Постанова 4814 № 623/2096/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 623/2096/21 Номер провадження 33/814/133/24Головуючий у 1-й інстанції Одарюк М.П. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, громадянина України, до адміністративної відповідальності протягом року притягувався, непрацюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень. За постановою судді, 29.05.2021 року о 04 годині 15 хвилин в м. Ізюм по вул. Київська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК 21412 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю) з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей та обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законодавством порядку. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, а саме ОСОБА_2 Правопорушення зафіксовано на автомобільний реєстратор GLOBEX HQS-205B, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вказує, що діючим КУпАП участь співробітників поліції, у тому числі й тих, що склали відповідний протокол, у розгляді справи про адміністративне правопорушення, не передбачено. Зазначає, що суд за власної ініціативи допитав працівника поліції у якості свідка та прийняв його свідчення до уваги, попри явну розбіжність з матеріалами справи. Судом не взято до уваги того, що водієві поліцейським в маніпулятивній формі не було роз`яснено підстави проведення огляду та його порядку. Посилається на відсутність доказів передачі автомобіля іншому водієві ОСОБА_2 . Тобто фактичного відсторонення водія від керування транспортним засобом не відбувалося. До початку апеляційного розгляду справи до Полтавського апеляційного суду від адвоката Заіки А.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Додатково просив апеляційний розгляд справи проводити без участі сторони захисту. ОСОБА_1 та його адвокат Заіка А.М. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з`явилися, клопотань, заяв про відкладення не надсилали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується, зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №254081 від 29 травня 2021 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 29.05.2021 року серії БАБ №995761, рапортом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 09.05.2021 року, довідкою Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області від 29.05.2021 року, відеозаписом наявним у матеріалах справи. Відповідно до наданого суду відеозапису, вбачається момент зупинки автотранспортного засобу та вихід водія ОСОБА_1 з місця водія, та зафіксована пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та відмова ОСОБА_1 від його проходження. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Суд зважає на те, що відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. На відеозапису події об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність складу та події передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Згідно наявних матеріалів справи, клопотань щодо проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я від ОСОБА_1 не надходило. А тому твердження в апеляційній скарзі про відсутність відеоматеріалу на якому зафіксовані обставини події та пропозиція на проходження огляд на стан сп`яніння апеляційний суд не бере до уваги з огляду на їх хибність. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що поліцейські не роз`яснили йому права та обов`язки та не надали можливості надати зауваження та пояснення до протоколу, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке. Відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення таким правом не скористався, від надання пояснень відмовився, про що поліцейським зроблено відповідний запис. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки згідно з рапортом поліцейського, що міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 було відсторонено від керуванням транспортним засобом відповідно до вимог частини 1 статті 266 КУпАП, транспортний засіб передано тверезому водієві. Твердження апелянта про безпідставність допиту судом поліцейського апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки здійснення судом виклику та проведення допиту поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в ході розгляду справи не суперечить положенням КУпАП та спрямований для з`ясування усіх обставин справи, повного та об`єктивного її розгляду. Не ґрунтуються на законі також і доводи сторони захисту щодо закриття провадження за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на момент апеляційного розгляду. Так, ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог Закону та постанову прийнято до закінчення вказаного строку. Апеляційне оскарження судового рішення та не набрання ним законної сили, не слугує підставою для закриття провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено. За таких обставин, підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП є правильним. Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко