Ухвала КАС ВС № 520/18189/23

УХВАЛА 06 серпня 2024 року м. Київ справа №520/18189/23 адміністративне провадження №К/990/29894/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мацедонської В.Е. суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №520/18189/23 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної прокуратури, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області на час відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 520/6960/2020; - стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20 жовтня 2022 року по 10 травня 2023 року включно в сумі 418694,75 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною затримку виконання Донецькою обласною прокуратурою постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 520/6960/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області за період з 20 жовтня 2022 року по 19 грудня 2022 року. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді з 20 жовтня 2022 року по 19 грудня 2022 року у сумі 43860 грн з вирахуванням при виплаті встановлених податків та зборів. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року скасовано в частині визнання протиправною затримку виконання Донецькою обласною прокуратурою постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 520/6960/2020 про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області за період з 20 жовтня 2022 року по 19 грудня 2022 року. Провадження по справі № 520/18189/23 в цій частині закрито. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року залишено без змін. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду. Ухвалами Верховного Суду від 31 травня 2024 року та від 29 липня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто скаржнику. 01 серпня 2024 року касаційна скарга позивача повторно надійшла до Верховного Суду. Разом із касаційною скаргою подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувану постанову 15 квітня 2024 року скаржником отримано 16 квітня 2024 року. Первісну касаційну скаргу позивачем подано 10 травня 2024 року, однак ухвалою від 31 травня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, яку ним отримано 20 червня 2024 року. 07 липня 2024 року скаржник повторно звернувся до Верховного Суду, однак ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 01 серпня 2024 року касаційна скарга повторно надійшла до Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України). З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подані касаційні скарги після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підстави касаційного оскарження. Щодо посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки Верховного Суду від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18), від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18), від 07 жовтня 2020 року у справі № 480/69/19 (провадження № К/990/34364/19), від 12 жовтня 2021 року у справі № 813/2837/18 (провадження № К/9901/30550/19) щодо застосування частини 1 та 3 статті 29 КЗпП України та статті 236 КзпП України. Також у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме не застосовано у належному порядку норми абзацу 3 пункту 4 Порядку №100, які передбачають, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, з урахуванням того, що оплата праці прокурорів має визначатися відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Так Суд повторно наголошує, що Верховний Суд вже висловив правову позицію з приводу застосування абз. 3 пункту 4 Порядку №100, зокрема, у постанові від 15 березня 2023 року у справі №340/1916/22. Так Судом установлено, що заявник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду, не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи, які можливо, на думку скаржника, мають певну своєрідність. Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів. А тому, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки. Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, - УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі №520/18189/23. Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу №520/18189/23. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак Ж. М. Мельник-Томенко