Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/808/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.07.2024 року м. Дніпро Справа № 908/808/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чус О.В. (доповідач) судді: Дармін М.О., Верхогляд Т.А. секретар судового засідання: Солодова І.М. за участю представників сторін: від прокуратури: Мусієнко А.О. (в залі суду) - прокурор відділу; від позивача: не з`явився; від відповідача-1: Єлисеєв С.С. (поза межами суду) - адвокат; від відповідача-2: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 (повний текст рішення складено 29.06.2023, суддя Дроздова С.С.) у справі №908/808/23 за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя до відповідача-1: Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь", м. Запоріжжя до відповідача-2: Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя про визнання правочину недійсним, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача-1: Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь", відповідача-2: Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради про визнання недійсним правочину, вчиненого між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична,

49. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у даній справі позовні вимоги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації до Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь", Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради задоволено. Визнано недійсним правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична,

49. Стягнуто з Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" (08301 Київська область, м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/6; адреса для листування: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 21/8, кв. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 13613253) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Стягнуто з Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, ідентифікаційний код юридичної особи 32116359) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02909973, адреса вул. Матросова, 29а, місто Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 суперечить вимогам ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеним рішенням, Мале підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - скаржник вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, всебічно не з`ясував обставин, що мають значення для справи, а також порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права; - 15.04.2019 між Комунальною установою «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної (надалі - відповідач) та Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯНТАРЬ» (надалі - позивач) укладено Договір №20 на капітальний ремонт холу будівлі, відповідно до п. 1.1 якого, позивач зобов`язався за завданням відповідача власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з «Капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична.

49. Під час виконання будівельних робіт з капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична. 49» виникла необхідність у проведенні додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №20, однак, які не були передбачені умовами цього договору. З метою погодження виду та вартості додаткових будівельних робіт позивачем на адресу відповідача подано лист вх. №169/2 від 15.05.2019, до якого долучено дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1. На вказаний лист отримано відповідь від відповідача №149/4 від 20.07.2019, відповідно до якого Відповідач надав свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантував їх оплату. Вказані роботи прийняті відповідно до листа вих. №338/1 від 04.12.2019 року, що підписаний Відповідачем 2, відповідно до якого Відповідач 2 приймає виконані роботи, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату виконаних робіт, провести оплату вказаних робіт на час підготовки листа не може; - оскільки Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради не виконало зобов`язання з оплати виконаних додаткових робіт, МП ТОВ «ЯНТАРЬ» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 по справі № 908/536/22 було задоволено позовні вимоги МП ТОВ «ЯНТАРЬ», стягнуто з комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради на користь малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю ЯНТАРЬ 763.292,40 грн. основного боргу, 129.830.33 грн. інфляційних втрат. 51.694.73 грн. 3% річних, 14.172,26 грн. судового збору, 23.000,00 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи; - судом першої інстанції не враховано правовий висновок Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20, згідно з яким, на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту (п. 47 Постанови); - предметом спірного у цій справі правочину з виконання додаткових робіт є виконання робіт з капітального ремонту холу будівлі, які, як було встановлено рішенням суду у справі № 908/536/22 МП ТОВ "ЯНТАРЬ" виконані в повному обсязі та без будь-яких зауважень прийняті замовником. Отже, у випадку визнання судом недійсним правочину, у Відповідача 2, фінансування якого забезпечується за рахунок місцевого бюджету, може виникнути зобов`язання перед Відповідачем-1 щодо відшкодування вартості матеріалів/робіт чи повернення виконаного в натурі, що може бути вищим за ціну виконаних додаткових робіт (прокурором даної обставини не здійснено оцінки). З огляду на вищевикладене, можливо дійти висновку про недоведеність прокурором ефективності визначеного ним способу захисту в частині визнання недійсним вже виконаного правочину та не обґрунтовано, яким чином задоволення позову судом відновить порушені інтереси держави на захист яких прокурором був заявлений позов; - ані за змістом позову, ані з прохальної частини позовної заяви, ані за змістом ухваленого судового рішення не можливо встановити, яку саме дію (лист, протокол тощо) позивач просить визнати недійсним як правочин; нечіткість та неконкретність вимог позивача є в цьому випадку окремою підставою для відмови в задоволенні позову; - щодо взяття КУ «Запорізький обласний центр молоді» зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, скаржник посилається на висновки ЄСПЛ та ВС про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. 08.09.2023 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить апеляційну скаргу МП ТОВ «ЯНТАРЬ» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відзив обґрунтований наступним: - МП ТОВ «ЯНТАРЬ», не оспорюючи факт наявності вказаного правочину, подало апеляційну скаргу, в якій посилається лише на фактичне виконання робіт на об`єкті та понесених при цьому витратах. Разом з цим, не наведено жодних фактичних обставин та відповідних норм матеріального права, які б спростовували допущені порушення приписів п. 6 ч. 2 ст. 35, ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України при зобов`язанні директора КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР Скороходової І.І., від імені установи їх оплатити МП ТОВ «ЯНТАРЬ». Вважаємо, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини спірних правовідносин та, з урахуванням особливостей регулювання господарської діяльності бюджетних установ, надано їм належну та правильну оцінку; - за змістом спірних правовідносин на підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 «Про обласний бюджет на 2019 рік» та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2019-03-05-000207-a) 15.04.2019 між КУ «Запорізький обласний центр молоді» та МП ТОВ «ЯНТАРЬ» укладено Договір № 20 на капітальний ремонт холу будівлі (далі - Договір). Під час виконання закуплених за вказаним договором робіт апелянт звернувся до замовника - бюджетної установи з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з основними. До відповідного листа долучив дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов`язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору. Одночасно, приписами ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 цього ж Закону встановлено пряму заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Незважаючи на характер запропонованих робіт, усупереч вищевказаним приписам Закону України «Про публічні закупівлі» директор КУ «Запорізький обласний центр молоді» Скороходова І.І., листом від 20.07.2019 № 149/4, без проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору, надала згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату; - ураховуючи відсутність узгодження у встановленому законом порядку здійснення закупівлі учасником бюджетних відносин - КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР додаткових робіт у спірних правовідносинах, у даній справі суд першої інстанції обґрунтовано застосував приписи ч. ч. 3, 4 ст. 48 БК України. Відповідно до вказаних положень законодавства розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються. Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку; - щодо наведеної апелянтом позиції Верховного Суду при вирішенні спору про стягнення з бюджетної установи коштів зазначаємо про неможливість її врахування, оскільки вона сформована без врахування спеціальної норми законодавства - ст. 48 БК України, яка регулює в тому числі господарські взаємовідносини розпорядника бюджетних коштів за відсутності відповідних бюджетних асигнувань. Саме вказаною статтею чітко наведені як правова природа такого правочину - недійсність, так і його спеціальні наслідки - компенсація іншій особі понесених нею витрат не за рахунок бюджету, а шляхом стягнення з винної особи коштів у вигляді збитків. 23.10.2023 від представника апелянта до ЦАГС надійшли додаткові пояснення по справі, якими просить долучити до матеріалів справи копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року по справі №908/536/22; врахувати під час розгляду апеляційної скарги по суті висновки, що зроблені Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 13.09.2023, якою було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі №908/536/22 за позовом малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «ЯНТАРЬ» до Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради про стягнення грошових коштів, а рішення Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 - залишено без змін. ІІредметом розгляду справи №908/536/22 було стягнення грошових коштів за виконання додаткових робіт з капітального ремонту холу будівлі КУ Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична. буд. 49, в той час як у справі №908/808/23 визнається недійсним правочин з виконання додаткових робіт МП ТОВ «ЯНТАРЬ» холу будівлі КУ Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради. Таким чином, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року було визнано законним та обґрунтованим стягнення коштів за правочином з виконання додаткових робіт та тим самим легітимізовано такий правочин. Визнання недійсним правочину з виконання додаткових робіт прямо суперечитиме постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року, тобто, суперечитиме рішенню, що набрало законної сили. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Дармін М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.08.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/808/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/808/23. 09.08.2022 матеріали справи № 908/808/23 надійшли до ЦАГС. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2023 апеляційну скаргу Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23 - залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, для надання до апеляційного суду належних доказів сплати судового збору. Від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Враховуючи, що суддя-доповідач Чус О.В. перебуває у відпустці, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у даній справі, за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 29.08.2023, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 908/808/23 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Дармін М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023, зокрема, поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2023 (у зв`язку усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Чус О.