Постанова 4823 № 733/542/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 31 липня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 733/542/23 Головуючий у першій інстанції - Карапиш Т. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/840/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шарапової О.Л. суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар: Шапко В.М. Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , Відповідачка: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Варзагер Сергій Володимирович. Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 . Оскаржується рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2024 року, повний текст рішення складений 09 квітня 2024 року, В С Т А Н О В И В: У квітні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив встановити факт постійного проживання спадкоємця - ОСОБА_3 зі спадкодавцем - ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №84 від 22.02.2022, видане приватним нотаріусом Варзагер С.В. на ім`я ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію її права власності на 1/2 частку в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частку в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_4 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 . 14 квітня 2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер Л.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 1896, яким все своє майно заповіла своєму синові - ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину, оскільки на день смерті матері проживав із нею, що підтверджується Актом обстеження від 23.02.2023 року. За життя ОСОБА_3 не встиг оформити спадкове майно належним чином, заяву про відмову від прийняття спадщини, до нотконтори не подавав. Його брат ОСОБА_3 на момент смерті був зареєстрований з позивачем за однією адресою, тому він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті брата. У зв`язку з цим успадкуванню підлягає майно, яке заповіла ОСОБА_4 своєму синові ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частка в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Оформити вказане вище спадкове майно він не має можливості, оскільки приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер С.В., було видано свідоцтво про право на спадщину за законом №84 від 22.02.2022 на вище вказану частину будинку з по господарськими спорудами, на ім`я ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 . Позивач вважає, що ОСОБА_2 не мала права на спадкування за померлою сестрою, оскільки спадкоємцем за заповітом, який фактично прийняв спадщину, був син померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 . Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що мотивуючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив обставини на недопустимому доказі, а саме, письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 . Зазначає, що представник позивача заперечував та просив відмовити в задоволенні клопотання про приєднання цих письмових пояснень до матеріалів справи, оскільки відповідно до процесуальних норм, показання свідків не можуть бути замінені їх письмовими поясненнями. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні відсутня мотивувальна частина. Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що в судовому рішенні неповно зазначені покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були допитані у судовому засіданні та підтверджували факт постійного проживання ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_4 . Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що ним до матеріалів справи приєднано рахунки-фактури, товарні чеки та квитанції до прибуткових касових ордерів, які доводять, що ОСОБА_3 купував будівельні матеріали для проведення будівельних робіт по господарству, ритуальні товари та пам`ятник, замовляв поминальний обід у 2008 році. Крім того, згідно довідки ветеринарного лікаря ОСОБА_10 вбачається, що в період з 2005 по 2010 роки ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 , звертався по питанню консультації та практичних лікувань свиней в кількості 8 голів та кролів до 50 голів, за якими доглядав. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що суд першої інстанції незаконно визнав недопустимим доказом акт обстеження будинку, складений депутатом Ічнянської міської ради Кібільдас Н.В., яким було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 , оскільки акт був складений у відповідності до норм чинного законодавства на підставі письмових свідчень сусідів. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03.04.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу, без задоволення. Крім того, просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 11). Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_4 є його матір`ю (т. 1 а.с. 10). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/2 частку житлового будинку з житловими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 20). 14 квітня 2008 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагер Л.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 1896, яким все своє майно заповіла своєму синові - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 55). Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Ічнянської міської ради Чернігівської області від 03.07.2018 року № 2285, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований (т. 1 а.с. 17). Згідно з копією спадкової справи № 6/2022, заведеної до майна померлої ОСОБА_4 , до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагера С.В. із заявою про прийняття спадщини, на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 29.11.2021 року № 733/1255/21 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, звернулася рідна сестра спадкодавиці - ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, у встановлений строк із заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталися (т. 1 а.с. 45). Згідно з довідки від 09.02.2022 року № 44/07.1-15, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 . На день її смерті та протягом шести місяців з дня смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 (сестра), ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 1 а.с. 58). Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.02.2022 року, виданого приватним нотаріусом Ічнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Варзагером С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 84, спадкоємцем 1/2 частки в праві власності на житловий будинок з відповідними житловими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , є рідна сестра померлої - ОСОБА_2 ), це також підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.02.2022 року № 300768689 т. 1 (т. 1 а.с. 21, 22). З копії акту обстеження будинку в АДРЕСА_1 , складеного 23 лютого 2023 року депутатом Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області Кібільдас Н.В. за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , вбачається, що станом на день обстеження та на день смерті ОСОБА_4 , зі слів свідків (сусідів), у будинку за вищевказаною адресою проживав без реєстрації, починаючи з 1976 року по 2010 рік, син померлої - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т. 1 а.с. 19). Згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачається, що вони є рідними братами (т. 1 а.с. 10, 13). ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 12). Відповідно до копії довідки, виданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області № 158/07.1-15 від 10.04.2023, на день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований в АДРЕСА_2 . На день його смерті та протягом шести місяців з дня смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_13 (інша особа), ОСОБА_1 (брат) (т. 1 а.с. 18). Згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , завірених державним нотаріусом Ічнянської державної нотаріальної контори Шарою В.В. 28.02.2024, реєстр № 376, ОСОБА_5 зазначає, що на даний час перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , в зв`язку з чим не має можливості з`явитися в судове засідання для надання пояснень особисто. В письмових поясненнях вказує, що з 2001 по 2018 роки він працював у Ічнянському РВ УМВС в Чернігівській області та був звільнений в зв`язку з виходом на пенсію. У 2007-2009 роках він обіймав посаду оперуповноваженого карного розшуку Ічнянського РВ УМВС в Чернігівській області та пам`ятає ОСОБА_3 , так як відносно останнього, приблизно у 2007 році було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 307 КК України та розшукова справа в зв`язку з його переховуванням від слідчих органів. Він, ОСОБА_5 , особисто приймав участь у таких розшукових заходах та здійснював неодноразові виїзди за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою останній був відсутній. Під час опитувань та розвід бесід з оточенням ОСОБА_3 було отримано інформацію про те, що останній залишив межі України та знаходиться на території російської федерації та протягом тривалого часу, мабуть, більше року, місце його перебування було невідоме, по АДРЕСА_1 останній був відсутній. Він пам`ятає, що взимку 2009 року до райвідділу надійшло повідомлення з прикордонної служби про те, що в межах розшукової справи на кордоні з російською федерацією був затриманий ОСОБА_3 , котрий в подальшому був доставлений конвойною службою до Ічнянського районного відділу УМВС в Чернігівській області (т. 1 а.с. 233). Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Відповідно до частини 1 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України). Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що свідоцтво про право на спадщину, видане ОСОБА_2 без порушенням процедури встановлення кола спадкоємців та не порушує права позивача, а тому відсутні законодавчо визначені підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та скасування державної реєстрації права власності. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на день смерті останньої, заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, відповідно до ч. 1 ст. 1271 ЦК України, до нотаріальної контори він не подав, а тому відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_3 вважається таким, що не прийняв спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 . Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які узгоджуються з приписами законодавства та матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції встановив обставини на недопустимому доказі, а саме, письмових поясненнях свідка ОСОБА_5 , оскільки відповідно до процесуальних норм, показання свідків не можуть бути замінені їх письмовими поясненнями, не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки цим письмовим поясненням суд надав оцінку як окремому письмому доказу. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів, з урахуванням приписів ст. 6 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»( в ред. чинній на момент спірних правовідносин), на підтвердження того, що ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_4 постійно проживав зі спадкодавцем. З урахуванням приписів ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн (т.2 а.с. 66,67). Керуючись ст.ст. 141, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2024 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції 10 000 грн. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови виготовлений 01 серпня 2024 року. Головуюча: Судді: