Постанова Львівський апеляційний суд № 466/3741/24

Справа № 466/3741/24 Головуючий у 1 інстанції: Олещук М.М. Провадження № 33/811/1104/24 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року, встановив: постановою Жовківського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 605 /шістсот п`ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідно до постанови, солдат ОСОБА_1 01.04.2024 року о 08 год. 00 хв. в умовах особливого періоду перебував на території військової частини НОМЕР_1 у нетверезому стані на території військової частини в службовий час. Після чого ТВО командира роти охорони та оборони старшим лейтенантом ОСОБА_2 супроводжений до КНП ЛОР "Львівський обласний центр превенції терапії узалежнень" для підтвердження стану алкогольного сп`яніння, та о 12 год. 39 хв. оглянутий відповідним медичним фахівцем, яким було засвідчено факт алкогольного сп`яніння солдата ОСОБА_1 , про що свідчать висновок №001060 від 01.04.2024 року за допомогою приладу "Драгер" результат 0.35 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На зазначену постанову особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову Жовківського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року щодо нього та закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, розгляд справи проводити за його участю. В обґрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження покликається на те, що повний текст оскаржуваної постанови ним отримано 03 липня 2024 року, що підтверджується матеріалами справи. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального та процесуального права. Наголошує, що є солдатом, призваний по мобілізації та перебуває на посаді помічника стрільця гранатометника роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 Стверджує, що він скеровував клопотання про відкладення розгляду справи, проте суд відхилив їх, фактично позбавивши його права давати пояснення по суті справи, що суперечить вимогам ст. 268 КУпАП. Наголошує, що протокол №3 від 01.04.2024 складено неуповноваженою посадовою особою, тимчасово виконуючим обов`язки командира роти охорони та оборони, старшим лейтенантом ОСОБА_3 , тобто не командиром частини всупереч вимог п.14 ст.255 КУпАП. В матеріалах справи відсутні документи, які би підтверджували повноваження відповідної посадової особи Зазначає, що в силу приписів ст. 266-1 КУпАП складання висновків, а не аналізів у закладах охорони здоров`я за результатами оглядів військовозобов`язаних резервістів інших посадових осіб проводиться в присутності посадової особи уповноваженої на те начальником органу управління військової служби правопорядку ЗСУ або Командиром військової частини, а цього зроблено не було; не вказано свідків в присутності яких здійснювався медичний огляд в медичному закладі, а також не містять матеріали справи відео фіксації медичного обслідування солдата ОСОБА_4 , як не містять і інформації про посадову особу військової частини яка була присутня при моєму обслідуванні. Так само не вказано про свідків в медичному закладі та в медичних документах виданих у цьому закладі.Отже, на думку апелянта, мало місце порушення вимог ст.266-1 КУпАП щодо огляду Наголошує, що він є військовослужбовцем, тому згідно п. 12 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору. ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений про день, час і місце судового розгляду, у суд апеляційної інстанції не з`явився, подав заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутність, апеляційні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. З огляду на те, що розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови він отримав 03 липня 2024 року, апеляційну скаргу подав 06 липня 2024 року, то апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, відтак такий строк слід поновити. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адмінправопорушення НОМЕР_1 №2 від 01.04.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01.04.2024 року, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, (зворот арк.спр.2) та згідно із якими останній свою провину визнав; результатом тесту Драгер від 01.04.2024 року результат - 0.35 проміле; висновком №001060 КНП ЛОР "ЛОМЦП та ТУ" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.04.2024 року згідно із яким ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Диспозицією ч.3 ст. 172-20 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачена відповідальність, зокрема за перебування у стані алкогольного сп`яніння на території військової частини військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, вчинене в умовах особливого періоду. За змістом ч.1ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період -це період, що настає з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV. Статтею 241 вказаного Статуту передбачено, що кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю). Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV. Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, зокрема щодопорушень законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Разом з тим заслуговують на увагу апеляційні доводи щодо незаконного стягнення з ОСОБА_1 судового збору, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової служби за контрактом та учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з п.12, 13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, та учасники бойових дій. Статтею 294 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. У зв`язку з наведеним, постанова Жовківського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року підлягає зміні в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 8липня 2011року № 3674-VI. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: поновити строк апеляційного оскарження. Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задоволити частково. Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 26 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - змінити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять ) грн. У решті постанову залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