В.) у справі № 908/808/23 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Чус О.В. (доповідач), судді - Дармін М.О., Верхогляд Т.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2023, визначеною колегією суддів, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23. Розгляд апеляційної скарги Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23 призначено в судове засідання на 02.11.2023 об 11 год. 20 хв. 25.10.2023 від представника скаржника - адвоката Єлисеєва С.С. до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю 02.11.2023 в іншому судовому засіданні, що призначено на 12:30 Касаційним господарським судом у справі №908/2663/22. Іншого уповноваженого представника ТОВ МП "Янтарь" не має. 02.11.2023 від представника Запорізької обласної ради до ЦАГС надійшло клопотання, яким підтримує позицію, викладену Запорізькою обласною прокуратурою у відзиві на апеляційну скаргу та просить здійснити розгляд апеляційної скарги у справі №908/808/23 без участі представника Запорізької обласної ради. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 зупинено провадження за апеляційною скаргою Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023р. у справі №908/808/23 до закінчення перегляду справи №916/1621/22 у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 поновлено провадження у справі №908/808/23. Розгляд апеляційної скарги МП ТОВ "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 призначено у судовому засіданні на 03.07.2024 об 11:40 год. 03.05.2024 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до ЦАГС надійшли письмові пояснення, якими просив врахувати їх при ухваленні рішення; залишити апеляційну скаргу без задоволення. У вказаних поясненнях прокуратура зауважила на правовому висновку, що був зроблений у рішенні Господарського суду Запорізької області в аналогічній справі №908/2663/22, відповідно до якого внаслідок відсутності у спірних правовідносинах договірних відносин (не узгоджено виконання відповідного договору «в установленому законом порядку») внаслідок неправомірної згоди Скороходової І.І. та подальшого виконання МП ТОВ «Янтарь» додаткових робіт, останньому завдано збитків у розмірі вартості виконаних робіт. Вартість таких робіт має відшкодовуватись за позовом товариства на підставі ст. 22 ЦК України безпосередньо до гр. Скороходової І.І. , як до особи, винної у взятті бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі та без укладення договору в розумінні ст. ст. 205, 639, 837 ЦК України та ст. 36 Закону (в редакції на час спірних правовідносин). 01.07.2024 від МП ТОВ «Янтарь» до ЦАГС надійшли доповнення до пояснень, якими просить долучити до матеріалів справи друк ухвал Верховного Суду від 13 листопада 2023 року та від 22 грудня 2023 року по справі №908/536/22; під час розгляду апеляційної скарги по суті врахувати висновки, що зроблені апеляційним судом в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року по справі №908/536/22; скасувати повністю рішення Господарського суду Запорізької області від 19 червня 2023 року по справі №908/808/23; у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача. Апелянт зазначив, що судові рішення, на які посилається прокуратура в своїх поясненнях від 26.04.2024, хоч і є подібними, однак, не мають преюдиційного значення, на відміну від судового рішення №908/536/22. Постанова ВС у справі 908/2663/22 стосувалась стягнення коштів за виконання додаткових робіт фасаду будівлі Комунальної установи Запорізький обласний центр молоді Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, додаткові роботи за яким здійснювались на підставі окремого, іншого правочину (договору №25 від 06.05.2019 року), а отже, не мають преюдиційного значення для справи, в той час як справи №908/808/23 та №908/536/22 стосуються саме виконання додаткових робіт фасаду будівлі, що здійснювались на підставі договору №20 від 15.04.2019 року, а тому, зазначені справи є взаємопов`язаними. 01.07.2024 від представника МП ТОВ «Янтарь» до ЦАГС надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 03.07.2024, в режимі відеоконференції. 02.07.2024 від Запорізької обласної ради до ЦАГС надійшли пояснення по справі, якими вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення, просить врахувати їх позицію та здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представника Запорізької обласної ради. У вказаних поясненнях зазначається про те, що МП TOB «Янтарь» та КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР не могли не усвідомлювати, що додаткові роботи повинні були проводитись лише відповідно до вимог чинного законодавства, тобто, після проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору. Придбання КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором № 20 та виконання таких робіт МП TOB «Янтарь» свідчить про свідоме ігнорування цими суб`єктами вимог законодавства у сфері публічних закупівель. З огляду на вимоги Бюджетного кодексу, законодавець прямо та безальтернативно встановив недійсність придбання послуги за умови, що розпорядником бюджетних коштів взяті зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань. Таке зобов`язання не вважається бюджетним зобов`язанням і не підлягає оплаті за рахунок бюджетних коштів. Отже, зобов`язання КУ «Запорізький обласний центр молоді» ЗОР щодо оплати додаткових робіт, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №20 у сумі 763 292,40 грн, не вважаються бюджетним зобов`язанням і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. 03.07.2024 від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури до ЦАГС надійшли письмові пояснення, в яких зазначається, що висновки, викладені Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 13.09.2023 у справі № 908/536/22, жодним чином не суперечать правильному вирішенню Господарським судом Запорізької області спору у справі № 908/808/23. Що ж до правових наслідків вчинення оспорюваного правочину то, переглядаючи після повернення Верховним Судом справи № 908/2663/22, суд першої інстанції у подібних зі справою № 908/808/23 правовідносинах, зазначив наступне. Внаслідок відсутності договірних відносин щодо додаткових робіт (не узгоджено виконання відповідного договору «в установленому законом порядку»), неправомірної згоди Скороходової І.