Постанова 4813 № 522/5290/24

Номер провадження: 33/813/1824/24 Номер справи місцевого суду: 522/5290/24 Головуючий у першій інстанції Єршова Л.С. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.08.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду: Громік Р.Д. за участю секретаря Триколіч І.Б., за участі: правопорушника ОСОБА_1 , адвоката Корнілова В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2024 року, якою накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок; стягнено з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок, В С Т А Н О В И В: З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №905887 від 23.03.2024 вбачається, що 23 березня 2024 року о 19.20 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Водопровідна №12 та при зміні напрямку руху не переконався в безпечності, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.10.1 ДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2024 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок; стягнено з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок. На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права. В доводах апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 дотримався вимог правил дорожнього руху, а саме дотримання безпечної дистанції та безпечного руху, рухався по своїй полосі руху, натомість водій ОСОБА_2 не оцінила дорожню обстановку, недотрималась безпечної дистанції та допустимої швидкості, створивши фактично аварійну обстановку. Вивчивши доводи поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, поваги до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.10.1 ПДР Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Порушення правил вимог 10.1 Правил дорожнього руху має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності ст. 124 КУпАП. Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №905887 від 23.03.2024, в якому наведені обставини порушення п.10.1 «Правил дорожнього руху», (а.с.1); - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 2); - поясненнями (а.с. 3, 4); - відеозаписом подій, які мали місце 23.03.2024 (а.с. 25) Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.124 КУпАП. Суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення правильно враховував: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля. Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням для правопорушника буде штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 гривень, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України». Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 дотримався вимог правил дорожнього руху, а саме дотримання безпечної дистанції та безпечного руху, рухався по своїй полосі руху, натомість водій ОСОБА_2 не оцінила дорожню обстановку, недотрималась безпечної дистанції та допустимої швидкості, створивши фактично аварійну обстановку, то апеляційний суд звертає увагу на таке. Зі змісту норми КУпАП вбачається, що об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП становить діяння - порушення правил дорожнього руху, та наслідок - заподіяна шкоди майну, а саме: транспортним засобам, вантажу, автомобільним дорогам, вулицям, залізничним переїздам, дорожнім спорудам чи іншому майну. Із показань ОСОБА_2 вбачається, що 23 березня 2024 року приблизно о 19 годині 20 хвилин вона, керувавши транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 , після ввімкнення зеленого світла рухалась по вулиці Водопроводній за транспортним засобом Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 в крайній правій смузі, проте вищевказаний автомобіль різко перестроївся в лівий ряд, у зв`язку з чим ОСОБА_2 намагалася звернути вліво, щоб уникнути пошкодження і зіткнення (а.с. 3). ОСОБА_1 у своїх показаннях зазначив, що 23 березня 2024 року рухався по вулиці Водопровдній, вирішив здійснити на перехресті маневр для розвороту; транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 рухався по лівій смузі, з якої можна повертати лише ліворуч на Високий провулок, в подальшому водій вищезазначеного автомобіля здійснив рух прямо та вдарив автомобіль Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 4). Із долученого до матеріалів відеозапису вбачається, що транспортний засіб Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 рухався крайньою правою смугою, а одразу тією ж смугою рухався транспортний засіб Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_2 ; вподальшому водій транспортного засобу Nissan Leaf, державний номер НОМЕР_1 показав лівий покажчик повороту, не оцінивши дорожню обстановку, включив аварійку та різко здійснив перестроювання, почавши заїжджати на острівець безпеки, що в подальшому призвело до зіткнення з транспортним засобо Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 , що зафіксовано на 00:20:53-00:21:00 хв (диск 1, назва відеофайлу «Водопроводная - Высокий пер.-2_20240323190000_to20240323192512.mp4») Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Підпунктами б, д пункту 2.3 ПДР України є обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Відповідно до п.10.1 ПДР Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Таким чином, сукупність вказаних фактів дають можливість дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки останній порушив Правила дорожнього руху, що об`єктивно позбавили його можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоді з транспортним засобом Hyundai Tucson, державний номер НОМЕР_2 . Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2024 року. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2024 року залишити без змін. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік