Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/196/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1385/24Головуючий по 1 інстанції Справа №705/196/24 Категорія: на ухвалу Орендарчук М.П. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2024 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І.,Сіренко Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 (повний текст складено 19.07.2024, суддя в суді першої інстанції Орендарчук М.П.) про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності і ділової репутації, в с т а н о в и в : у січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у даній справі про захист честі, гідності і ділової репутації. 21.05.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки 24.02.2022 він мобілізований та до цього часу перебуває у складі Збройних Сил України. Він має намір особисто приймати участь у судових засіданнях, а проходження військової служби позбавляє його можливості в повному обсязі реалізувати процесуальні права відповідача. Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження задоволено. Зупинено провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та матеріали справи направити до Христинівського районного суду Черкаської області для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивач не була повідомлена про клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та не могла проти нього заперечити. У липні 2024 року відповідач відвідував Черкаський апеляційний суд, подавав клопотання, заяви до канцелярії суду та особисто брав участь в судовому засіданні у справі №701/1129/23, тобто несення військової служби не перешкоджало йому брати участь у розгляді справи. Також ОСОБА_3 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Є.Ковальчуком, який представляє його інтереси. Звертає увагу суду, що адвокат знаходиться в м. Вінниця, що територіально віддалено від місцезнаходження ОСОБА_3 , при цьому ні несення служби, ні територіальна віддаленість не заважали ОСОБА_3 укласти з ним договір. Суд допустив помилки у зазначенні номеру справи та ПІБ відповідача. Суд взяв до увагу копію довідки № 311 від 25.03.2024 про те, що ОСОБА_3 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 з 09.02.2023, при цьому Верховним Судом неодноразово вказувалося, що довідки в/ч є неналежними доказами, а копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022 датована ще 24.02.2022. Витяг з наказу виданий в/ч НОМЕР_2 , а довідка видана в/ч НОМЕР_1 . З доказів, які вказані в оскаржуваній ухвалі суду від 19.07.2024 вбачається, що відповідачем не доведено того, що він перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. Крім того, матеріали справи містять декілька заяв, поданих особисто ОСОБА_3 до канцелярій різних державних установ в період несення ним служби, що свідчить про його можливість брати участь в розгляді справи. Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У даному випадку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, яка зазначена в пункті 14 частини першої статті 353 ЦПК України. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у повній мірі відповідає вказаним вимогам процесуального законодавства. Так згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє на час розгляду даної справи. Згідно ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України. Пунктом 2 частини першої вказаної правової норми встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу,- до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Отже процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA97v.UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). У справі, яка переглядається, встановлено, що відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано, зокрема, тим, що він перебуває на службі в ЗСУ. На підтвердження проходження військової служби надано копію посвідчення офіцера, відповідно до якого ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в ЗСУ, копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_3 прибув і приступив до виконання обов`язків за посадою із 24.02.2022 у зв`язку із мобілізацією та копію довідки № 311 від 25.03.2024 про те, що він дійсно проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 із 09.02.2023. Військова частина сформована під час дії воєнного стану і відповідно не потребувала переведення на воєнний стан згідно із Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022. Військова частина НОМЕР_1 із березня 2023 року по даний час безперервно виконує завдання відповідно до бойових розпоряджень вищого командування. Встановивши, що відповідач ОСОБА_3 перебуває у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України. Доводи скаржника, що відповідачем не надано достовірних доказів на підтвердження того, що він перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, є необґрунтованими, оскільки Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022, відповідно до якого ОСОБА_3 прибув і приступив до виконання обов`язків за посадою із 24.02.2022 у зв`язку із мобілізацією в розумінні норм ЦПК України, є належним та допустимим доказом, що підтверджує перебування відповідач на військовій службі у складі Збройних Силу країни під час воєнного стану. Так у постанові від 29.03.2023 Верховного Суду у справі 756/3462/20 міститься висновок стосовно зупинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та вказано, що порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення). Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України. З аналізу змісту пункту 12 Положення слід зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Доказів на спростування перебування відповідача на військовій службі (наказу про звільнення) матеріали справи не містять. Апеляційний суд критично оцінює доводи скаржника про те, що інтереси відповідача має право представляти представник та суд у такому випадку не зобов`язаний зупиняти провадження у справі, оскільки вимоги пункту 2 частини першої є імперативними, наявність або відсутність представника у сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану, ніяким чином не впливає на пряму вказівку закону про безумовний обов`язок суду зупинити провадження. Апеляційний суд не приймає до уваги посилання скаржника на неправильне зазначення в оскаржуваній ухвалі суду номера провадження та прізвище відповідача, оскільки зазначене може бути усунено судом першої інстанції шляхом виправлення описки у судовому рішенні. Також вказівка у поданих документах на різні номери військових частин в яких відповідач проходить службу не спростовують факту входження сторони у справі до складу ЗСУ, як підставу для зупинення провадження. Періодичне відвідування відповідачем судових засідань в інших справах саме по собі не може свідчити про те, що він не проходить військову службу у військовій частині, що виконує бойові завдання, що вбачається з наявних у справі доказів. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 29.11.2023 у справі № 466/5393/22. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 про зупинення провадження у даній цивільній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення. Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 про зупинення провадження у даній цивільній справі - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 07.08.2024. Суддя-доповідач Судді