І. та подальшого їх виконання МП ТОВ «Янтарь», останньому завдано збитків у розмірі вартості виконаних робіт. Відповідно до ч. 3 ст. 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. В силу наведених приписів законодавства вартість таких робіт має відшкодовуватись за позовом товариства на підставі ст. 22 ЦК України безпосередньо до гр. Скороходової І.І. , як до особи, винної у взятті зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань, без проведення відповідної процедури закупівлі та без укладення договору в розумінні ст. ст. 205, 639, 837 ЦК України та ст. 36 Закону (в редакції на час спірних правовідносин). Судове засідання, призначене на 03.07.2024 не відбулося у зв`язку з зайнятістю судді-члена колегії Верхогляд Т.А. в іншому судовому засіданні. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 розгляд апеляційної скарги МП ТОВ «Янтарь» на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 призначено у судовому засіданні на 22.07.2024. У судове засідання 22.07.2024 з`явилися прокурор та представник відповідача-1. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили; про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України). Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У судовому засіданні 22.07.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду. Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи. На підставі рішення Запорізької обласної ради від 20.12.2018 № 63 "Про обласний бюджет на 2019 рік" та за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UА-2019-03-05-000207-а) 15.04.2019 між КУ "Запорізький обласний центр молоді" (далі - Замовник) та МП ТОВ "ЯНТАРЬ" (далі - Підрядник) укладено Договір № 20 на капітальний ремонт холу будівлі (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з Капітального ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична,

49. Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією "Капітальний ремонт холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49" №52ПТ.2018-01АС та експертним звітом (позитивний) "Щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Капітальний ремонт холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 №52ПТ.2018-01АС. Додатковими угодами № 1 та № 2 були продовжені строки закінчення робіт до 31.12.2019. Під час виконання вказаних будівельних робіт МП TOB "ЯНТАРЬ" звернулося до КУ "Запорізький обласний центр молоді" з пропозицією провести додаткові роботи, які нерозривно пов`язані з виконанням робіт, передбачених Договором №

20. До відповідного листа долучив дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1. Незважаючи на характер запропонованих робіт, директор КУ «Запорізький обласний центр молоді» Скороходова І.І., листом від 20.07.2019 № 149/4, без проведення переговорної процедури закупівлі та укладення відповідного договору, надала свою згоду на виконання додаткових робіт та гарантувала їх оплату. Одночасно, у цьому ж листі щодо укладення договору зазначила, що для нього необхідно узгодити його виконання у встановленому законом порядку. З метою з`ясування питання чи був узгоджений КУ «Запорізький обласний центр молоді» вищевказаний правочин на виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи «Запорізький обласний центр молоді» Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул Патріотична, 49, Запорізька обласна прокуратура листом від 19.12.2022 № 15/2-579вих-22 звернулась до Запорізької обласної ради як засновника відповідача-2. Відповідно до інформації зазначеного органу місцевого самоврядування від 28.12.2022 № 2660/01-11 кошти на фінансування робіт, закуплених відповідно до Договору, були передбачені обласним бюджетом на 2019 рік, затвердженим рішенням від 20.12.2018 №

63. Упродовж 2020-2022 років інших рішень щодо виділення бюджетних коштів, у тому числі на фінансування запропонованих МП TOB «ЯНТАРЬ» додаткових робіт, не приймалось. Інформації від Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» про взяття додаткових бюджетних зобов`язань на суму 763 292 грн 40 коп. до Запорізької обласної ради не надходило. Окрім того, Комунальна установа «Запорізький обласний центр молоді» підвідомча Управлінню молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації. На підставі п. 10 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі - Порядок № 228) та Положення про Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженнями голови Запорізької обласної державної адміністрації від 27.09.2013 № 462 та від 11.06.2021 № 386 головним розпорядником бюджетних коштів, що виділяються для реалізації на території області державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту, є Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації. Відповідно до ст. ст. 75, 78 Бюджетного кодексу України вказаний орган влади здійснює контроль за складанням та виконанням видатків обласного бюджету у відповідній сфері. Враховуючи вищенаведене, обласна прокуратура листом від 09.02.2023 № 15/2-104вих-23 звернулась до Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації щодо узгодження вчинення оспорюваного право чину та виділення для виконання взятих зобов`язань по оплаті виконаних додаткових робіт відповідних бюджетних коштів. За інформацією вказаного органу влади від 14.02.2023 № 0119/01-18 про намір укласти нові договірні відносини з підрядником на збільшення об`єму робіт та підвищення їх вартості КУ «Запорізький обласний центр молоді» не зверталась. При цьому констатувало, що внаслідок надання згоди директором Скороходовою І.І. від імені КУ «Запорізький обласний центр молоді» на виконання додаткових робіт, допущено порушення бюджетної дисципліни у вигляді взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань. МП TOB "ЯНТАРЬ" листом від 29.11.2019 № 305/2 поінформував КУ "Запорізький обласний центр молоді" про виконання додаткових робіт на об`єкті та просив їх оплатити. Директор Скороходова І.