Постанова 4809 № 388/2303/23

ПОСТАНОВА Іменем України 25 липня 2024 року м. Кропивницький справа № 388/2303/23 провадження № 22-ц/4809/1065/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І.,, Чельник О. І. секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року у складі головуючого судді Кнурова О. А. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 16.11.2023 Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (АТ "А-Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.04.2016 у розмірі 54639,48 грн станом на 18.10.2023. Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.04.2016 ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-Заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, що складає між ним та банком кредитний договір зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 46,8 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначив, що банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Однак, відповідач не несвоєчасно погашав кредит, не платив відсотки за користування кредитними коштами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у відповідача станом на 18.10.2023 виникла заборгованість за кредитом у загальному розмірі 54639,48 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 29767,68 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 24871,80 грн. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.04.2024 відмовлено у задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за відсутності підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, анкета-заява на отримання кредитної картки не містить посилання на конкретні умови кредитування, порядок повернення кредиту, що за відсутності належних доказів, які б достовірно підтверджували прийняття представлених банком умов та тарифів відповідачем та приєднання до них як другої сторони до запропонованого договору, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом, оскільки така є недоведеною. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. АТ "А-Банк" подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" підтвердив своїм підписом факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, тому знав Умови і Правила надання банківських послуг в АТ "А-Банк" і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Підписавши анкету-заяву, позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ №168 від 10.05.2007, перед укладенням кредитного договору. Відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду щодо природи даних відносин та дійсності Умов і Правил, що викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 по справі №202/19403/13-ц, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №265/7652/15-ц. Вказує, що позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України - фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією), і повинен сплачувати процентну ставку. Суд мав стягнути відсотки у розмірі облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України), а також заборгованість за тілом кредиту. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник відповідача адвокат Пирогов Г. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Згідно наданої позивачем копії анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк" від 19.04.2016 ОСОБА_1 погодився отримувати послуги АТ "А-Банк", анкета-заява підписана ОСОБА_1 , при цьому розміри відсоткової ставки, пені та комісії, штрафу у заяві не визначені, що ніким не оспорюється (а.с. 8). У Анкеті-заяві зазначені анкетні дані ОСОБА_1 і те, що він згоден з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг тарифами, правилами користування, які викладені на банківському сайті www.а-bank.com.ua, складають договір про надання банківських послуг. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 19.04.2016 ОСОБА_1 станом на 18.10.2023 має заборгованість розмірі 54639,48 грн, яка складається із: - заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 29767,68 грн; - заборгованості по відсоткам в розмірі 24871,80 грн (а.с.4-7). До позовної заяви долучено Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», на яких відсутній підпис сторін договору (а. с. 21-28). Про рух коштів зазначено у наданій позивачем виписці по рахунку ОСОБА_1 за період з 20.04.2016 по 01.10.2023, станом на 18.10.2023 (а.с.9-18). ОСОБА_1 отримано картку № НОМЕР_1 , строком дії до жовтня місяця 2021 року (а.с.19). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. В долученій до позову анкеті-заяві позичальника від 19.01.2016 процентна ставка по кредиту не зазначена. Докази того, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов кредитного договору, зокрема розміру процентної ставки по кредиту, у матеріалах справи відсутні. Дослідивши виписку по особовому рахунку ОСОБА_2 встановлено, що він активно користувався карткою, знімав готівку, розраховувався за товари та послуги, поповнював свій картковий рахунок у терміналах, в тому числі з ідентифікацією платника за вказаного у анкеті номеру мобільного телефону, за карткою № НОМЕР_2 , що не спростовано відповідачем. Враховуючи, що фактично отримані за кредитним договором та використані позичальником ОСОБА_2 кредитні кошти у добровільному порядку не повернуті АТ "А-Банк", останній має право вимагати виконання зобов`язань по поверненню одержаних в межах строку дії картки кредитних коштів, тому позовна вимога про стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29767,68 грн підлягає задоволенню, оскільки відповідач не заперечував виникнення боргу через не регулярне і не в повному обсязі погашення кредиту, не надав свого розрахунку заборгованості. Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність стягнення нарахованих банком процентів за користування кредитом суд правильно зазначив, що у заяві позичальника від 19.01.2016 процентна ставка не встановлена. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 02.11.2018, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку розміщений на сайті: https://a-bank.com.ua/terms, як невід`ємну частину спірного договору, яким обумовлено пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ "А-Банк", а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, в таких розмірах і порядку нарахування. Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ "А-Банк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у зазначеному розмірі та відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні заборгованості за тілом кредиту, є помилковим і не відповідає вимогам вказаних норм матеріального права, зроблений з порушенням норм процесуального права, без урахування і належної оцінки всіх обставин, наданих сторонами доказів та відсутності з боку відповідача доказів на спростування цієї позовної вимоги. Рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредита) 29767,68 грн, не повернутих банку кредитних коштів, які одержані відповідачем у межах кредитного ліміту. В іншій частині рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.04.2024 є законним та обґрунтованим, та підлягає залишеннюбез змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог (56,55%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3794,50 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором б/н від 19 квітня 2016 року, укладеним між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 , та ухвалити нове судове рішення про задоволення вказаних позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором б/н від 19 квітня 2016 року в сумі 29767(двадцять дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім) грн 68 коп. У частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 квітня 2024 року залишити без змін. У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 3794 (три тисячі сімсот дев`носто чотири) грн 50 коп сплаченого судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник