Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 521/14585/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 521/14585/23 Головуючий в 1 інстанції: Мазун І. А. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що процесуальний законодавством передбачена можливість отримання учасником судового процесу процесуальних документів у справі через Підсистему електронний суд за допомогою електронного кабінету особи. Водночас вказує, що зі змісту позовної заяви не вбачається наявності у позивача офіційної електронної адреси із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, керувався тим, що позивач повторно без поважних причин не з`явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для застосування ст.240 КАС України щодо залишення позову без розгляду. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Перше неприбуття в судове засідання без поважних причин, відповідно до ч.2 ст.128 КАС України, тягне за собою відкладення розгляду справи, а друге - залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 240 КАС України. Таким чином, наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання. З п.4 ч.1 ст.240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивачів, які не є суб`єктами владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі № 160/4719/19. Згідно з вимогами ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Таким чином, при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду суд повинен з`ясувати чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд справи; наявність/відсутність поважних причини неприбуття позивача, наявність/відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, від 05 березня 2021 року у справі № 682/210/17, від 09 лютого 2023 року у справі № 806/1093/17, що враховується судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Залишаючи позов без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно без поважних причин не з`явився в судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. Відповідно до ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному ст. 129 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання призначене на 18.03.2024р представник позивача та позивач не з`явився, про дату час та місце судового засідання представник позивача був повідомлений через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 01.04.2024 року. Водночас, позивач та представник позивача повторно не з`явилися у судове засідання призначене на 01.04.2024 року. При цьому, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується матеріалами справи. Позивачем або його представником згідно матеріалів справи, суд про причини неявки не повідомлено, будь-яких заяв або клопотань до суду не надано, в свою чергу позов було подано саме через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», що вказує на наявність у представника позивача електронного кабінету. Колегія суддів зазначає, що приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставляння. Відповідно до ч. 7. ст. 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Відтак, оскільки представник позивача ОСОБА_2 , зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та самостійно визначив адресу електронної пошти для листування із ним, колегія суддів приходить до висновку, що довідки про доставку ухвал суду та повісток про виклик до суду представнику позивача в підсистемі "Електронний суд" є належним доказом їх вручення та повідомлення про дату час та місце розгляду справи. При цьому, у силу частини сьомої статті 251 КАС України вручення копії судового рішення представникові, в даному випадку представнику - адвокату Петряєву В. В., вважається врученням його особі, яку вона представляє - позивачу ОСОБА_1 . Крім того, колегія суддів зазначає, що суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Отже, презумпція обізнаності покладає на учасника справи обов`язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом. Вказане відповідає висновкам викладених Верховним судом в ухвалі від 17.11.2022 по справі № К/9901/30825/21. Зазначені обставини, на думку суду свідчать про те, що позивач не міг не знати про дату час та місце розгляду справи, водночас як вже зазначалося, про наявність поважних причин неприбуття позивача або його представника у судове засідання суд не повідомлено, доказів наявності таких причин, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача суду не надано. Отже, матеріалами справи підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що представник позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, як і позивач, повторно не прибув у судове засідання, при цьому не повідомив про причини неявки, та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач був обізнаний про розгляд даної справи в суді першої інстанції, а доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення сторони позивача про призначене судове засідання, колегія суддів вважає безпідставними. Відповідно до ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Колегія суддів звертає увагу, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд. Колегія суддів зазначає, що крім наявних прав, учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки другої особи, яка бере участь у справі. Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин. Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України"). Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про дату час і місце проведення судових засідань за його участю для реалізації ними права судового захисту його прав та інтересів. Отже, доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам процесуального права. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлений 06 серпня 2024 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова