Постанова Одеський апеляційний суд № 522/9039/23
від 30.07.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДНомер провадження: 33/813/49/24 Номер справи місцевого суду: 522/9039/23 Головуючий у першій інстанції Павлик І. А. Доповідач Копіца О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.07.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., секретаря судового засідання Стоянової Л.І., за участі особи захисника Люльченка С.О., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Люльченка С.О., в інтересах ОСОБА_2 на постанову Приморського райсуду м. Одеси від 29.05.2023 відносно: ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львівській обл., одруженого, із вищою освітою, працюючого водієм таксі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладання стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП установив: Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин. Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції на ОСОБА_2 було накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., а також стягнуто судовий збір у сумі 536, 80 грн. Відповідно до вказаної постанови, 31.05.2022 о 21:19 год. в м. Одесі, по вул. Фонтанська дорога, напроти буд. 49/1 водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 під час зміни напрямку руху не переконався у безпеці перестроювання, не надав переваги у русі транспортного засобу BMW 530D д.н.з. НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 , який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, в результаті чого допустив зіткнення з ним, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України. Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник Люльченко С.О. в інтересах ОСОБА_2 зазначив, що вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та незаконною, з огляду на наступне: - суд 1-ої інстанції хибно зазначив, що ОСОБА_2 надав заяву в якій він погоджується із складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення від 27.04.2023 та визнає свою вину у вчиненому правопорушенні, натомість відповідно до його заяви він свою вину не визнає, винуватцем ДТП себе не вважає; - судом 1-ої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 були прийняті до уваги лише пояснення свідків, які є родичами останнього, тобто упередженим особам, більш того у протоколі взагалі відсутні відомості щодо наявності свідків, останні з`явились лише на етапі судового розгляду справи; - судом 1-ої інстанції не взято до уваги пошкодження транспортних засобів та їх локалізацію, відповідно до яких вбачається, що водій ОСОБА_2 не здійснював перестроювання в смугу руху, а їхав прямо, а водій автомобіля BMW 530 д.н.з. НОМЕР_2 не був уважний, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 . Посилаючись на викладене, захисник Люльченко С.О. просить постанову суду скасувати та провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У судове засідання апеляційного суду призначене на 30.07.2024 потерпілий ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, із будь-якими клопотаннями не звертався, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності. У цьому контексті апеляційний суд також зауважує, що судові засідання були неодноразово відкладені у зв`язку із клопотанням потерпілого ОСОБА_1 з метою надання відеозапису ДТП, які так і не були надані апеляційному суду ні захиснику. Апеляційний суд також враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, позицію потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти неї, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ стандарти і вимоги, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки термін «кримінальне обвинувачення», «кримінальне провадження» тлумачаться цим судом в розумінні цілей застосування Конвенції. Кримінальний характер ст.124 КУпАП в розумінні Конвенції та практики ЄСПЛ не викликає сумніву, а отже на дане провадження поширюються повною мірою ті стандарти і вимоги, які встановлює Конвенція для кримінального провадження (обвинувачення). Це стосується і презумпції невинуватості та стандарту доказування вини «поза розумним сумнівом», а також прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності бути негайно, детально проінформованою про характер і причини обвинувачення, мати час на підготовку для захисту, які загалом становлять гарантії справедливого судового розгляду в судах. Поширення цих стандартів кримінального провадження на відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення, безсумнівно зумовлює необхідність дотримання особливих вимог щодо процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у випадку визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали суду можливість спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому діянню покарання. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №413699 ОСОБА_4 ставиться у провину порушення п.п. 10.1 та 10.3 Правил Дорожнього руху. Як вбачається з мотивувальної частини постанови, суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена та підтверджується зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП та поясненнями учасників ДТП. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови доведеності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, на підставі належних та допустимих доказів. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Водночас, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника відносно того, що судом у мотивувальній частині постанови викладена позиція ОСОБА_2 , яка не відповідає дійсності, так як відповідно до його заяви від 26.05.2023 він не визнає вину свою вчиненні ДТП, водночас наполягав на тому, що під час руху під колеса автомобіля раптово вибіг їжак, внаслідок чого він загальмував. Що стосується доводів захисника з приводу того, що судом 1-ої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинене правопорушення були прийняті до уваги лише пояснення свідків які є родичами останнього, апеляційний суд зауважує, що позбавлений права надавати юридичну оцінку діям ОСОБА_1 в межах розгляду справи про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. В той же час, апеляційний суд приймає до уваги наданий захисником висновок експерта №103 від 20.11.2023, зроблений за результатами комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участю автомобілів BMW 530D д.н.з. НОМЕР_2 та RENAULT MEGANE д.н.з. НОМЕР_1 , зі змісту якого вбачається, що предметом дослідження були матеріали справи про адміністративне правопорушення №522/9039/23 включно зі схемою місця ДТП, поясненнями учасників, фотознімками з місця пригоди та пошкоджень транспортних засобів. За результатами перевірки наданих матеріалів, експерт прийшов до висновку про те, в заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Renault Megane», н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , вбачити невідповідності вимогам ПДР, які б знаходились в причинному зв?язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не має підстав технічного характеру, а в діях водія автомобіля BMW 530 D д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 1.10, 13.1 ПДР,які знаходяться в причинному зв?язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, та виконуючи вимоги, вище вказаних пунктів ПДР, водій ОСОБА_1 своїми односторонніми діями мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Renault Megane», н.3. НОМЕР_4 . Відтак, з технічної точки зору, в заданій дорожній ситуації причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність вимогам п.п. 1.10., 13.1. ПДР України дій водія автомобіля «BMW» 530 Д н.3. НОМЕР_5 , ОСОБА_1 . Апеляційний суд зауважує, що потерпілий ОСОБА_1 був ознайомлений із зазначеним висновком експерта, водночас будь-яких відомостей, які б свідчили про його необ`єктивність суду не надав. У цьому контексті апеляційний суд повторно наголошує, що потерпілому надавалася можливість за його клопотанням надати відеозапис ДТП, однак він таким правом не скористався. Відтак, на підставі аналізу наявних матеріалів справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наявні докази не доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 КУпАП поза розумним сумнівом, у зв`язку з чим оскаржувана постанова піддягає скасуванню, а провадження по справі піддягає закриттю у зв`язку відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника Люльченка С.О. підлягає задоволенню, а постанову суду 1-ої інстанції щодо ОСОБА_2 скасуванню із закриттям провадження по справі закрити на підстав п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП та апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу захисника Люльченка С.О., в інтересах ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Приморського райсуду м. Одеси від 29.05.2023 про накладення стягнення на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підстав п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца