Постанова Харківський апеляційний суд № 953/913/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953 / 913 / 24 Суддя суду 1 інстанції: Зуб Г.А. Провадження № 33/818/ 600 /24 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М. Категорія: ст.124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві ОСОБА_1 , з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , який взяв захист своїх інтересів на себе, з участю потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 , за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_3 адвоката Зябкіна В.В. на постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2024 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Постановою Київського районного суду м.Харкова провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Судовим розглядом суду першої інстанції встановлено, що 02.01.2024 о 08 год. 15 хв. в м.Харкові по вул.Ярослава Мудрого та вул.Алчевських (перехрестя) водій ОСОБА_2 керував автомобілем FORD TRANSIT 350L, д.н.з. НОМЕР_1 , (швидка допомога) з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, але при виїзді на перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору трапилось зіткнення з авто TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 . Разом з цим суд першої інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. На вказану постанову представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Зябкін В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2024 рокута прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вважає, що свідки, які були допитані в суді першої інстанції, є медичними працівниками, знайомі та працюють з ОСОБА_2 , тому апелянт вважає, що суд повинен був критично ставитися до пояснень вказаних осіб. Зауважує, що покази ОСОБА_3 з невідомих причин не були прийняті до уваги судом першої інстанції та не згадуються у постанові. Таким чином, апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. Позиції учасників судового апеляційного провадження. Перед початком розгляду апеляційної скарги представник потерпілого адвокат Зябкін В.В. заявив клопотання про призначення комплексної судової автотехнічно- фоноскопічної експертизи, оскільки він та потерпілий не згодні з постановою суду першої інстанції. З метою об`єктивності дослідження всіх обставин справи апеляційний суд задовольнив клопотання про призначення комплексної судової автотехнічно- фоноскопічної експертизи у зв`язку з цим матеріали справи було направлено до ННЦ «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса». 19.04.2024 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання експерта №2629/2785/2786 від 15.04.2024 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової автотехнічної, фоноскопічної експертизи по даній справі. На підставі вищевикладеного учасники справи в наступному судовому засіданні відповіли на запитання, поставлені експертом. Вказані відомості були надані в розпорядження експертів. 26.06.2024 року до Харківського апеляційного суду було направлено висновок експертів №2629/2785/2786 від 21.06.2024 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної, фоноскопічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису. Учасників справи було викликано до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду справи. Так, 31.07.2024 року усудове засідання з`явився ОСОБА_3 та його представник адвокат Зябкін В.В.Вказані особи підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Позиція представника потерпілого ОСОБА_4 зводиться до того, що ОСОБА_2 не дотримався безпеки дорожнього руху, порушивши, зокрема, п.3.1 ПДР України. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 рухався зі швидкістю 45-50 км/год, тому погоджується з висновком проведеної експертизи, яка співпадає з протоколом про адміністративне правопорушення, який склали працівники поліції стосовно ОСОБА_2 . В свою чергу ОСОБА_3 підтримав свого представника. Крім того, в судовому засіданні був присутній ОСОБА_2 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, оскільки не вважає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Останній пояснив, що його бригада швидкої допомоги отримала виклик після влучання снаряду в будинок, тому вони рухалися дуже швидко, але з увімкненим звуковим сигналом та проблисковим маячком. Згадує, що ОСОБА_3 рухався, перевищуючи дозволену швидкість, та не надав йому перевагу в русі. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Так, суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зроблений на основі проведеного аналізу розвитку дорожньої обстановки, дій водіїв, які передували дорожньо-транспортній пригоді, характеру пошкоджень, отриманих автомобілями внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, положення автомобілів після дорожньо-транспортної пригоди, пояснень свідків. Водночас ННЦ «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С.Бокаріуса» було проведено комплексну судову автотехнічну, фоноскопічну експертизу та експертизу відео-, звукозапису №2629/2785/2786 від 21.06.2024 та зроблено висновок про те, що встановити швидкість руху автомобіля TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 , перед дорожньо-транспортною пригодою, виходячи з відеозапису, не видається можливим. Разом з цим зазначено, що в даній дорожньо-транспортній пригоді в діях водія автомобіля TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які б, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Водночас експерт вказує, що в даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія транспортного засобу FORD TRANSIT 350L, д.н.з. НОМЕР_1 , (швидка допомога) ОСОБА_2 , який рухався з увімкненими проблисковими маячками та спеціальною звуковою сигналізацією не відповідали вимогам п.п.3.1, 8.7.3 «е», 8.10, 16.3 ПДР України та з технічної точки зору, знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. Дослідивши матеріали справи, зокрема, висновок проведеної експертизи, заслухавши пояснення всіх учасників, які були присутні у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до наступного рішення. Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за правопорушення, підвідомче суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відбулась 02.01.2024, а тому на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення. Зазначене підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками справи. Однак потерпілий та його представник в своїх апеляційних вимогах просять визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Чинними нормами КУпАП дійсно не передбачено, чи підлягає встановленню вина особи щодо якої закривається справа про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що вказане питання необхідно вирішувати, виходячи з аналізу чинних процесуальних норм КУпАП, а також керуючись положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даній ситуації під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції встановлено причинний зв`язок між діями учасників дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками та з`ясовано те, що саме дії водія ОСОБА_2 , які полягли в порушенні ним вимог ПДР України, мають причинний зв`язок із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Досліджені та перевірені обставини свідчать про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги апелянта вдається за можливе задовольнити. Разом з цим суд апеляційної інстанції встановлює факт спливу строків, передбачених ст.38 КУпАП, що згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень. До того ж, у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява № 30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява № 30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року). Керуючись ст. ст. 1, 7, 25, 33, 38, 294, 295 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2024 рокупо справі щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, скасувати. Прийняти нову постанову суду апеляційної інстанції. Апеляційну скаргу представника потерпілого, задовольнити. ОСОБА_2 визнати винуватим за ст.124 КУпАП, однак провадження щодо нього закрити на підставі ст.38, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило