Постанова 4824 № 757/20072/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/1490/2024 Справа № 757/20072/23-ц П О С Т А Н О В А Іменем України 02 серпня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Печерського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Бусик О.Л. м. Київ 17 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : У травні 2023 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року в розмірі 67387,41 грн., покласти на відповідача судові витрати. Заявлені вимоги мотивував тим, що 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 745466452 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 300 грн. В подальшому сторони укладали додаткові угоди, якими збільшили суму кредиту: на 130 грн., 100 грн., 100 грн., 100 грн., 15000 грн., 3700 грн., 200 грн., 2370 грн. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 120 від 09 лютого 2021 року. 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року. В подальшому 14 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року до договору факторингу, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67387,41 грн., з яких 21999,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 45387,91 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. 12 квітня 2023 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором, однак станом на день звернення з позовом заборгованість за кредитним договором не погашена. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року в позові відмовлено. Позивач ТОВ «Юніт Капітал», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що судом першої інстанції встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання грошових коштів у визначеному розмірі та факт їх неповернення. Щодо переходу прав за кредитним договором до позивача, пояснював, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до п. 8.2 якого строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 19, якою п. 8.2 договору факторингу було викладено в іншій редакції: строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу, відповідно до якої договір факторингу від 28 листопада 2018 року було викладено у новій редакції. Саме тому посилання в позові було здійснено на договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, оскільки цей договір було викладено в новій редакції 31 грудня 2020 року. Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Таким чином, договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога). Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 120 від 09 лютого 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 50931,85 грн. Підтвердження факту укладення даного реєстру та відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» первісним кредитором були передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту відповідачу були долучені позивачем до позовної заяви. Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та додаткова угода до нього № 26 від 31 грудня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до договору факторингу, який фактично було укладено після укладення договору кредитної лінії № 745466452 від 07 листопада 2020 року з додатковими угодами до нього. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року. 03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 67387,41 грн. Тобто передача права вимоги відбулась в межах часових рамок чинності договору факторингу до 31 грудня 2022 року. При цьому жодна норма даного договору не обмежує можливість передачі прав вимог лише тими, які існували до моменту укладення договору. Звертав увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Копія договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до фактора ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». В подальшому 14 лютого 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, п. 2.1 розділу 2 якого передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.7 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року до договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67387,41 грн., з яких 21999,50 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 45387,91 грн. сума заборгованості за відсотками. Вказував, що наведені обставини та докази спростовують висновки суду першої інстанції про те, що позивач не набув права вимоги до ОСОБА_1 . Як свідчать наявні у матеріалах справи докази, вказані права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у листопаді 2021 року, тобто після укладення кредитного договору та виникнення заборгованості в листопаді 2021 року, тобто після укладення кредитного договору та виникнення заборгованості у листопаді 2020 року, які позивач набув в лютому 2022 року. Редакція договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, на підставі якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року, набула чинності 31 грудня 2020 року (додаткова угода № 26), тобто після виникнення заборгованості. Передача права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а від останнього до апелянта, підтверджується відповідними договорами факторингу та не спростовується судом першої інстанції. Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не повністю з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, а його висновки про те, що позивач не набув права вимоги до відповідача, не відповідають дійсним обставинам та спростовуються викладеними доказами. Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає. Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому до наступних кредиторів. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Судом встановлено, що 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 745466452, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму 300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору. Кредит надається (договір укладається) строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,50 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Згідно п. 1.4 договору у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення). Згідно п. 1.6 договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3 цього договору не пізніше строку, вказаного в п. 1.2 цього договору. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду від 11 листопада 2020 року до договору № 745466452 вiд 07 листопада 2020 року, за умовами якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 130 грн. з 11 листопада 2020 року на строк дії договору №745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № l до договору) в новій редакції (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. Відповідно до додаткової угоди від 12 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 100 грн. з 12 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № 1 до договору) в новій редакції (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. Згідно додаткової угоди від 13 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 100 грн. з 13 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток №1 до договору) в новій редакції (додаток №l до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. Відповідно до додаткової угоди від 17 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 100 грн. з 17 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № 1 до договору) в новій редакції (додаток №l до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. Згідно додаткової угоди від 18 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 15000 грн. з 18 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № 1 до договору) в новій редакції (додаток № l до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Відповідно до додаткової угоди від 20 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 3700 грн. з 20 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток №l до договору) в новій редакції (додаток № l до цієї додаткової угоди) та відобразити y графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Згідно додаткової угоди від 20 листопада 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 200 грн. з 20 листопада 2020 року на строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № l до договору) в новій редакції (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п. 1 додаткової угоди. Відповідно до додаткової угоди від 21 листопада 2020 року до договору № 745466452 вiд 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 домовилися збільшити суму кредиту на суму 2370 грн. з 21 листопада 2020 року нa строк дії договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом нa умовах договору. Сторони домовилися викласти графік розрахунків (додаток № l до договору) в новій редакції (додаток № 1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 додаткової угоди. 3гідно додаткової угоди від 06 грудня 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який бyв наданий кредит за договором №745466452 від 07 листопада 2020 року нa 29 днів, починаючи з 07 грудня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 1,66 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а. с. 12 - 32). На а. с. 50 - 58 наявні копії платіжних доручень, згідно яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено перекази коштів згідно договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року на рахунок ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку: 07 листопада 2020 року в розмірі 300 грн.. 11 листопада 2020 року в розмірі 130 грн., 12 листопада 2020 року в розмірі 100 грн., 13 листопада 2020 року в розмірі 100 грн., 17 листопада 2020 року в розмірі 100 грн., 18 листопада 2020 року в розмірі 15000 грн., 20 листопада 2020 року в розмірі 200 грн., 20 листопада 2020 року в розмірі 3700 грн., 21 листопада 2020 року в розмірі 2370 грн. Листами АТ «Таскомбанк» від 24 березня 2023 року та АТ «Сенс-Банк» від 27 березня 2023 року підтверджено успішне перерахування коштів на карту отримувача (а. с. 59 - 65). 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 68 - 71). 28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 74). 31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції від 31 грудня 2020 року) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору (а. с. 75 - 79). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 120 від 09 лютого 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 50931,85 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 21999,50 грн., по відсоткам 28932,35 грн. (а. с. 80). 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а. с. 81 - 85). 03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а. с. 86). Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 67387,41 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 21999,50 грн., по відсоткам 45387,91 грн. (а. с. 87 - 89). 14 лютого 2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, п. 2.1 розділу 2 якого передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 14/02/2022-0 від 14 лютого 2022 року, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В той же час, відповідно до п. 1.7 зазначеного договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором (а. с. 90 - 92). Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року до договору факторингу № 14/02/2022-01 від 14 лютого 2022 року, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 67387,41 грн., з яких 21999,50 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 45387,91 грн. сума заборгованості за відсотками (а. с. 94 - 96). 11 квітня 2023 року ТОВ «Юніт Капітал» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушеного виконання зобов`язання, а саме погашення заборгованості в розмірі 67387,41 грн. за кредитним договором № 745466452 від 07 листопада 2020 року (а. с. 66). Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглядаючи апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал», апеляційний суд враховує, що відповідачем ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції в частині обставин укладення кредитного договору та додаткових угод до нього не оскаржувалось, відтак в даній частині судове рішення не є предметом апеляційного перегляду. Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені у 2018 році та 2020 році, а сам кредитний договір № 745466452 укладено 07 листопада 2020 року після укладення договорів факторингу від 28 листопада 2018 року та 05 серпня 2020 року. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і за іншими договорами факторингу. При цьому розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». В матеріалах справи до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року замість реєстру прав вимоги надано витяг з нього, завірений одноособово директором ТОВ «Таліон Плюс», а не уповноваженими представниками обох сторін, а відтак даний документ не є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги до відповідача (а. с. 80). Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт Капітал». Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі № 2221/2373/12). Однак позивачем не надано реєстру прав вимоги, оформленого та підписаного відповідно до договору факторингу, а також доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу. Відтак, суд першої інстанції дійшов в цілому вірного висновку про недоведеність позивачем факту відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і відповідно до наступних кредиторів, а доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та відхиляються апеляційним судом. Апеляційний суд також враховує, що як вбачається з матеріалів справи, строк дії кредитного договору від 07 листопада 2020 року та додаткових угод до нього, укладеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з ОСОБА_1 сторонами визначений 30 днів до 07 грудня 2020 року. В подальшому додатковою угодою від 06 грудня 2020 року до договору № 745466452 від 07 листопада 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який бyв наданий кредит за договором №745466452 від 07 листопада 2020 року, нa 29 днів, починаючи з 07 грудня 2020 року, позичальник сплачує за користування кредитом 1,66 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а. с. 12 - 32). Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Разом із тим, згідно реєстру прав вимоги № 120 від 09 лютого 2021 року, право вимоги до ОСОБА_1 підлягало відступленню первісним кредитором в розмірі 50931,85 грн., з яких заборгованість по відсоткам 28932,35 грн. (а. с. 80), згідно реєстру прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року право вимоги до ОСОБА_1 підлягало відступленню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» вже в розмірі 67387,41 грн., з яких заборгованість по відсоткам 46387,91 грн., з чого апеляційний суд доходить висновку, що відсотки за користування кредитом, строк користування яким закінчився 04 січня 2021 року, продовжували незаконно нараховуватися кредиторами. При цьому обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, позивачем у позовній заяві всупереч п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не наведено, відсутній такий розрахунок і у документах, наданих до позову, якими позивач обгрунтовує перехід права вимоги до відповідача, отже заявлена позивачем до стягнення сума грошової вимоги не може вважатися доведеною та обґрунтованою. Документ, наданий ТОВ «Юніт Капітал» під назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором № 745466452» (а. с. 35) фактично таким не являється, оскільки складений не банком, а самим ТОВ «Юніт Капітал», та не має обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Даний документ не містить інформації щодо періоду утворення заборгованості, а лише узагальнені суми по тілу кредиту та відсоткам, і в ньому не зазначено відсоткової ставки, за якою відсотки були нараховані. При цьому сама по собі ідентифікація позивачем як виписки з рахунку складеного ним письмового документу, не наділяє цей документ ознаками та правовою силою первинного документа. Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність та необґрунтованість позову та відсутність підстав для його задоволення. Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правильних висновків суду першої інстанції не спростовують та не є підставою для задоволення позову. Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів та відхиляються апеляційним судом. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. 7, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді : Кашперська Т.Ц. Фінагеєв В.О. Яворський М.А.