Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/2077/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/2077/24 Головуючий у 1-й інст. Татуйко Є. О. Категорія 70 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Трояновської Г.С., Борисюка Р.М. розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №278/2077/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі, в с т а н о в и в : У квітні 2024 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зміни спосіб та розмір аліментів, які стягуються sз ОСОБА_2 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 13.02.2023 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 всіх видів його доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14.02.2017 розірвано шлюб між сторонами у справі. Дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні матері. Вказує, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2016 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 грн щомісячно до повноліття дитини, починаючи стягнення з 29.06.2016. Зазначає, що в подальшому рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13.02.2023 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Вказує, що на даний час розмір аліментів, який був визначений рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13.02.2023 значно менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Зазначає, що відповідач має постійний дохід, відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 21.03.2022 є військовослужбовцем, а тому може сплачувати аліменти у більшому розмірі. Вказує, що дитині виповнилося 15 років, вона є ученицею дев`ятого класу і у зв`язку з навчанням у школі зросли витрати на її утримання та забезпечення всім необхідним, в тому числі і індивідуальними заняттями. Звертає увагу на те, що позивач не може повноцінного забезпечувати доньку всім необхідним, у свою чергу відповідач немає на своєму утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків. Стверджує, що відповідач крім сплати аліментів жодної іншої допомоги на утримання доньки не надає, участі у її вихованні не бере. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі та вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 21.03.2024 ОСОБА_1 має проблеми зі здоров`ям. Крім того, зазначає, що за існуючих цін на товари споживання, прожитковий мінімум є далеко недостатнім для утримання дитини. Вказує, що оскільки відповідач на даний час є військовослужбовцем та отримує належне щомісячне грошове забезпечення, зміна способу аліментів із стягнення аліментів у частці від доходу забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації, що сприятиме кращому захисту інтересів дитини. Зазначає, що відповідач частково надавав додаткову допомогу дитині, як то купляв одяг. Вказує, що дитина багато хворіє респіраторними захворюваннями та потребує лікування, оздоровлення. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. 26 липня 2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_2 ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено та враховано всі обставини, докази та доводи надані обома сторонами відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із проходженням військової служби. Зазначає, що ОСОБА_1 не долучено доказів погіршення її стану здоров`я у порівнянні з часом попередньої зміни розміру аліментів. Вказує, що позивачем не доведено, які саме потреби дитини не забезпечуються вже стягнутим розміром аліментів. Зазначає, що ОСОБА_1 не вказано, які саме порушення норм матеріального та процесуального права допустив суд першої інстанції. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.11.2008. Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14 лютого 2017 року розірвано шлюб між сторонами по справі. Дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено на вихованні матері ОСОБА_1 . Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 вересня 2016 року із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 600 грн щомісячно до повноліття дитини, починаючи стягнення з 29.06.2016. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2023 року змінено розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30.09.2016. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 2800 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини. Також встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 21.03.2022. Згідно заяви від 02 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 76 000 грн., що еквівалентно 2000 доларів США на оплату навчання доньки ОСОБА_4 . Вказана заява посвідчена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Муревич І.О. та зареєстрована в реєстрі за №140. Згідно платіжних інструкцій, долучених відповідачем до відзиву вбачається, що ОСОБА_2 приймав участь у додаткових витратах на дитину, зокрема перераховував кошти у період часу з жовтня 2023 року по січень 2024 року на банківський рахунок й придбавав одяг і взуття дочці ОСОБА_4 . Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 17.01.2024 №71 визначено ОСОБА_2 порядок та спосіб участі у вихованні доньки Влади. Також, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 21.06.2022 вбачається, що ОСОБА_2 21.06.2022 вдруге уклав шлюб зі ОСОБА_6 . Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з часу ухвалення рішення щодо стягуваних нині аліментів нічого щодо майнового положення і стану здоров`я ані платника ані отримувача аліментів, а також і малолітньої дитини не змінилось, щоб вимагало вкотре збільшувати обсяг стягуваних коштів. Більше того, навпаки стан здоров`я платника аліментів, як свідчать надані медичні документи погіршився, що враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення. Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів. За обставинами даної справи з відповідача рішенням суду стягнені аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2800 грн щомісячно. Пред`явивши вимогу про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу платника аліментів та визначивши її розмір у 1/4 частину, позивачка фактично заявляє вимоги про збільшення розміру аліментів. