Ухвала КЦС ВС № 159/3343/21

УХВАЛА 09 серпня 2024 року м. Київ справа № 159/3343/21 провадження № 61-10844ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), у якому просила суд: поновити її на роботі на посаді провідника пасажирського вагона виробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Ковель» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» з 26травня 2021 року, допустивши негайневиконання рішення в цій частині, та стягнути на користь позивача звиробничого підрозділу «Пасажирське вагонне депо Ковель» філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 26 травня 2021 року по день постановлення судового рішення, допустивши негайне виконання судового рішення в частині виплати середнього заробітку за один місяць. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, в задоволенні позову відмовлено. 25 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 рокуу вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За приписами частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частиною третьою статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Зазначений строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. Зі спливом строку особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за виключенням випадків, визначених у частині третій статті 394 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 02 лютого 2022 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 04 березня 2022 року. Разом з тим річний строк, який згідно з вимогами частини третьої статті 394 ЦПК України обраховується від дня складення повного тексту судового рішення, у цій справі сплинув 03 лютого 2023 року. З касаційною скаргою заявник звернулася 25 липня 2024 року, тобто скарга в порушення вимог частини третьої статті 394 ЦПК України подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. До касаційної скарги заявником долучено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка мотивована тим, що 13 липня 2022 року вона засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, проте 20 жовтня 2023 року судом касаційної інстанції її було повідомлено про те, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду станом на 20 жовтня 2023 року касаційна скарга до Верховного Суду не надходила. ОСОБА_1 вказує, що касаційна скарга з долученими до неї документами втрачена та прослідкувати її рух неможливо. Надає фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 13 липня 2022 року, в якому отримувачем поштового відправлення зазначено Верховний Суд. Однак, з указаного чеку неможливо зрозуміти, які саме документи надсилались цим листом. Слід зазначити, що з тексту постанови Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 159/3343/21, який оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що учасники цієї справи були належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися. Наведене виключає наявність випадку для поновлення строку на касаційне оскарження, передбаченого пунктом 1 частини третьої статті 394 ЦПК України. Крім того, непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною. Такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2024 року в справі № 757/45756/21-ц. Ураховуючи наведене, обставини, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не можна вважати непереборною силою в контексті пункту 2 частини третьої статті 394 ЦПК України. Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року в справі «PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE», №17160/06 та N 35548/06, § 34). Ураховуючи те, що касаційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 рокуОСОБА_1 подала більше ніж через рік з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення апеляційного суду, випадків для поновлення строку на касаційне оскарження, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України (виникнення обставин непереборної сили або неповідомлення особи, яка подає касаційну скаргу, про розгляд справи), у касаційній скарзі та у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не вказано та не обґрунтовано, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року в справі за позовомОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко