Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/2/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/2/24 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю. Категорія 39 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Борисюка Р.М. з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 274/2/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Хуторної І.Ю. у м. Бердичеві, в с т а н о в и в : У січні 2024 року ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду. В апеляційній скарзі ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. Вказує, що 03.05.2024 представник Товариства подав заяву про відкладення судового засідання, яке було призначено на 06.05.2024. Наступне судове засідання було відкладено на 19.06.2024 на 10-00 годину. Представник позивача 19.06.2024 через підсистему «Електронний суд» направив заву про відкладення розгляду справи у зв`язку із відпусткою представника, який бере участь у цій справі. Дане клопотання було направлено о 11-40 год., оскільки на той час згідно графіку відключень світла ДЕТЕК у позивача було відсутнє світло, що унеможливило направлення цього клопотання раніше. Таким чином вказує, що позивач не заперечував щодо надання додаткових пояснень у цій справі та максимально хотів взяти участь у судовому засіданні, а тому вважає, що суд першої інстанції помилково виніс ухвалу про залишення позову без розгляду. Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції вказав, що позивач, будучи повідомленим судом про дату, час та місце розгляду справи, після визнання його явки в судове засідання обов`язковою для надання пояснень, заяв про розгляд справи без його участі не подавав, а лише просив відкласти судовий розгляд, двічі поспіль не з`явився в судові засідання. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України). Згідно з частинами третьою-шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у якнайшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц (провадження № 61-2876св21), від 19 червня 2024 року у справі 757/60692/19. У справі, яка переглядається, встановлено, що 29.12.2023 ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" через підсистему Електронний суд звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100472794 від 13.04.2021 у розмірі 35 489, 07 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн з підстав невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її до розгляду на 10-00 год 23.02.2024. 06.02.2024 від ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 73). 23..02.2024 розгляд справи було відкладено на 10-30 год 25.03.2024 для виклику відповідача у зв`язку із його неявкою та у зв`язку із тим, що не сплив строк подання відзиву на позовну заяву (а.с. 84) Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.03.2024 судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представника позивача для надання пояснень та відкладено розгляд справи на 14-30 год 06.05.2024 (а.с. 92). Копія ухвали отримана позивачем 26.03.2024 (а.с. 93). 26.03.2024 представник позивача Гайова А.С. подала заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.04.2024 представникові позивача у задоволенні клопотання відмовлено (а.с. 99). Копія ухвали суду від 01.04.2024 була вручена позивачеві та його представникові 02.04.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (а.с. 100, 101). 06.05.2024 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, який призначено на 06.05.2024 о14-30 у зв`язку із завантаженістю представника Товариства (а.с. 108). Протокольною ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 06.05.2024 судом відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою позивача на 10-00 год 19.06.2024 (а.с. 111). Бердичівським міськрайонним судом направлено лист від 07.05.2024, в якому повідомлено ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про необхідність забезпечення явки в судове засідання його представника в наступне судове засідання (а.с. 111, 112). Копію вказаного листа ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" отримало 18.05.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи (а.с. 114). Ураховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач та його представник належним чином були повідомлені про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи (чого у апеляційній скарзі не заперечують), двічі поспіль представник позивача не з`явився у судове засідання, заяву про розгляд справи за її відсутності не надала, а відсутність позивача перешкоджає розгляду справи, суд першої інстанції, правомірно залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача перебувала у відпустці, а клопотання про відкладення було направлено лише о 11-40 у зв`язку із відсутністю світла не мають значення з огляду на те, що суд вправі залишити позов без розгляду незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, що узгоджується із наведеними вище позиціями Верховного Суду. До того ж доказів перебування представника позивача у відпустці матеріали справи не містять. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367-369, 374, 375, 381- 384, 389, 390, 391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" залишити без задоволення. Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з цього дня може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий Судді