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я, здоров`я та матеріального становища дитини. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1., 2 ст. 77 ЦПК України). Таким чином, поставивши перед судом питання про зміну способу стягнення раніше присуджених аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу платника, позивачці належало доводити передусім наявність у платника аліментів відповідного доходу як підставу для задоволення вимоги, для визначення розміру аліментів як частки відповідного доходу. Разом з тим, зважаючи на пред`явлення позову з метою збільшення розміру стягуваних аліментів, належало доводити й інші обставини, які мають значення в такому спорі та передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 182 СК України. Разом з цим, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обмежилася наданням суду копії свідоцтва народження дитини, копії рішення суду від 14.02.2017, витягу рішення суду від 13.02.2023 про стягнення з відповідача аліментів. Будь-яких доказів матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов`язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, матеріальних потреб дитини, її стану здоров`я, позивачкою надано не було, хоча це є її процесуальним обов`язком. Обґрунтовуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішення суду у розмірі 2800 грн на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, позивач зазначала, що за існуючих цін на товари споживання, прожитковий мінімум є далеко недостатнім для утримання дитини, відповідач будь-якої іншої матеріальної допомоги не надає, дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшується потреба у її забезпечені і позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом зміни способу стягнення з відповідача аліментів з 2800 гривень на 1/4 частку від усіх його доходів, посилаючись при цьому, що прожитковий мінімум збільшився для всіх соціальних та демографічних груп, в тому числі для дітей. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 частину 2 статті 182 СК України викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 березня 2020 року у справі №682/3112/18 зазначила, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, а є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі, у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості. Колегія суддів зазначає, що Законом України від 03 липня 2018 року №2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17. Матеріали справи не містять інформації у якому порядку виконується рішення суду від 26 лютого 2018 року (добровільно чи примусово, через органи державної виконавчої служби або приватним виконавцем). Разом з цим, ОСОБА_1 не позбавлена можливості пред`явити виконавчий лист до виконання, у разі невиконання відповідачем вимог законодавства про виплату мінімального розміру аліментів на дитину. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Верховний Суд України у своїй постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі №6-113цс13, висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17 травня 2016 року було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. З викладеного вбачається, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, повинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Отже, тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці (інфляція) саме по собі не потребує звернення отримувача аліментів до суду з відповідним позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, оскільки законодавством передбачено відповідний механізм індексації (підвищення) розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Матеріали справи не містять інформації чи зверталася позивачка до державної виконавчої служби з відповідною заявою щодо проведення індексації аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, враховуючи вищевказані зміни та положення Закону України від 17.05.2016 «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі». Також колегія суддів зазначає, що Законом України №2475-VIII від 03.07.2018 внесені зміни до ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, згідно яких розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Законом України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 01 вересня 2020 року №831-ІХ встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Отже, доводи ОСОБА_1 не є підставою для задоволення вимог про зміну способу стягнення аліментів у спосіб, визначений у позовній заяві, оскільки сам по собі факт наявності інфляції не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт підвищення цін на основні групи товарів в Україні не може слугувати підставами для задоволення заявленого позову, оскільки такий випадок передбачено рішенням суду про стягнення аліментів від 13 лютого 2023 року адже зазначено, що розмір аліментів не може бути меншим за 50% від прожиткового мінімуму дитини. Доводи апелянта щодо не надання відповідачем додаткової допомоги дитині, крім сплати аліментів спростовується матеріалами справи, зокрема нотаріально посвідченою заявою від 02.02.2024 та платіжними інструкціями про перерахування коштів. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з часу ухвалення рішення щодо стягуваних аліментів нічого щодо майнового положення ані платника ані отримувача аліментів, а також і малолітньої дитини не змінилось, щоб вимагало вкотре збільшувати обсяг стягуваних коштів. Враховуючи, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в частці від такого доходу позивачкою не надано, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Суд першої інстанції не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених вище підстав, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у задовленні клпотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді