Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/6697/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.08.2024 року м.Дніпро Справа № 904/6697/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 (суддя Мельниченко І.Ф.) у справі №904/6697/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал", м. Дніпро про зобов`язання передати пошкоджені запасні частини ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: Приватне акціонерне товариство "Просто - страхування" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на загальну суму 16 970,00 грн., а саме: - Кришка багажника, 6RU827025, 1шт. - 16 970,00 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі №904/6697/23 змінено найменування позивача - Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" на Приватне акціонерне товариство "Просто". Позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати Приватному акціонерному товариству "Просто" пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 16 970, 00 грн., а саме: кришка багажника, 6RU827025, 1шт. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" на користь Приватного акціонерного товариства "Просто" витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000, 00 грн. Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 21.06.2018 Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Просто" (далі - страховик, страхова компанія, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (далі - страхувальник, відповідач у даній справі) укладено договір страхування № 18009364 серії PKS майнових інтересів власника автомобіля "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Як встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з виникненням події, що має ознаки страхового випадку, та поданої страхувальником заяви на виплату/доплату страхового відшкодування у зв`язку із страховим випадком (ДТП), який стався 25.04.2018, ПрАТ "Просто-страхування" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт № 136568 від 29.08.2019, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 18 550,00 грн. Приватне акціонерне товариство "Просто-страхуваня", як встановлено місцевим господарським судом, посилаючись на підпункт 2.11.2.16. пункту 2.11. спірного договору, вказує на те, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору № 1800936 серії PKS від 21.06.2018, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві. На підставі наведеного вище, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" передати пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу "Ravon R2", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 15 412,15 грн. Щодо розподілу суми понесених судових витрат, господарський суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, дійшов висновку, що загальна сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача, складає 2 000,00 грн. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційна скарга обгрунтована наступним: Апелянт стверджує, що вартість пошкодженої деталі не може прирівнюватись до вартості аналогічної нової деталі; по-друге, доказів узгодження сторонами саме такої вартості пошкоджених деталей матеріали справи не містять. За доводами скаржника, суд першої інстанції не установив самого факту заміни пошкодженої кришки багажника та, відповідно, не зазначив чим доводиться факт здійснення такої заміни. Апелянт наголошує, що судом не було надано оцінки тому, що між сторонами не було узгоджено рахунок від 30.04.2019 №7946/30/04/19-1 та акт огляду транспортного засобу від 16.08.2019 №136568. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Кощеєв І.М. Ухвалою суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/6697/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/6697/23. 27.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/6697/23. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2023 року було залишено апеляційну скаргу без руху. 02.04.2024 року до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженоювідповідальністю "Гетманглобал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі №904/6697/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 21.06.2018 Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Просто" (далі - страховик, страхова компанія, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" (далі - страхувальник, відповідач у даній справі) укладено договір страхування № 18009364 серії PKS майнових інтересів власника автомобіля "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідно до підпункту 1.8.1. пункту 1.8. договору виплати страхового відшкодування у разі пошкодження автомобіля проводяться без вирахування зносу. Згідно з пунктом 1.10 договору Страхова компанія взяла на себе зобов`язання відшкодувати Страхувальнику збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування в разі пошкодження, в межах страхової суми, що становить 268 000,00 грн. Згідно з пунктом 1.13 договору розмір безумовної франшизи при пошкодженні автомобіля, становить 2 % від страхової суми. Пунктом 1.15. договору визначено строк його дії, а саме: з 23.06.2018 по 22.06.2019. За твердженням позивача, у м. Львові на вулулиці Турецькій, 25.04.2018 застрахований автомобіль ТОВ "Гетманглобал" "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу. 26.04.2018 ТОВ "Гетманглобал" подав страховику повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. З метою визначення розміру понесених матеріальних збитків, завданих в результаті ДТП, а також ремонту автомобілю, страхувальник звернувся до Фізичної особи-підприємця Шиліна Євгена Володимировича. ФОП Шиліним Є.