І., від імені КУ "Запорізький обласний центр молоді" на підставі листа від 04.12.2019 № 338/1 прийняла виконані роботи та повідомила про відсутність коштів на їх оплату. Одночасно гарантувала найближчим часом оплатити проведені роботи. Ураховуючи, що відповідна оплата відповідачем-2 не здійснена, МП TOB "ЯНТАРЬ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі № 908/536/22 частково задоволено позов Малого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "ЯНТАРЬ". Стягнуто з Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради (далі - КУ "Запорізький обласний центр молоді") 763 292,40 грн основного боргу, 129 830,33 грн інфляційних втрат, 51 694,73 грн 3% річних, а також судові витрати на загальну суму 37 172,26 грн. Задовольняючи позов, суд виходив із того, що на підставі листування між учасниками спору щодо виконання додаткових робіт щодо капітального ремонту холу будівлі Відповідача 2, між ними фактично виникло господарське зобов`язання щодо виконання підрядних робіт та їх оплати. При цьому КУ "Запорізький обласний центр молоді" не виконала взяті на себе зобов`язання у цьому правочині з оплати виконаних МП ТОВ "ЯНТАРЬ" робіт, що стало підставою для стягнення їх вартості в судовому порядку з одночасним донарахуванням інфляційних витрат та 3% річних. У даній справі прокурором заявлені позовні вимоги про визнання недійсним правочину, що вчинений між МП ТОВ "Янтарь" та КУ "Запорізький обласний центр молоді" ЗОР щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі КУ "Запорізький обласний центр молоді" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49, в порушення вимог ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника відповідача-1, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень проти її задоволення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що правочин, вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 суперечить вимогам ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, тому, підлягає визнанню недійсним. Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеним обґрунтуванням з наступних мотивів. Предметом спору є визнання недійсним правочину, що вчинений між Малим підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Янтарь" та Комунальною установою "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради щодо виконання додаткових робіт по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична,

49. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України). За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)). Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто, цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати. У пункті 48 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок щодо застосування норм частини третьої статті 215, частин першої, другої статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". У пункті 43 постанови від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила попередні висновки, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)), що в свою чергу виключає як необхідність надання апеляційним судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсними договорів як оспорюваних правочинів. Оскільки матеріалами справи підтверджується та рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі №908/536/22 встановлено преюдиційний факт для даної справи: додаткові роботи по капітальному ремонту холу будівлі Комунальної установи "Запорізький обласний центр молоді" Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 49 були виконані МП ТОВ "Янтарь", але не були оплачені відповідачем-2, колегія суддів висновує, що оспорюваний правочин є частково виконаним (виконання відбулося зі сторони Підрядника/Апелянта). Оцінюючи належність та ефективність позовних вимог про визнання правочину недійсним, колегія суддів враховує той факт, що правочин є частково виконаним, а, отже, створюються передумови для нового звернення Підрядника з ще одним позовом для вжиття додаткових засобів захисту (пред`явлення вимог майнового характеру про компенсацію завданих порушенням процедури закупівлі збитків), що суперечить принципу процесуальної економії та є неприпустимим штучним подвоєнням судового процесу. Апеляційний господарський суд врахував наведені висновки Верховного Суду та дійшов висновку про те, що оскільки прокурором у цій справі не заявлено до суду вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, обраний прокурором спосіб захисту прав не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові. Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, що, в свою чергу, виключає як необхідність надання оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника, так і необхідність подальшого дослідження підстав для визнання недійсним правочину та надання правової оцінки висновкам суду першої інстанції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №904/4845/21. З урахуванням викладеного, позовна вимога про визнання недійсним правочину задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги в частині неефективного способу захисту знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання частково виконаного правочину без застосування наслідків його недійсності, допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Судові витрати. Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23 - задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2023 у справі №908/808/23 - скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відмовити. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покласти на позивача - Запорізьку обласну прокуратуру. Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь Малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Янтарь" 4026,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ. Видачу відповідного наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.08.2024. Головуючий суддя О.В. Чус Суддя Т.А. Верхогляд Суддя М.О. Дармін