LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС127/35052/23

від 05.08.2024 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу імені а…

УХВАЛА 05 серпня 2024року м. Київ справа № 127/35052/23 провадження № 61-10655ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до відповідача, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного від 20 липня 2023 року № 04-02/107-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та стягнути з останнього на її користь у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного від 20 липня 2023 року № 04-02/107-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»; стягнуто з Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000.00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 24 квітня 2024 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2024 року стягнуто з Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного на користь ОСОБА_1 12 000,00 грн витрат на правову допомогу. Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Додаткове рішення суду першої інстанції скасовано, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції залишено за позивачем. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного 5 636,40 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. 19 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2024 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Згідно з пунктом 2 частини четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. Справа № 127/35052/23, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої, апеляційної чи касаційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження; з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Касаційна скарга містить посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, а саме справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького медичного фахового коледжу імені академіка Д. К. Заболотного про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»