого повернення"; Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, що діяв до 03.08.2016, розділ VII "Виробництво кольорових металів", підрозділ 3 "Спікання шихти", код 7.3а - "дозувальники гарячого повертання". Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, розділ VII "Виробництво кольорових металів", підрозділ 3 "Спікання шихти", робітники : 6 пункт "дозувальники гарячого повертання". Отже, записами в трудовій книжці, а також уточнюючими довідками, наданими ПрАТ "ММК ім. Ілліча", підтверджено зайнятість позивача повний робочий день дозувальником гарячого повертання, посада передбачена Списком №

1. Тому є безпідставними доводи апелянта про невідповідність довідок № 89, 90, 91 додатку 5 до Порядку № 637, оскільки посади, на яких працював позивач віднесені до Списку №

1. Щодо зарахування періоду роботи позивача з 25.06.1991 по 30.08.1991 "Азовмаш" токарем 2 розряду до пільгового стажу суд зазначає наступне. Розділом ХІV "Металообробка" Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 передбачені робітники: токарі по обробці абразивних виробів (код 2150800а-19160). Однак, згідно записів № 1 та № 2 у трудовій книжці позивач працював на посадах токаря 2-го розряду у редукторному цеху. Відтак, відповідач правильно зазначив про відсутність посади позивача у списках, що унеможливлює зарахування спірних періодів до пільгового стажу. Проте, період роботи позивача з 25.06.1991 по 30.08.1991 на посаді токаря 2-го розряду підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача. Також позивачу до пільгового стажу за списком № 1, відповідно до наданого витягу форми РС-право ППВП ПФУ від 06.02.2024, зараховано з 01.07.2014 по 28.11.2015, з 01.12.2015 по 30.12.2015, з 01.01.2016 по 22.01.2021, з 01.02.2021 по 24.02.2021, з 01.03.2021 по 19.03.2021, з 01.04.2021 по 20.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022. З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 057150012498 від 06.02.2024 про відмову у призначенні пенсії, а з врахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу, обставин справи, з метою ефективного захисту порушеного права позивача - правильно зобов`язав відповідача зарахувати спірні періоди до пільгового та страхового стажу позивача та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 200/937/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 200/937/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 12 серпня 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Геращенко