В. було складено рахунок № 7946/30/04/19-1 від 30.04.2019 на суму 23 910,00 грн. 21.06.2019 страхувальник звернувся до страховика із заявою на виплату/доплату страхового відшкодування у зв`язку із страховим випадком (ДТП), який стався 25.04.2018, за результатами розгляду якої ПрАТ "Просто-страхування" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт № 136568 від 29.08.2019, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 18 550,00 грн. 29.08.2019 Приватним акціонерним товариством "Просто-страхуваня" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" суму страхового відшкодування у розмірі 18 550,00 грн. на підставі платіжної інструкції № 15206. Звертаючись з даним позовом до суду, Приватне акціонерне товариство "Просто-страхуваня", посилаючись на підпункт 2.11.2.16. пункту 2.11. спірного договору, вказує на те, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору № 1800936 серії PKS від 21.06.2018, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 21.06.2018 Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування", яке в подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Просто" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" укладено договір страхування № 18009364 серії PKS майнових інтересів власника автомобіля "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; що 26.04.2018 ТОВ "Гетманглобал" подав страховику повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку; що ФОП Шиліним Є.В. було складено рахунок № 7946/30/04/19-1 від 30.04.2019 на суму 23 910,00 грн; що 21.06.2019 страхувальник звернувся до страховика із заявою на виплату/доплату страхового відшкодування у зв`язку із страховим випадком (ДТП), який стався 25.04.2018; що 29.08.2019 ПАТ "Просто-страхуваня" перераховано ТОВ "Гетманглобал" суму страхового відшкодування у розмірі 18 550,00 грн. на підставі платіжної інструкції № 15206. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про зобов`язання останнього передати пошкоджену частину транспортного засобу (кришка багажника) "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яку було замінено в процесі ремонту транспортного засобу. Підставою заявлених позовних вимог Позивачем визначено обставини неналежного виконання Відповідачем умов укладеного між сторонами Договору страхування № 1800936 серії PKS від 21.06.2018 в частині передачі пошкоджених деталей та вузлів застрахованого транспортного засобу (на підставі підпункту 2.11.2.16. пункту 2.11. договору). На підтвердження відповідних обставин Позивачем долучено до матеріалів справи наступні докази: копію Договору страхування серії PKS №1800936 від 21.06.2018; копію повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку від 25.04.2019; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; копію Акту № 136568 огляду транспортного засобу від 16.08.2019; копію заяви на виплату/доплату страхового відшкодування від 21/06/2019; копії рахунку № 7946/30/04/19-1 від 30.04.2019; копію страхового акту № 136568 від 29.08.2019; копію платіжної інстарукції № 15206 від 29.08.2019. Відповідно до приписів частини другої ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків, є договори. Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором страхування, регулювання правовідносин за яким здійснюється на підставі норм Цивільного кодексу України. Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У справі, що розглядається спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання виконання Відповідачем зобов`язань за Договором страхування, а саме підпункту 2.11.2.16. пункту 2.11., згідно якого страхувальник за вимогою страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого транспортного засобу, замінені в процесу ремонту, що є предметом даного позову. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.04.2018 ТОВ "Гетманглобал" подав страховику повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. 21.06.2019 Страхувальник звернувся до Страховика із заявою на виплату/доплату страхового відшкодування у зв`язку із страховим випадком (ДТП), який стався 25.04.2018, за результатами розгляду якої ПрАТ "Просто-страхування" прийнято рішення про виплату страхового відшкодування та складено страховий акт № 136568 від 29.08.2019, відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить 18 550,00 грн. 29.08.2019 Приватним акціонерним товариством "Просто-страхуваня" перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" суму страхового відшкодування у розмірі 18 550,00 грн на підставі платіжної інструкції № 18206. Звертаючись з даним позовом до суду, Приватне акціонерне товариство "Просто-страхуваня", посилаючись на підпункт 2.11.2.16. пункту 2.11. спірного договору, вказує на те, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику згідно договору № 1800936 серії PKS від 21.06.2018, у нього виникло право на повернення пошкоджених частин транспортного засобу «Volkswagen POLO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які були замінені в процесі ремонту та не передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" позивачеві. Відповідно до підпункту 2.11.2.16. пункту 2.11. договору Страхувальник за вимогою Страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту. Доказів передачі від Відповідача на користь Позивача пошкоджених деталей та вузлів застрахованого ТЗ, замінених в процесі ремонту матеріали справи не містять. