Ухвала КЦС ВС № 161/18812/23

УХВАЛА 09 серпня 2024 року м. Київ справа № 161/18812/23 провадження № 61-10138ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюка Сергія Івановича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільної сумісної власності та ВСТАНОВИВ: 12 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мартинюк С. І.засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати, провадження в справі в частині позовної вимоги про встановлення факту спільного проживання закрити, в частині позовних вимог про поділ спільної сумісної власності ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що оскаржувану постанову апеляційного суду заявником отримано 14 червня 2024 року. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постанову Волинського апеляційного суду прийнято 05 червня 2024 року (дати складення повного тексту постанови не зазначено) та забезпечено надання загального доступу 17 червня 2024 року. Заявник вказує, що копію постанови апеляційного суду отримано в системі «Електронний суд» 14 червня 2024 року, на підтвердження чого надано роздруківку картки руху документа та довідку від 17 червня 2024 року. З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати його оприлюднення, дати подання касаційної скарги, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин, відповідно до статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України. У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За змістом підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За змістом судових рішень встановлено, що позивач просив встановити факт спільного проживання позивача з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу (немайнова вимога); визнати право власності на 90 % майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; право власності на 90 % квартири АДРЕСА_2 (майнові вимоги). Ціна позову визначається, зокрема у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості -визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці». Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 Цивільного кодексу України). Тому вимога у цій справі про визнання права власності має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці. Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору. Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги за вимоги майнового характеру судовий збір за наступною формулою (А ? 1 % ? 200%), де А - це вартість спірного майна. За подання касаційної скарги за вимогу немайнового характеру судовий збір становить 2 147,20 грн (2 684,00 грн х 0,4 х 200%). При цьому необхідно врахувати вже сплачений особою, яка подала касаційну скаргу, судовий збір в розмірі 14 912,30 грн. Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) надати докази про вартість спірного нерухомого майна; 2) надати документ про сплату судового збору. Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2024 року та постанови Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартинюка Сергія Івановича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 червня 2024 року залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Ситнік