Постанова Волинський апеляційний суд № 162/204/24

Справа № 162/204/24 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В. Д. Провадження № 22-ц/802/712/24 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 серпня 2024 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою позивача «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на рішення Любешівського районного суду Волинської області від 30 травня 2024 року В С Т А Н О В И В: Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (далі - ТОВ «ФК «Артеміда-Ф») 12 березня 2023 року подано в суд позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики на умовах фінансового кредиту. Позов обґрунтований тим, що 20 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза» (далі - ТОВ «ФК «Форза») та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210223010. Сума кредиту становила 4629 грн, кінцевий термін погашення не пізніше 21 березня 2021 року. Процентна ставка в межах строку кредиту - 1,11 % в день, у випадку прострочення строку кредиту - 2,5 % за кожен день прострочення. Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання по кредитному договору. ТОВ «ФК «Форза» та ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 28 жовтня 2021 року уклали договір факторингу № 20211028 . Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача. Станом на 11 березня 2024 року борг відповідача становить: 4629 грн - тіло кредиту, 1541,40 грн - проценти, 10415,25 грн - проценти за користування кредитом поза межами строку дії договору, 544,17 грн - інфляційні втрати з 22 березня 2021 року по 23 лютого 2022 року. Просив стягнути з відповідача 17129,82 грн заборгованості та судові витрати: 2422,40 грн - судовий збір, 7000 грн - правнича допомога. Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 30 травня 2024 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 16 585,65 грн заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000210223010 від 20 лютого 2021 року, укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК «Форза», а також 544,17 грн індексу інфляції за час прострочення грошового зобов`язання з 22 березня 2021 року по 23 лютого 2022 року, 2422, 22 грн судового збору, 1000 грн витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги. Позивач ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 10 червня 2024 року подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду в частині залишених без задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. На сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат. Відповідна заява/клопотання на адресу суду не надходила. Разом із тим, при зменшенні розміру витрат на правничу допомогу, судом не надано оцінку фіксованому розміру адвокатського гонорару, натомість наведено формальну аргументацію. Оцінка розміру правничої допомоги в цій справі здійснена судом необ`єктивно по відношенню до виконаних робіт (наданих послуг). У договорі сторони встановили фіксований розмір гонорару за надання правової допомоги в суді першої інстанції в розмірі 7000 грн, який не залежить ні від кількості документів, ні від затраченого часу. Встановлюючи такий розмір гонорару, представник позивача виходив із середнього розміру гонорарів за аналогічні послуги. З орієнтовного розрахунку суми судових витрат вбачається перелік виконаних робіт, здійснених представником позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Зважаючи на розмір позовних вимог, складність справи та можливі репутаційні втрати, позивач та його представник погодили саме такий розмір гонорару, який вважають справедливим та достатнім. Просив змінити рішення Любешівського районного суду Волинської області від 30 травня 2024 року в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ. За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. За ч. ч. 1-2, ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Судом першої інстанції, в частині, що переглядається апеляційним судом, встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 7000 грн витрат, на професійну правничу допомогу. Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню, суд першої інстанції виходив з того, що орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу не містить детального розрахунку часу, який затратив адвокат Бачинський О. М. на підготовку позовної заяви та інших заяв по суті справи, аналіз судової практики, збирання доказів тощо, у зв`язку із чим дійшов висновку про те, що заявлений стороною позивача розмір судових витрат у цій частині є необґрунтованим та явно завищеним, а тому, враховуючи незначну складність справи, розмір позовних вимог, дотримуючись принципів розумності та справедливості, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача в користь позивача 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім інших, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). В силу положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 вищевказаного Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Встановлено, що 07 березня 2024 року між позивачем ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М. укладено Договір про надання правової допомоги № 202540307-2. Згідно п.п. 1.2.1 Договору, предметом договору є захист інтересів клієнта у справі до гр. ОСОБА_1 за договором позики № 000210223010 від 20 лютого 2021 року. Пунктом 4.2 Договору визначено, що у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта, клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 7000 грн, тобто у фіксованому розмірі (у разі задоволення позовних вимог у повному обсязі). За п. 4.3 Договору, клієнт зобов`язався здійснити оплату наданої адвокатом правової допомоги впродовж 10 днів з моменту постановлення судом рішення суду. Згідно з п. 4.8 Договору всі розрахунки проводяться у безготівковій формі в національній валюті - гривні на підставі рахунку про оплату. На підставі договору про надання правової допомоги № 20240307-2 від 07 березня 2024 року адвокатом Бачинським О. М. видано ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» серії ВС № 1267684. До позову приєднано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до гр. ОСОБА_1 за договором позики № 000210223010 від 20 лютого 2021 року, де зазначено зокрема, що сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7000 грн. В цю суму входить: оплата послуг адвоката за аналіз наданих клієнтом документів, судової практики, визначення перспективи подання позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі, оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви, оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи. В позовній заяві, крім стягнення із відповідача 17 129,82 грн за договором позики № 000210223010 від 20 лютого 2021 року, заявлена вимога про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» 7000 грн витрат на правничу допомогу. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Одночасно із цим, стороною позивача залишено поза увагою ту обставину, що відповідачу ОСОБА_1 надсилалася судова повістка, судові рішення та позовна заява з додатками поштовим зв`язком на адресу фактичного місця проживання, за якою він таке поштове відправлення не одержував, і вони були повернуті адресанту у зв`язку із «відмовою адресата». У матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи судом першої інстанції на 30 травня 2024 року, день ухвалення рішення суду. Надіслання повістки на електронну пошту, не може вважатись належним повідомленням відповідача в розумінні ч. 6 ст. 128 ЦПК України, оскільки дані про те, що така електронна пошта є офіційною та належить відповідачу, відсутні. Підстав для виклику відповідача в судове засідання шляхом публікації оголошення на офіційному вебсайті судової влади України у порядку, визначеному ч. ч. 11-12 ст. 128 ЦПК України, в цій справі відсутні. Зважаючи на те, що відповідач не був повідомлений судом першої інстанції про останнє судове засідання в цій справі, даних про одержання ним примірника позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження матеріали справи не містять, існують об`єктивні причини відсутності заперечень відповідача щодо вимог про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, які були узяті судом першої інстанції до уваги. Враховуючи вищевикладені обставини справи, а також те, що положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, не обмежує суд у визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката виключно за заявою іншої сторони у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що формальних підхід до присудження витрат на професійну правничу допомогу неприпустимий і суд першої інстанції, зменшуючи розмір таких витрат, правильно виходив із критерію реальності, розумності розміру цих витрат та конкретних обставин справи. З огляду на наведене, апеляційний суд в складі колегії суддів відхиляє доводи апеляційної скарги рішення суду у цій справі в частині неповного та необ`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Порушення норм процесуального права, неврахування обставин, які мають значення для справи судом першої інстанції не встановлено, тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін. Судові витрати відповідача, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, залишаються за відповідачем у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Артеміда-Ф» залишити без задоволення. Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 30 травня 2024 року в цій справі в частині стягнення витрат на правничу допомогу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий - суддя Судді