Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/30690/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/30690/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 07 серпня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 9відповідача), у якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови по нарахуванню та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2023 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, та зобов`язати її нарахувати; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2023 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 16.02.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що доводи позивача про неотримання ним у 2023 році грошової допомоги до 5 травня за 2023 ріку у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) є помилковими, оскільки вказане рішення прийняте щодо виплати до 5 травня, яка у 2023 році взагалі не передбачена законом та не виплачувалась. Розмір отриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, не є предметом спору у даній адміністративній справі. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно ст. 13 Закону України "Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Наводить правові висновки викладені у зразковій справі №440/14216/23 від 05.03.2024, яка перебувала на розгляді у Верховному Суді. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області та має право на пільги, встановлені законодавством України для осіб з інвалідністю 2 групи внаслідок війни. Позивач звертався до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2023 рік. Згідно інформації викладеної в листі від 17.05.2023 та 16.08.2023 Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив ОСОБА_1 про те, що разова грошова допомога у 2023 році буде виплачена до Дня Незалежності та повідомлено, що відповідно до постанови КМУ №754 від 21.07.2023, виплата у 2023 році здійснюється органами Пенсійного фонду України. Встановлено, що позивач листом від 15.08.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якій просив здійснити нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2023 рік, однак відповіді не отримав. Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон № 3551-XII). Відповідно до ст. 12 Закону № 3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023 (далі - постанова КМУ № 754) затверджений Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", який відповідно до пункту 1 визначає механізм здійснення ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок) (далі - грошова допомога). Пунктом 3 Порядку визначено, що грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р., зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у розмірі 2900 гривень. Відповідно до п. 4 Порядку отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року. Як встановлено судом першої інстанції, позивач, стверджуючи про порушення свого права, вказував на те, що у 2023 році розмір разової грошової виплати, на яку він має право, становить вісім мінімальних пенсій за віком, як це передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 25.12.1998 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008. При цьому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.". Розміри виплат до 5 травня, встановлені цією та іншими статтями вказаного закону, неодноразово змінювалися, у тому числі шляхом прийняття норм про делегування права встановлювати цей розмір Кабінету Міністрів України у Перехідних положеннях Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані неконституційними. Аналогічні зміни щодо розміру виплат до 5 травня приймалися законодавцем і надалі. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, було визнано неконституційним. Також, Конституційний Суд України у п. 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, вказав на те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Отже, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію відповідних положень статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV. Саме з викладених аргументів та підстав виходив позивач, звертаючись до суду з цим позовом і вважаючи, що він має право на виплату щорічної допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Однак, як вірно зазначає суд першої інстанції, викладені аргументи та підстави втратили актуальність у зв`язку із зміною законодавства, яке регулює розмір і процедуру даної виплати. Зокрема, 15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 № 2983-IX, яким ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.". Після внесення вказаних змін державою запроваджена інша разова грошова виплата - до Дня Незалежності України, яка виплачується у порядку та розмірах, визначених КМУ в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Вказані положення Закону України № 2983-IX неконституційними не визнавалися і є чинними. Отже, Законом № 2983-IX внесено зміни саме до Закону № 3551-XII, а не шляхом встановлення відповідних норм Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, як це відбувалося раніше і на заборону чого вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях з даного питання. Враховуючи викладене, доводи позивача про неотримання ним у 2023 році грошової допомоги до 5 травня за 2023 ріку у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) є помилковими, оскільки вказане рішення прийняте щодо виплати до 5 травня, яка у 2023 році взагалі не передбачена законом та не виплачувалась. Розмір отриманої позивачем щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України, не є предметом спору у даній адміністративній справі. Водночас, у справі №440/14216/23, яка перебувала на розгляді у Верховному Суді, предметом спору є розмір разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, яка вже виплачена особі. Отже, предмети спору у справі №240/30690/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та у справі №440/14216/23 не є тотожними. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.