Постанова 4856 № 120/5254/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5254/24 Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 07 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/17502/23 ТУ ДСА у Вінницькій області 14.03.2024 видало ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0402. В подальшому позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі згаданої довідки. Разом з тим, рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 19.04.2024 №905090810388 було відмовлено заявнику у здійсненні відповідного перерахунку у зв`язку із тим, що рішення в адміністративній справі №120/17502/23 не містить зобов`язання пенсійного органу щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.04.2024 № 905090810388. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 05.07.2023 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 14.03.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 4-35/0402 із врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти вимог, - відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти постанову про задоволення позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Зазначає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд повинен за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 05.07.2023 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 14.03.2024 року в розмірі 74 відсотків суддівської винагороди. Не погодившись з судовим рішенням, відповідачі - 1 та 2 також подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги посилаються на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, а в задоволенні вимог апеляційних скарг відповідачів - відмовити, рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Вінницького міського суду Вінницького області у відставці та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №120/18597/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024, визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0198 від 06.07.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні із застосуванням обмеження її розміру на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік". Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області видати ОСОБА_1 довідку по суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, пункту 1 частини 3, пункту 1 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривень. На виконання згаданого судового рішення ТУ ДСА у Вінницькій області видано позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.03.2024 № 4-35/0402. Розмір суддівської винагороди в довідці розраховано, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн. Позивач, звернувся до пенсійного фонду із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної вище довідки. За принципом екстериторіальності заява розглянута відповідачем-2. Рішенням від 19.04.2024 №905090810388 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило у здійсненні відповідного перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , вказавши, що рішення в адміністративній справі №120/17502/23 не містять зобов`язання пенсійного органу щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровькій області (як суб`єкта який здійснював розгляд заяви позивача) здійснити з 05.07.2023 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 14.03.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0402 із врахуванням проведених виплат. Водночас суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог у спосіб визначений позивачем шляхом зазначення складових довічного грошового утримання судді у відставці у точному грошовому виразі та із зазначенням відсоткового значення суддівської винагороди, адже у суду відсутні підстави вважати, що відповідач, здійснюючи перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на виконання цього рішення не врахує якісь з них, чи зменшить відсоткове значення суддівської винагороди, встановлене на рівні 74%. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII). Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно зі статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Згідно з положеннями частин 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. В той же час розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV. Згідно з положеннями визначеними статті 1 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Також, у цій статті Закону визначено, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум. Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. В той же час, зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносилися. Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди відсутні законні підстави. Таким чином, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій. Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року по справі №360/503/21. Виходячи з обставин цієї справи, колегія суддів також враховує, що право позивача на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн., встановлено судовим рішенням, яке набрали законної сили в адміністративній справі №120/17502/23. Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, статті 14 КАС України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України затверджений Постановою Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №200/14891 (далі Порядок № 3-1). Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення/ перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи. Відповідно до пункту 6 розділу ІV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку. Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України. Згідно з положеннями пунктів 7-9 Порядку №3-1 документи про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання розглядає орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Орган, що приймає рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про перегляд щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням його розміру або про відмову в перегляді щомісячного довічного грошового утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Таким чином колегія суддів зауважує, що правові норми Порядку №3-1 не наділяють повноваженнями територіальні органи Пенсійного фонду України на перевірку складових довідки про розмір суддівської винагороди для визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В той же час, під час розгляду справи встановлено, а відповідачами не спростовано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідок ТУ ДСА у Вінницькій області від 14.03.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0402. Так, за результатами розгляду зазначеної заяви відповідач-2 відмовив у перерахунку пенсії позивача у рішенні від 19.04.2024 №905090810388, вказавши, що рішення в адміністративній справі №120/17502/23 не містять зобов`язання пенсійного органу щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . Отже, враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 14.03.2024 №4-35/0402, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.04.2024 №905090810388 є протиправним та підлягає скасуванню. Проте, суд першої інстанції зобов"язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, не врахував, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області де отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, і, тому, з урахуванням встановлених обставин по справі саме Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повинно здійснити перерахунок та проводити виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ДСА України у Вінницькій області №4-35/0402 від 14.03.2024 року. Тим самим суд допустився помилки. З огляд на зазначене вище слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як орган до якого звернувся з заявою позивач, здійснити з 05.07.2023 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області №4-35/0402 від 14.03.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як судді у відставці, із врахуванням проведених виплат. Щодо позовних вимог в частині встановлення відсоткового значення суддівської винагороди, на рівні 74%, то колегія суддів зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року, яке набрало законної сили 25 жовтня 2023 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді, що становить 21 рік 6 місяців 7 днів, періоди проходження військової служби з 01.08.1990 року по 27.12.2001 року та здійснити перерахунок і виплату його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням зазначених періодів у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII, починаючи з 05 липня 2023 року, враховуючи фактично виплачені суми. Отже, вищезазначеним рішенням визначено право ОСОБА_1 на отримання виплати довічного утримання у розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача наведеними як в позовній заяві так і апеляційній скарзі, щодо необхідності зазначення в судовому рішенні відсоткового значення (74%) для врахування Відповідачем-1, при здійсненні ним перерахунку на виконання рішенням суду. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги позивача частково спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: у задоволенні вимог апеляційних скарг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - змінити, виклавши його третій абзац наступним чином: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 05.07.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області від 14.03.2024 року за №4-35/0402 в розмірі 74% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат." В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. . Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.