Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/369/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/369/24 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 08.02.2024) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 02.01.2024 №375/03-16 про відмову йому у переведенні на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу»; - зобов`язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату позивачу з 28.12.2023 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% заробітку, зазначеного у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.12.2023 №2300-0602-8/87803, від 28.12.2023 №2300-0602-8/88352. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач прийняв рішення про відмову у переведенні на пенсію з інвалідності відповідно до вказаного вище Закону України у зв`язку з тим, що законодавством не передбачено таке переведення та він не досяг необхідного пенсійного віку, а саме 62 років, однак відповідачі порушуючи законодавство України відмовили у призначені пенсії. Відповідачі у відзивах на позовну заяву заперечували проти задоволення позову, зазначили, що право на перерахунок пенсії у позивача відсутнє, оскільки перехід з пенсії з інвалідності відповідно до вказаного вище Закону на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» не передбачено Законом України №889 та позивач не досяг віку 62 роки. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02.01.2024 №375/03-16 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, прийняти рішення щодо переведення з 28.12.2023 пенсії ОСОБА_1 з призначеної відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що задоволення позовних вимог у повному обсязі буде належним та ефективним захистом порушених прав позивача. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Крім того, не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року повернуто апелянту. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні. Згідно з ч.4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №202895 позивачу 18.08.2016 встановлена інвалідність 2 групи, причиною інвалідності зазначено загальне захворювання. Із копії паспорта серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У трудовій книжці серії НОМЕР_2 вказано, що позивач розпочав трудову діяльність з 01.04.2003. У записах №№3, 4 зазначено, що 02.03.2006 призначений на посаду начальника відділу господарського забезпечення управління справами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, прийняв присягу державного службовця та йому присвоєно 11 ранг державного службовця. Пенсійним посвідченням від 27.09.2016 серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивачу призначена пенсія з інвалідності 2 групи. Відповідачем видано позивачу довідки: - від 27.12.2023 №2300-0602-8/87803 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), згідно з якою позивач працює в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області на посаді заступника начальника управління-начальника відділу господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення, заробітна плата станом на грудень 2023 року становить: посадовий оклад - 8 300,00 грн, надбавка за 4 ранг - 700,00 грн, надбавка за вислугу років (48%) (за стаж державної служби 16 років) - 3 984,00 грн (усього - 12 984,00 грн). Зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за грудень 2023 року; - від 28.12.2023 №2300-0602-8/88352 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією). Вказана довідка видана позивачу для призначення згідно з п.п.10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01.12.2018 до 30.11.2023 становили: надбавка за інтенсивність праці - 405 251,81 грн, надбавка за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю - 12 245,40 грн, премія - 113 284,09 грн, інші виплати - 157 850,87 грн. Зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за 2018-2023 роки. 19.12.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заявою про переведення її на пенсію з інвалідності відповідно до ЗУ «Про державну службу». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.12.2022 №2300-0212-8/70816 повідомив, що її заяву по суті розглянув Головне управління Пенсійного фонду України в Київський області та прийняв рішення від 21.12.2022 №971060139905 про відмову у переведенні її на відповідну пенсію. Вказане рішення позивач оскаржив до Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №580/337/23. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року вказаний позов задовольнив частково. Визнав протиправним і скасував рішення відповідача №971060139905 від 21 грудня 2022 року про відмову в перерахунку пенсії. Зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 19 грудня 2022 року про перерахунок пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. 28.12.2023 позивач звернувся заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме Черкаського відділу обслуговування громадян №1,№2,№3, в якій просив перевести його на пенсію за іншим Законом. Вказана заява прийнята 28.12.2023 і зареєстрована за №21058. До заяви додав перелік документів. 02.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області прийняв рішення №375/03-16 про відмову у перерахунку пенсії. У рішенні серед іншого зазначив, що право на перерахунок пенсії у позивача відсутнє, оскільки перехід з пенсії з інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» не передбачено Законом №889 та позивач не досяг віку 62 роки. Листом від 03.01.2024 №2300-0204-8/756 відповідач на заяву позивача від 28.12.2023 повідомив про прийняте рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та надіслав його позивачу. Вважаючи вищевказане рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідає вимогам для осіб з числа державних службовців, які мають право на отримання пенсії з інвалідності відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Статтею 2 Закону №1788-XII визначені такі види пенсії: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон України №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016. Прикінцеві положення даного Закону визначають право на пенсійне забезпечення окремих категорій осіб відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон України №3723-XII). Зокрема, п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622). Пунктом 2 Порядку №622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Згідно з п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Відповідно до п.5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Згідно зі ст.37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі. У разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15). Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII). Судом установлено, що на дату звернення до відповідача (28.12.2023) позивач мав 39 повних років. Водночас він є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №202895. Інвалідність встановлена позивачу 18.08.2016. Станом на 01.05.2016 позивач мав відповідний стаж на посаді державної служби, а саме 10 років та продовжує працювати і на дату звернення до суду, що підтверджується даними його трудової книжки та зазначеними вище довідками відповідача. Отже, позивач відповідає вимогам для осіб з числа державних службовців, які мають право на отримання пенсії з інвалідності відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII. Відповідач вважає, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п.10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж. Разом із тим, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивача тлумаченню законодавства України. Тому доводи відповідачів про недосягнення позивачем віку для призначення пенсії необґрунтовані. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача від 02.01.2024 №375/03-16 про відмову у переведенні на пенсію з інвалідності відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню. Форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу», затверджені Постановою від 17.01.2017 № 1-3 Правління пенсійного фонду України (далі - Постанова №3-1). Такими довідками є: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. З матеріалів справи вбачається, що додані до заяви позивача довідки складені відповідно до вказаної постанови та відповідають затвердженій формі. Статтею 44 Закону №1058-VI визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Згідно з п.4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Абзацом п`ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу. Враховуючи, що додані до заяви довідки позивача складені відповідно до вказаної вище постанови та відповідають затвердженій формі, позивач мав законне сподівання на переведення його з пенсії з інвалідності відповідно до Закону України №1058-VI на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України №3723-XII. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що правовідносини щодо нарахування та виплати пенсії в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках відповідача від 27.12.2023 та від 28.12.2023, не виникли на дату розгляду цієї справи судом та з огляду на це у відповідній частині права позивача на належний розмір обчислення пенсії не порушене, тому позовні вимоги в цій частині необґрунтовані. Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки пенсія позивачу (з інвалідності) вже призначена, відсутні підстави для зобов`язання відповідача повторно її призначити, тому в цій частині позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає. Аналізуючи правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18, колегія суддів наголошує, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату позивачу з 28 грудня 2023 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.12.2023 №2300-0602-8/87803, від 28.12.2023 №2300-0602-8/88352. Позивач перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та фактично зареєстрований у Черкаській області, що підтверджується відповідним записом у його паспорті. Однак оскільки безпосереднє порушення прав допустило Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області протиправним рішенням, саме для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, якому для вирішення надійшла заява позивача у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, прийняти рішення щодо призначення, здійснення нарахування й виплату з 28.12.2023 пенсії позивачу з призначеної відповідно до Закону №1058-IV на відповідно до ст.37 Закону №3723-XII. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, прийняти рішення щодо призначення, здійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 з 28.12.2023 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60% заробітку, зазначеного у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 27.12.2023 №2300-0602-8/87803, від 28.12.2023 №2300-0602-8/88352». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 07.08.2024. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Л.В. Бєлова