Ухвала КЦС ВС № 367/8973/23

УХВАЛА 12 серпня 2024 року м. Київ справа № 367/8973/23 провадження № 61-11076ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Міністерство оборони України, УСТАНОВИВ: 1. 29 липня 2024 року Міністерство оборони України засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у цивільній справі № 367/8973/23.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. І. Щодо сплати судового збору

3. Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

4. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон від 8 липня 2011 року № 3674-VI)).

5. За змістом підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження встановлюється у розмірі 0,2розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6. ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин до суду звернулася у березні 2023 року. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 року № 2710-IХ прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.

7. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

8. З урахуванням наведеного розмір судового збору за подання касаційної скарги у даній справі становить 1 073,60 грн,із розрахунку 2 684,00 х 0,2 х 200%.

9. Безпосередньо у прохальній частині касаційної скарги викладено клопотання про відстрочення Міністерству оборони України сплати судового збору до завершення розгляду справи в касаційному порядку. Таке клопотання заявником не обґрунтоване належним чином.

10. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

11. Згідно із частиною першою статті 8 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

12. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

13. У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору особа, яка подає касаційну скаргу, повинна одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій.

14. Однак заявник не обґрунтував наявність підстав для відстрочення йому сплати судового збору та не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати (документів щодо фінансового стану, бюджетних асигнувань тощо).

15. При цьому обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

16. Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

17. Передбачена статтею 8 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

18. За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити. ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

19. Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

20. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

21. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

22. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

23. У поданій касаційній скарзі посилання на передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження відсутні. Тому заявник повинен чітко зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.

24. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК). ІIІ. Щодо змісту касаційної скарги

25. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

26. Натомість в порушення вимог пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі заявником не зазначена дата отримання ним копії постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року. ІV. Щодо надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріаліввідповідно до кількості учасників справи

27. Відповідно до речення першого пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

28. Заявником додано до касаційної скарги копію цієї скарги для ОСОБА_1 , однак не додано для неї копії доданих до скарги матеріалів, якими є документи, що підтверджують повноваження особи, що підписала касаційну скаргу, діяти від імені Міністерства оборони України (накази, положення, інструкція). V. Недоліки, які необхідно усунути

29. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду: 1) документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 073,60 грн або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, а також дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції; 3) копій доданих до касаційної скарги документів для вручення ОСОБА_1 . У разі подання уточненої касаційної скарги з додатками через підсистему «Електронний Суд» заявник має надати докази їх надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи № 367/8973/23 або доказів доставки вказаних документів до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або доказів вручення ОСОБА_1 вказаних документів особисто під підпис. У разі подання уточненої касаційної скарги з додатками засобами поштового зв`язку, їх копія має бути надана для іншого учасника справи.

30. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

31. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

32. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 Цивільного процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року у справі № 367/8973/23 - залишити без руху.

2. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

3. Запропонувати Міністерству оборони України в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків та сплатити судовий збір у зазначеному розмірі.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя П. І. Пархоменко