LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС757/18759/24-к

від 12.08.2024 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 року м. Київ справа № 757/18759/24-к провадження № 51-3818 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, встановила: Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року задоволено скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 про скасування постанови прокурора від 25 березня 2024 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000367 від 30 жовтня 2023 року. Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор оскаржила його в апеляційному порядку. Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 28 травня 2024 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, мотивуючи своє рішення тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_4 просить цю ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає відмову у відкритті провадження за її апеляційною скаргою незаконною й такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа № 161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження). В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. Положеннями ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК. Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до положень ч. 4 ст. 280 КПК досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, в тому числі, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора. Як убачається із долученої до касаційної скарги копії ухвали суду апеляційної інстанції, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року скасовано постанову прокурора від 25 березня 2024 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000367 від 30 жовтня 2023 року. Відтак, вказана ухвала постановлена в межах компетенції слідчого судді. Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено положеннями КПК, і розширеному тлумаченню він не підлягає. Тобто постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою скасовано постанову прокурора про зупинення досудового розслідування, не входить до визначеного у КПК переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Водночас, оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку чинним КПК не передбачено. Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб. Особливостями права на апеляційний перегляд судового рішення є те, що це право не є абсолютним, оскільки може бути обмежене відповідно до законодавства шляхом визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію, або чіткого визначення випадків, за яких таке право виникає. ЄСПЛ в своїх рішеннях зазначає, що право на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Конвенції), одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, п. 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, п. 33), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, п. 37). Частиною 4 ст. 399 КПК визначено, зокрема, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Отже, суддя апеляційного суду з урахуванням зазначених вище положень закону правильно встановив, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, а тому, відмовляючи у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, діяв згідно з вимогами кримінального процесуального закону. Одночасно Суд вважає, що посилання прокурора на неврахування судом апеляційної інстанції постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року в справі № 646/3986/19, є не релевантними у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, наведений у вказаній постанові висновок об`єднаної палати стосується рішень слідчого судді, можливість ухвалення яких прямо не передбачена КПК. Водночас, у даному випадку, постановлена слідчим суддею ухвала передбачена КПК. Відтак доводи прокурора щодо істотного порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, а саме, безпідставної відмови у відкритті провадження за її апеляційною скаргою на вищезазначену ухвалу слідчого судді, а також про те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 419 КПК не навів мотивів з яких виходив при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, не є обґрунтованими. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів постановила: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»