Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6408/24

Справа № 991/6408/24 Провадження № 1-кс/991/6441/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасника кримінального провадження: з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 25.07.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000189 від 18.04.2024, установив: 25.07.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна від 25.07.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000189 від 18.04.2024. І. Суть клопотання Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000189 від 18.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Встановлено, що в 2015-2016 роках ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» (51 % статутного капіталу якого належить державі в особі АТ «Шахтоуправління «Донбас», власником якого, у свою чергу, є Фонд державного майна України) поставило вугілля АТ «Донбасенерго» на суму понад 132 млн грн. Оплату за поставлене вугілля АТ «Донбасенерго» не здійснило. Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.08.2021 у справі № 910/22876/17 з AT «Донбасенерго» стягнуто на користь ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» основний борг у розмірі 132 484 887,16 грн, 3 % річних у розмірі 6 876 738,45 грн та інфляційну складову боргу у розмірі 32 283 304,63 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 240 000 грн, загалом 171 884 930,24 грн. Ухвалою суду від 24.08.2023 виконання рішення зі стягнення грошових коштів з ПАТ «Донбасенерго» відстрочено до 22.03.2024. Також, 03.01.2024 рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 905/1326/23 з ПАТ «Донбасенерго» стягнуто на користь ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» 148 118 958,7 грн, з яких 125 948 611,01 грн - інфляційні втрати, 22 170 347,69 грн - 3% річних за невиконання ПАТ «Донбасенерго» цивільно-правових зобов`язань, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 725 074,24 грн. У ході досудового розслідування встановлено, що у березні 2024 року директор АТ «Шахтоуправління «Донбас» ОСОБА_5 разом із Головою правління ПАТ «Донбасенерго» ОСОБА_6 та виконавчим директором ПАТ «Донбасенерго» ОСОБА_7 , діючи на користь ПАТ «Донбасенерго», звернувся до заступника Голови Фонду державного майна України з листом про необхідність проведення зміни керівника ТОВ «Шахтоуправління «Донбас». Всупереч положенням ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», генеральним директором ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» була призначена ОСОБА_8 25.03.2024 генеральний директор ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» ОСОБА_8 відмовилась у справі № 905/1326/23 від позовних вимог до ПАТ «Донбасенерго» у розмірі 148 118 958,7 грн, звернувшись до суду із відповідною заявою щодо відсутності боргу ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «Шахтоуправління «Донбас». Відмова від позовних вимог вмотивована проведеним заліком зустрічних вимог між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго» на підставі договору переуступлення права вимоги від AT «Шахтоуправління «Донбас» та користь ПАТ «Донбасенерго». Водночас, наявні відомості про відсутність боргів ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» перед AT «Шахтоуправління «Донбас». Того ж дня від ПАТ «Донбасенерго» до Господарського суду м. Києва надійшла заява у справі № 910/22876/17 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, обґрунтована тими ж обставинами - проведеним заліком зустрічних вимог між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго» на підставі договору переуступлення права вимоги. Водночас із цим, від ОСОБА_8 надійшло клопотання, в якому повідомлено про отримання від ПАТ «Донбасенерго» заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підтверджено факт погашення ПАТ «Донбасенерго» заборгованості згідно з рішенням Господарського суду м. Києва від 31.08.2021 у повному обсязі та підтримано заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі № 910/22876/17. ОСОБА_8 також подала заяву до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа у судовій справі № 910/22876/17. 08.04.2024 ОСОБА_8 подала до Північного апеляційного господарського суду заяву про відмову від апеляційної скарги. Вказаними вище діями, відповідно до слідчої версії подій, ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» позбавлено права вимоги грошових коштів з ПАТ «Донбасенерго» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2021 у справі № 910/22876/17 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.01.2024 у справі № 905/1326/23, чим товариству було спричинено тяжкі наслідки. 24.07.2024 у ході проведення обшуку за місцем проживання директора АТ «Шахтоуправління «Донбас» ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone A1778 чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 . За результатами поверхневого огляду мобільного телефону встановлено, що у ньому міститься листування ОСОБА_5 із виконавчим директором ПАТ «Донбасенерго» ОСОБА_7 , що може мати доказове значення для кримінального провадження. Також, у цьому випадку необхідним є проведення експертного дослідження, у тому числі з метою відновлення видаленого листування у телефоні. Вилучене майно відповідає критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, за результатами проведення його експертного дослідження може бути виявлено сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просить накласти арешт на мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ІІ. Позиції учасників кримінального провадження Детектив Національного бюро ОСОБА_3 , яка діє на підставі доручення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 25.07.2024, у судовому засіданні подане клопотання підтримала у повному обсязі, просила накласти арешт на вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон, з метою забезпечення збереження речових доказів та відомостей, які містяться у ньому. Зазначила, що експертне дослідження вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону необхідне для відновлення видалених даних, а також копіювання вмісту телефону у повному обсязі. Володілець майна ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин свого неприбуття не повідомив. Його неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді Подане прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України). Зазначені вище вимоги прокурором дотримані, 25.07.2024 клопотання про арешт майна подано до канцелярії Вищого антикорупційного суду, в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: - існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; - потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; - може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України). Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: - правову підставу для арешту майна; - можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; - розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; - наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України). Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків. 1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 12.07.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України. Під час розгляду клопотання детективом Національного бюро ОСОБА_3 доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: заява про вчинення злочину; судові рішення у справах № 910/22876/17 та № 905/1326/23; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; протоколи допиту свідка; заява ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від 25.03.2024 про відмову від позову (всіх або частин позовних вимог); заява ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» від 25.03.2024 про повернення виконавчого документа; заява виконавчого директора ПАТ «Донбасенерго» від 20.03.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог; постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.05.2024 та інші матеріали, здобуті у ході здійснення досудового розслідування, які на цьому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» могло бути спричинено шкоду, шляхом зловживання службовими особами Фонду державного майна України, ТОВ «Шахтоуправління Донбас», АТ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго» своїм службовим становищем, наслідком чого стало позбавлення товариства права вимоги грошових коштів з ПАТ «Донбасенерго» на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 31.08.2021 у справі № 910/22876/17 та рішення Господарського суду Донецької області від 03.01.2024 у справі № 905/1326/23. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. 2) Правові підстави для арешту майна Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України). Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України). Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення, зокрема мобільних терміналів систем зв`язку, на яких зберігається листування, документи, пов`язані: зі зміною директора ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» з ОСОБА_9 на ОСОБА_8 ; з судовими справами між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго», у тому числі з відмовою від позову у справі № 905/1326/23, відмовою від апеляційної скарги у справі № 910/22876/17, визнанням виконавчого документа у справі № 910/22876/17 таким, що не підлягає виконанню; з зарахуванням зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго»; з укладенням та виконанням договорів між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «Донбасенерго», між ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та AT «Шахтоуправління «Донбас»/ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», між ПАТ «Донбасенерго» та AT «Шахтоуправління «Донбас»/ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»; з взаємовідносинами Фонду державного майна України з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», AT «Шахтоуправління «Донбас»/ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», ПАТ «Донбасенерго». Зі змісту протоколу від 24.07.2024 слідує, що у ході проведення обшуку виявлено мобільний телефон iPhone A1778 чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 . У ході його огляду, зокрема переписок у месенджері Вотсап, виявлено розмову між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , що може мати доказове значення для кримінального провадження. Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон на предмет наявності у ньому ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків. За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки. Слідчий суддя зазначає, що під час проведення обшуку надано пароль доступу до мобільного телефону iPhone A1778 чорного кольору, тобто доступ до нього не потребував подолання системи логічного захисту. У ході огляду мобільного телефону спеціаліст зауважив на тому, що наявні та відображені безпосередньо у ньому відомості можуть бути скопійовані частково та/або видобуті з копії телефону частково (у тому числі листування абонента з використанням програм для обміну повідомленнями), що унеможливлює повну фіксацію та представлення відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування. У зв`язку з тим, що мобільний телефон являє собою сукупний апаратно-програмний засіб, який здійснює обробку, зберігання та представлення інформації користувачу пристрою, для попередження втрати відомостей досудового розслідування, наявних у мобільному телефоні, спеціалістом рекомендується збереження самого пристрою, наряду копією його даних та звітом з видобутою інформацією. Поверхневим оглядом телефону встановлено, що у ньому міститься інформація, яка має безпосереднє відношення до кримінального провадження та може мати доказове значення, зокрема листування ОСОБА_5 з виконавчим директором ПАТ «Донбасенерго» ОСОБА_7 , службовою особою Фонду державного майна України ОСОБА_11 у месенджері WhatsApp. Зазначені вище відомості зафіксовані та містяться у протоколі огляду від 29.07.2024 та поясненнях спеціаліста від 26.07.2024, яке є додатком до протоколу огляду. Із роздрукованих фото переписок, які є додатками до протоколу огляду від 29.07.2024, слідує, що ОСОБА_5 спілкувався із третіми особами у месенджері WhatsApp, зокрема ОСОБА_7 , щодо діяльності ТОВ «Шахтоуправління «Донбас». Також, у цьому чаті містяться ознаки видалення наявних у ньому повідомлень, відновити які можливо лише із залученням експерта, про що у судовому засіданні повідомила детектив Національного бюро ОСОБА_3 . На переконання слідчого судді, вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон та інформація, яка у ньому міститься, враховуючи дослідженні у ході розгляду клопотання матеріали та обставини кримінального правопорушення, описаного у клопотанні прокурора, містять відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 24.07.2024 вилучений у ході проведення обшуку у житлі ОСОБА_5 мобільний телефон визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні. Також, зі змісту постанови про визнання речовим доказом від 24.07.2024 та додатків до протоколу огляду від 29.07.2024 слідує, що у мобільному телефоні iPhone, який належить ОСОБА_5 , виявлені ознаки видалення інформації з мобільного телефону, зокрема, видалення повідомлень у месенджері WhatsApp. Із метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування та міститься на вилученому мобільному телефоні, відновлення видаленої інформації, 30.07.2024 детективом Національного бюро ОСОБА_3 прийнято постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2-3 прохальної частини постанови (зокрема, щодо можливості виявлення та копіювання видаленої інформації, яка зберігається у пам`яті мобільного телефону), об`єкт дослідження надано експерту. Відновити видалені відомості, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Більш того, слідчий суддя враховує той факт, що у ході проведення спеціалістом огляду вилученого у ОСОБА_5 мобільного телефону не виявилось можливим створити повну копію пам`яті мобільного телефону, що унеможливило повну фіксацію та представлення відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Абзацом другим частини третьої статті 170 КПК України передбачено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений у ході проведення обшуку мобільний телефон та відомості, які у ньому містяться, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, його подальше утримання органом досудового розслідування обумовлено необхідністю здобуття інформації, яка не була повністю скопійована спеціалістом під час його огляду, та інформації, яка є видаленою, відновити яку можливо лише шляхом проведення експертного дослідження, що потребує безпосереднього надання технічного пристрою, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно. 3) Річ є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт. 4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення вилученого у ході проведення обшуку мобільного телефону та інформації, яка в ньому міститься, є обґрунтованою. 5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / «Uzan and others v. Turkey», заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження за наявних обставин неможливо. Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України). На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування, розпорядження та відчуження майна, зокрема до завершення експертного дослідження. У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_5 слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього. Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету. Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження вказаного у клопотанні прокурора майна, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, вилученого у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а також інформації, яка в ньому зберігається. При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини. Керуючись ст. 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив: Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити. Накласти арешт на майно, вилучене 24.07.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.07.2024, а саме: - мобільний телефон iPhone A1778 чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження. Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1