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, на які посилаються сторони, а саме: «…У своєму рішенні по справі Господарським судом Дніпропетровської області абсолютно безпідставно зазначено вартість пошкодженої деталі (кришки багажника) у розмірі 16 970 гривень 00 копійок, виходячи із вартості нової кришки багажника (вартість нової деталі була взято з долученої позивачем до позовної заяви копії рахунку від 30 квітня 2019 року № 7946/30/04/19-1), оскільки, по-перше, очевидним є факт того, що вартість пошкодженої деталі не може прирівнюватись до вартості аналогічної нової деталі; по-друге, доказів узгодження сторонами саме такої вартості пошкоджених деталей матеріали справи не містять. Таким чином, задоволені судом вимоги позивача щодо зазначення суми нової деталі є абсолютно безпідставними. По-друге. У своєму рішенні Господарський суд Дніпропетровської області взагалі не установив самого факту заміни пошкодженої кришки багажника та, відповідно, незазначив чим доводиться факт здійснення такої заміни. Судом у рішенні було безпідставно перекладено на відповідача обов`язок доведення факту відсутності проведення ремонтних робіт з заміною кришки багажника. При цьому суд знехтував тим, що у позовній заяві Позивачем було зазначено про відсутність Позивача навіть того ж рахунку від ЗО квітня 2019 року № 7946/30/04/19-1 без зазначення при цьому особи у якої знаходиться оригінал. При тому, що копія зазначеного рахунку є єдиним документом у матеріалах справи у якому зазначається як пошкоджена запасна частина так і її вартість. Позивачем навіть не було зазначено про отримання рахунка від Відповідача, не надано доказів цього. Жодних доказів узгодження рахунка Відповідачем чи то здійснення робіт на його підставі рахунку на надано. Жодного доказу проведення будь-яких ремонтних робіт матеріали справи не містять! По-третє. Суд не надав оцінки тому, що ані копія рахунку від ЗО квітня 2019 року № 7946/30/04/19-1, ані акт огляду транспортного засобу від 16 серпня 2019 року № 136568 не містять позначок узгодження їх сторонами: ані позивачем, ані відповідачем. Як зазначалося Відповідачем та не знайшло свого відображення у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області, акту огляду транспортного засобу від 16 серпня 2019 року № 136568 складено не зазначеною особою та не містить у собі позначок про ознайомлення з ним, принаймні. Відповідача…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне: Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри". Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази. Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Підпунктом 2.11.2.16 пункту 2.11. договору сторони узгодили, що страхувальник за вимогою страховика зобов`язаний передати йому пошкоджені деталі та вузли застрахованого ТЗ, замінені в процесі ремонту. З матеріалів справи свідчить, що сторони погодили умови договору добровільного страхування PKS №1800936 від 21.06.2018, відповідно до яких ПрAT «Просто-страхування» після виплати страхового відшкодування набуло права вимагати повернення замінених запчастин, а у ТОВ «Гетманглобал» виник обов`язок з повернення вказаних запчастин встановлений п.2.11.2.16 Договором PKS № 1800936 від 21.06.2018. При цьому ПрAT «Просто-страхування» було виплачене відшкодування відповідачу за договором №1800936 серії PKS у розмірі 18 550,00 грн., що сторонами не оспорювалось. Слід наголосити, що у спірному договорі струхвання не міститься жодного положення щодо відсутності у ПрAT «Просто-страхування» права вимоги про повернення замінених запчастин, сторони не мали претензій а ні до розміру та способу здійснення страхового відшкодування, а ні до самого договору чи його пунктів. Відповідно до ст. 627 ЦКУ передбачено свободу договору, а саме: відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З огляду на докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів доходить висновку, що жодного порушення договору з боку AT «Просто-страхування» не було, скаржником протилежного в суді першої та апеляційної інстанції не доведено. Натомість, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал» свої зобов`язання з повернення вказаних запчастин (кришка багажника, 6RU827025) встановлених п.2.11.2.16 Договором № 1800936 серії PKS від 21.06.2018 виконано не було. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог в частині зобов`язання Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Гетманглобал» передати пошкоджені запасні частини, які були замінені в процесі ремонту транспортного засобу «Volkswagen POLO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на суму 16 970,00 грн., а саме: кришка багажника, 6RU827025, 1 шт. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження. З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі №904/6697/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат: Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суд апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» (рік подання позову) установлено, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 2 684 гривні. Отже, за подання позову майнового характеру у суді першої інстанції позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684,00 грн, а за апеляційну скаргу позивач мав сплатити 4 026,00 грн судового збору. Проте, згідно платіжної інструкції №2865 від 18.03.2024, що міститься в матеріалах справи (а.с. 97), позивачем за подання апеляційної скарги сплачено 4 542,00 грн. Водночас, частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися із відповідною заявою про повернення надлишково сплаченої суми судового збору у розмірі 516,00 грн. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетманглобал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі №904/6697/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 у справі №904/6697/23 - залишити без змін. Вирати за подання апеляційної скарги у розмірі 4 026,00 грн покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус